"29" травня 2025 р. Справа №909/583/24
м. Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді МАТУЩАКА О.І.
суддів СКРИПЧУК О.С.
КРАВЧУК Н.М.
за участю секретаря судового засідання - Бабій М.
за участю представника позивача - Польова Е.М. ( адвокатка).
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Платан-С" (вх.ЗАГС №01-05/3713/24 від 23.12.2024)
на рішення Господарського суду Івано - Франківської області від 04.12.2024 (суддя Шкіндер П.А.)
у справі №909/583/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Екорембуд ЛТД", с. Великий Олексин, Рівненський район, Рівненська область
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Платан-С", м. Калуш, Івано-Франківська область
про стягнення заборгованості в сумі 621 956, 58 грн
Суть спору.
До Господарського суду Івано-Франківської області звернулось ТОВ Фірма «Екорембуд ЛТД» з позовом до ТОВ «Платон-С» про стягнення пені та штрафу у розмірі 621956,58 грн. заборгованості.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на порушення відповідачем зобов'язань з оплати робіт, виконаних на підставі договору субпідряду №27/09/21 від 27.09.2021 з додатками.
Господарський суд Івано - Франківської області рішенням від 04.12.2024 позовні вимоги задовольнив. Стягнув з ТОВ "Платан-С" на користь ТОВ Фірма "Екорембуд ЛТД" 621 956,58 грн , з яких: 365 931,31 грн пеня, 256 025,27 грн - штраф, 7 463,48 грн судового збору та 41 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Суд встановив, що між сторонами було укладено договір субпідряду, за умовами якого позивач виконав визначені роботи. Відповідач, у свою чергу, не виконав свої зобов'язання щодо оплати виконаних робіт, що підтверджується поданими доказами. У зв'язку із цим суд задовольнив позовні вимоги позивача та ухвалив стягнути з відповідача суму заборгованості у повному обсязі.
Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.
Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ «Платан С» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 04.12.2024 скасувати та направити справу на новий розгляд.
В апеляційній скарзі ТОВ «Платан-С» покликається на те, що виконання частини робіт, які стали предметом спору, безпосередньо залежало не від генпідрядника, а від дій замовника - ПАТ «Укртранснафта». Зокрема, під'єднання резервуару до діючого трубопроводу було можливим лише під час регламентних робіт ПАТ «Укртранснафти», однак ТОВ «Екорембуд ЛТД» не погодило з ними план, що унеможливило виконання ряду запланованих робіт. Це призвело до невиконання робіт на суму близько 100 тисяч гривень.
Зазначає, що частина робіт була фактично виконана. Роботи з антикорозійного захисту зовнішньої поверхні резервуару були завершені і прийняті комісією, хоча з окремими зауваженнями щодо товщини покриття. Щодо внутрішнього антикорозійного захисту, то роботи були розпочаті, однак згодом зупинені генпідрядником, який залучив іншу компанію - фірму ТОВ «Бікор». При цьому, ці роботи оцінювались у 1,6 мільйона гривень.
Крім того, ТОВ «Платан-С» вважає, що суд першої інстанції не врахував важливі обставини, а саме неможливість виконання частини робіт з незалежних від підприємства причин, а також фактичне виконання значного обсягу робіт.
Вважає, що до справи необхідно залучити представників ПАТ «Укртранснафта» та фірми ТОВ «Бікор» як третіх осіб для об'єктивного та справедливого вирішення спору.
У поданому відзиві ТОВ «Екорембуд ЛТД» просить суд залишити апеляційну скаргу ТОВ «Платан-С» без задоволення, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області - без змін. Позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги, зокрема твердження про неможливість виконання частини робіт. Наголошує, що жодних звернень щодо перешкод чи затримок у виконанні договору від відповідача не надходило. Крім того, строки виконання робіт були подовжені майже на рік додатковою угодою, і виконання не було завершено навіть у цей продовжений період.
Щодо заяв про повне виконання антикорозійного захисту резервуару, позивач вказує, що перевірка якості охоплювала лише частину об'єкта, а на окремих ділянках були виявлені недоліки, зокрема необхідність нанесення додаткового шару покриття. Вартість уже прийнятих робіт була врахована та не включалася до заборгованості, що підлягала стягненню.
Також позивач зазначає на недотриманні відповідачем процесуальних норм. Так, клопотання про залучення третіх осіб у справу не подавалося в суді першої інстанції, а на апеляційній стадії це не передбачено. Зазначає, що прохальна частина апеляційної скарги не відповідає процесуальному законодавству, адже апеляційний суд не має повноважень направляти справу на новий розгляд.
02.04.2025 представник апелянта надіслав на електронну пошту Західного апеляційного господарського суду роз'яснення по справі, до яких долучив нові докази.
Також 02.04.2025 аналогічні за змістом додаткові пояснення представник апелянта сформував у підсистемі «Електронний суд», до яких знову долучив ті ж нові докази.
22.04.2025 представник апелянта у підсистемі «Електронний суд» сформував додаткові пояснення, в додатках до яких містилися нові докази.
Розглянувши подані процесуальні документи разом із долученими до них доказами, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових обставинах, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з підстав, що об?єктивно не залежали від нього.
Так, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (ч. 3 ст.80 ГПК України).
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4 ст.80 ГПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Вказане клопотання обґрунтоване тим, що суд першої інстанції не визначив належним чином предмет доказування, не роз'яснив сторонам, які обставини мають бути встановлені та не надав належної можливості для подання всіх релевантних доказів.
Враховуючи зазначене, а також те, що подані докази не були предметом розгляду в суді першої інстанції і апелянт не обґрунтував неможливість подання таких у встановлений строк, колегія суддів дійшла висновку про те, що вказані докази не можуть бути взяті судом до уваги при прийнятті рішення у цій справі.
03.03.2025 представниця позивача у підсистемі «Електронний суд» сформувала клопотання, до якого долучила докази на понесення позивачем витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
14.05.2025 представниця позивача долучила додаткові докази на підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу.
Інших клопотань чи заяв, в порядку ст. 207 ГПК України, сторонами подано не було.
Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 24.04.2025 визнав явку представника скаржника обов'язковою.
29.05.2025 в судовому засіданні взяла участь представниця позивача, просила у задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Представник апелянта в судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду від 24.04.2025 не виконав, причин неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Беручи до уваги положення ст. 270 ГПК України, а також те, що в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника апелянта.
Фактичні обставини справи.
Місцевим господарським судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 27.09.2021 між ТОВ Фірма "Екорембуд ЛТД" (підрядник) та ТОВ «Платан-С» (субпідрядник) був укладений договір № 27/09/21 на виконання робіт (субпідряду) з використанням власних матеріально-технічних засобів субпідрядника та частково матеріалів та обладнання замовника (надалі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору підрядник доручає, а субпідрядник забезпечує, відповідно до проектної документації і умов цього договору, виконання робіт: «Капітальний ремонт резервуару РВС-5000 № 3 ЛВДС «Дрогобич» (м. Дрогобич, Львівська область, вул. Нафтовиків, 51)» (ДСТУ Б Д.1.1-1:2013) відповідно до коду ДК 021:2015-50510000-3 (послуги з ремонту і технічного обслуговування насосів, клапанів, кранів і металевих контейнерів) (надалі - роботи).
Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання субпідряднику, визначені проектною документацією, яка є невід'ємною частиною договору (п. 1.4. договору).
Відповідно до п. 2.1. договору визначено, що договірна ціна є твердою та визначається на основі твердого кошторису, що є невід'ємною частиною договору (додаток №1) і становить: без ПДВ - 2 699 951,11 (два мільйони шістсот дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят одна гривня 11 копійок), ПДВ - 539 990,22 грн. Разом з ПДВ - 3 239 941,33 грн.
Строки виконання робіт, передбачених п. 1.1. lоговору, становлять 280 календарних днів з дати початку виконання робіт. Строки виконання робіт визначаються на підставі календарного графіка (додаток №2), що додається до цього договору та є невід'ємною його частиною (п. 3.1. договору).
Датою закінчення виконаних робіт субпідрядником вважається дата їх прийняття ідрядником в порядку, передбаченому розділом 4 цього договору. Виконання робіт може бути закінчено субпідрядником достроково, за умови письмової згоди підрядника (п. 3.4. договору).
Передача виконаних робіт субпідрядником і прийняття їх підрядником оформлюється актами приймання виконаних будівельних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін (п. 4.1. договору).
Акт приймання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати готує субпідрядник і надає його підряднику не пізніше 25-го числа звітного місяця (п.4.2. договору).
Відповідно до п.п. 8.1.1. договору субпідрядник зобов'язаний на власний ризик виконати якісно всі обумовлені цим договором роботи у повній відповідності до нормативних вимог, умов даного договору і вказівок підрядника та передати роботи по їх закінченню у порядку та строки, встановлені цим договором.
Положеннями п.п. 8.1.2. договору передбачено, що субпідрядник забезпечує виконання робіт згідно з календарним графіком.
Пунктом 10.1 договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором, в тому числі порушення строків виконання субпідрядних робіт, встановлених календарним графіком, субпідрядник сплачує підряднику пеню у розмірі 0,1% вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення. Нарахування пені здійснюється протягом всього строку порушення зобов'язання. Якщо прострочення виконання зобов'язання перевищує 30 календарних днів, субпідрядник додатково сплачує штраф у розмірі 7,0 % від ціни невиконаних зобов'язань.
Цей Договір набирає чинності з моменту його укладення та діє до 31.12.2022 включно, а в частині розрахунків та гарантійних зобов'язань щодо якості робіт - до повного їх виконання (п.15.1. договору).
У п. 20.1. договору зазначено додатки до цього договору, що є його невід'ємною частиною: додаток № 1 - договірна ціна з додатками; додаток № 2 - календарний графік виконання робіт.
15.11.2021 сторони уклали додаткову угоду № 1 та додаткову угоду № 2 до договору на виконання робіт (субпідряду) №27/09/21 від 27.09.2021.
В додатковій угоді №2 сторони вирішили викласти пункт 2.1. договору в наступній новій редакції: « 2.1. Договірна ціна є твердою та визначається на основі твердого кошторису, що є невід'ємною частиною договору (додаток №1) і становить: без ПДВ - 2 699 951,11 грн, ПДВ - 539 990,22 грн. Разом з ПДВ - 3 239 941,33 грн (додаток №3) і становить без ПДВ 3 475 980,48 грн, ПДВ 695 196,10 грн. Разом з ПДВ 4 171 176,58 грн. Всього: 7 411 117,91 грн, в тому числі ПДВ -1 235 186,32 грн».
Також додатковою угодою №2 сторони доповнили договір додатком №3 - «Договірна ціна з додатками» та додатком № 4 «Календарний графік виконання робіт» та погодили строки виконання робіт, передбачених додатком №3 - 66 календарних днів відповідно до календарного графіка (додаток №4).
26.12.2022 сторони уклали додаткову угоду № 3 до договору на виконання робіт (субпідряду) №27/09/21 від 27.09.2021, в якій вирішили викласти «Графік виконання робіт» додаток №2 до договору в новій редакції, що додається (п. 1 додаткової угоди №3), а додаток № 4 «Календарний графік виконання робіт», затверджений додатковою угодою №2 від 15.11.2021 - виключити (п. 4 додаткової угоди №3).
Таким чином, додатковою угодою №3 від 26.12.2022 сторони погодили остаточний календарний графік виконання робіт по об'єкту «Капітальний ремонт резервуару РВС-5000 № 3 ЛВДС «Дрогобич» (Львівська область, м. Дрогобич, вул. Нафтовиків, 51)», який в подальшому не змінювався і відповідно до якого кінцевим терміном виконання робіт субпідрядником було 29.04.2023.
Крім того, додатковою угодою №3 від 26.12.2022 сторони вирішили викласти пункт 15.1. договору в наступній редакції:
« 15.1. Цей договір набирає чинності з моменту його укладення та діє до 31.06.2023 включно, а в частині розрахунків та гарантійних зобов'язань щодо якості робіт - до повного їх виконання».
Також додатковою угодою №3 від 26.12.2022 сторони вирішили викласти пункт 10.1. договору в наступній редакції:
« 10.1. За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором, в тому числі порушення строків виконання субпідрядних робіт, встановлених календарним графіком, субпідрядник сплачує підряднику пеню у розмірі 0,1% вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення. Нарахування пені здійснюється протягом всього строку порушення зобов'язання. Якщо прострочення виконання зобов'язання перевищує 30 календарних днів, субпідрядник додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від ціни невиконаних зобов'язань».
На виконання умов укладеного між сторонами договору, сторонами було підписано наступні акти приймання виконаних будівельних робіт (за формою № КБ-2В) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за формою № КБ-3К):
1) на суму 786 757,91 грн (з ПДВ), що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2021 року від 23.11.2021 та актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2021 року від 23.11.2021;
2) на суму 801 877,12 грн (з ПДВ), що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року від 14.12.2021 та актом №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року від 14.12.2021;
3) на суму 597 554,88 грн (з ПДВ), що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за січень 2022 року від 21.01.2022 та актом №3 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2022 року від 21.01.2022;
4) на суму 253 459,10 грн (з ПДВ), що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2022 року від 11.03.2022, актом №4 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2022 року від 11.03.2022 та актом №5 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2022 року від 11.03.2022;
5) на суму 137 755,16 грн (з ПДВ), що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2022 року від 12.07.2022, актом №6 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2022 року від 12.07.2022 та актом №7 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2022 року від 12.07.2022;
6) на суму 174 750,25 грн (з ПДВ), що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2022 року від 15.09.2022 та актом №8 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2022 року від 15.09.2022;
7) на суму 180 388,79 грн (з ПДВ), що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати №9-11 за жовтень 2022 року від 10.10.2022, актом №9 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2022 року від 10.10.2022, актом №10 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2022 року від 10.10.2022 та актом №11 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2022 року від 10.10.2022;
8) на суму 441 489,48 грн (з ПДВ), що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати №12 за жовтень 2022 року від 10.10.2022 та актом №12 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2022 року від 10.10.2022;
9) на суму 379 581,30 грн (з ПДВ), що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати №13 за листопад 2022 року від 22.11.2022 та актом №13 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2022 року від 22.11.2022;
10) а суму 1 291 229,49 грн (з ПДВ), що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати №14,15 за червень 2023 року від 05.06.2023, актом №14 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2023 року від 05.06.2023 та актом №15 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2023 року від 05.06.2023.
Таким чином, за договором субпідрядником було виконано роботи на суму 5 044 843,48 грн, невиконаними відповідно до договору на виконання робіт (субпідряду) №27/09/21 від 27.09.2021 (з врахуванням додаткової угоди №2 від 15.11.2021) залишилися роботи на суму 2 366 274,43 грн (7 411 117,91 грн - 5 044 843,48 грн = 2 366 274,43 грн).
Кінцевий погоджений сторонами строк виконання субпідрядником робіт відповідно до календарного графіку виконання робіт по об'єкту «Капітальний ремонт резервуару РВС-5000 № 3 ЛВДС «Дрогобич» (Львівська область, м. Дрогобич, вул. Нафтовиків, 51)» в редакції додаткової угоди №3 від 26.12.2022 - 29.04.2023.
Отже, станом на 30.04.2023 субпідрядником не було виконано роботи на суму 3 657 503,92 грн (7 411 117,91 грн - 786 757,91 грн - 801 877,12 грн - 597 554,88 грн - 253 459,10 грн - 137 755,16 грн - 174 750,25 грн - 180 388,79 грн - 441 489,48 грн - 379 581,30 грн = 3 657 503,92 грн), а станом на 05.06.2023 субпідрядником не було виконано роботи на суму 2 366 274,43 грн (7 411 117,91 грн - 786 757,91 грн - 801 877,12 грн - 597 554,88 грн - 253 459,10 грн - 137 755,16 грн - 174 750,25 грн - 180 388,79 грн - 441 489,48 грн - 379 581,30 грн - 1 291 229,49 грн = 2 366 274,43 грн).
11.09.2023 ТОВ «Фірма «Екорембуд ЛТД» листом за №03/74, керуючись підпунктом 15.2.1. договору, повідомила ТОВ «Платан-С» про відмову від договору субпідряду №27/09/21 від 27.09.2021 в односторонньому порядку та вимагала від ТОВ «Платан-С» сплати штрафних санкцій за порушення строків виконання субпідрядних робіт.
Оцінка суду.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонам правочин є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм ст.ст. 837-864 ЦК України.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК України).
Приписами ч. 1 ст. 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Таким чином, договір підряду складається з двох взаємопов'язаних між собою зобов'язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов'язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.
Закріплене у ЦК України визначення договору підряду дає підстави для висновку про те, що це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №523/6003/14-ц).
В силу статей 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
На підставі господарського договору між суб'єктами господарювання виникають господарські зобов'язання, в силу яких один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173, 174 ГК України).
Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 525, 526, 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як було зазначено вище, додатковою угодою №3 від 26.12.2023 до договору на виконання робіт (субпідряду) №27/09/21 від 27.09.2021 сторони затвердили календарний графік виконання робіт в редакції додаткової угоди №3 від 26.12.2022, відповідно до якого кінцевим строком виконання субпідрядником робіт було 29.04.2023.
Із підписаних сторонами на виконання умов договору актів приймання виконаних будівельних робіт (за формою № КБ-2В) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за формою № КБ-3К) вбачається, що станом на 30.04.2023 субпідрядник не виконав роботи на суму 3 657 503,92 грн.
Після підписання сторонами 05.06.2023 довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати №14,15 за червень 2023 року від 05.06.2023, акту №14 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2023 року від 05.06.2023 та акту №15 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2023 року від 05.06.2023 на загальну суму 1 291 229,49 грн. (з ПДВ) вартість не виконаних субпідрядником робіт по договору з 05.06.2023 становила 2 366 274,43 грн.
Згідно з ст. 610 - 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно із положеннями ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов?язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 216, 218 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Штрафними санкціями згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено ч. 2 ст. 231 ГК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 01.06.2021 у справі №910/12876/19 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що право встановити в договорі розмір і порядок нарахування штрафу та можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань надано сторонам відповідно до ч. 2 та 4 ст. 231 ГК України . В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин, обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, яка встановлена ст. 627 ЦК України, а також приписами ст. 546 ЦК України та ст. 231 ГК України.
Також у зазначеній вище постанові Верховний Суд зазначив, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, так як згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремим і самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Колегія суддів дійшла висновку, що враховуючи обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції правомірно встановив, що ТОВ «Платан-С" в порушення умов договору субпідряду згідно календарного графіку виконання робіт відповідно до договору (з врахуванням додаткової угоди №2 від 15.11.2021) не виконав роботи на суму 2 366 274,43 грн.
Пунктом 10.1. договору сторони передбачили, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором, в тому числі порушення строків виконання субпідрядних робіт, встановлених календарним графіком, субпідрядник сплачує підряднику пеню у розмірі 0,1% вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення. Нарахування пені здійснюється протягом всього строку порушення зобов'язання. Якщо прострочення виконання зобов'язання перевищує 30 календарних днів, субпідрядник додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від ціни невиконаних зобов'язань.
При цьому, за приписами ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому, відсутність своєї вини, відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України, доводить особа, яка порушила зобов'язання.
В апеляційній скарзі скаржник покликається на те, що виконання частини робіт, які стали предметом спору, безпосередньо залежало не від генпідрядника, а від дій замовника - ПАТ «Укртранснафта». Проте суд першої інстанції не врахував неможливість виконання частини робіт з незалежних від підприємства причин, що виключає стягнення штрафних санкцій.
Вказані доводи скаржника, суд апеляційної інстанції оцінює критично.
Так, ТОВ «Платан-С» не подавало до суду першої інстанції належних доказів на підтвердження своїх тверджень про те, що затримка виконання робіт була зумовлена діями ПАТ «Укртранснафта». Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, що апелянт повідомляв підрядника або замовника про неможливість виконання робіт у встановлений строк. Це свідчить про неналежну реакцію з боку апелянта на обставини, які могли вплинути на виконання договору, і не звільняє його від відповідальності.
Щодо доводів апелянта про неврахування судом того, що частина робіт була фактично виконана, то суд зазначає, що фактично виконані роботи були зафіксовані в актах приймання та враховані при визначенні обсягу невиконаних зобов'язань. На момент завершення строку за договором залишалося невиконаними робіт на понад 2,3 млн грн. Таким чином, доводи щодо виконання значної частини робіт не спростовують факту порушення строків та обсягу зобов'язань.
Оскільки суд першої інстанції обґрунтовано встановив порушення відповідачем умов договору підряду, то колегія суддів погоджується із висновками про задоволення позовних вимог про стягнення із відповідача 365 931,31 грн пені та 256 025,27 грн штрафу.
Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Беручи до уваги те, що доводи апеляційної скарги не спростовують правомірних та обґрунтованих висновків місцевого господарського суду, то рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Судові витрати.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням наведеного вище, апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції за апелянтом.
Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 270, 275 , 276, 281- 284 ГПК України,
Західний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Платан-С» залишити без задоволення, а оскаржуване рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 04.12.2024 у справі №909/583/24 - без змін.
2. Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції залишити за апелянтом.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду.
Справу повернути до Господарського суду Івано-Франківської області.
Головуючий суддя О.І. МАТУЩАК
Судді Н.М. КРАВЧУК
О.С. СКРИПЧУК