Провадження № 11-сс/4823/273/25 Слідчий суддя ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
09 червня 2025 рокум. Чернігів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
з участю: прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 травня 2025 року,
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді застосовано до підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.343, ч.2 ст.345 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, до 22 липня 2025 року. У відповідності до ст.194 КПК України, покладено на нього обов'язки: прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду у визначений час; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи. Слідчий суддя вказав на обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, найбільш тяжке з яких, передбачене ч.2 ст.345 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Не погодившись із рішенням суду, захисник ОСОБА_7 подав в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді місцевого суду та обрати його підзахисному запобіжний захід не пов'язаний із обмеженням свободи пересування. Посилається на відсутність доказів, які підтверджують заявлені стороною обвинувачення ризики, та неможливості застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків. Зазначає, що ОСОБА_8 одружений, має дитину та сім'єю проживає у м. Чернігові, за місцем проживання характеризується позитивно; має батьків, за якими здійснює догляд та допомагає їм по господарству, що виключає ризик переховування від органів досудового розслідування та суду. ОСОБА_8 раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, не має наміру вчиняти будь-які злочини, що виключає ризик вчинення іншого кримінального правопорушення. Вказує, що при обранні запобіжного захожу слідчий суддя не врахував приписів ст.178 КПК України та не взяв до уваги тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим. Дружина його підзахисного проходить військову службу, має ненормований робочий графік та постійні добові чергування, відрядження, тобто, ОСОБА_8 здійснює основний догляд та піклування за спільною дитиною. Зазначає, що ОСОБА_8 проходив службу в армії, має звання майора ЗСУ, військові нагороди та відзнаки.
Заслухавши доповідь судді; підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; думку прокурора, який просив ухвалу слідчого судді залишити без змін; перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як убачається з матеріалів справи, 22 травня 2025 року до ЄРДР за №12025270340001527 були внесені відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.343, ч.2 ст.345 КК України.
22.05.2025 ОСОБА_8 затримано, в порядку ст. 208 КПК України, та цього ж дня, ОСОБА_8 письмово повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.343, ч.2 ст.345 КК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ч.1 ст.178 КПК України.
Зі змісту ст.181 КПК України вбачається, що домашній арешт як вид запобіжного заходу може бути застосований до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, та полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Обираючи підозрюваному запобіжний захід саме у вигляді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя дійшов висновку про наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.343, ч.2 ст.345 КК України, за одне з яких передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років, тому усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а інший запобіжний захід не забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків.
Водночас, слідчим суддею при застосуванні до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту враховано дані про особу підозрюваного, зокрема, що він має на утриманні малолітню дитину, дружину - військовослужбовця, участь у бойових діях, виключно позитивну характеристику за час військової служби, значні заслуги перед Батьківщиною.
Отже, при розгляді клопотання слідчий суддя з'ясував усі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, та на підставі пояснень сторін кримінального провадження і наданих ними матеріалів обґрунтовано дійшов висновку, що для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_8 , до нього необхідно застосувати запобіжний захід саме у вигляді цілодобового домашнього арешту і що більш м'який запобіжний захід, ніж цілодобовий домашній арешт, буде недостатнім для забезпечення запобігання цим ризикам, з чим погоджується і колегія суддів.
Колегія суддів вважає, що обраний ОСОБА_8 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту є співмірним з існуючим ризиком; тяжкості пред'явленої йому підозри та відповідає особі підозрюваного, а покладені на нього слідчим суддею обов'язки забезпечать належну процесуальну поведінку останнього.
У своєму рішенні слідчий суддя належним чином аргументував, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належного виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та не зможе запобігти заявленому ризику, передбаченому ч.1 ст.177 КПК України.
Дані про особу підозрюваного, на які посилається захисник у своїй апеляційній скарзі, не спростовує правильності висновків слідчого судді з урахуванням вищевказаних обставин.
Отже, відсутні підстави для зміни ОСОБА_8 цілодобового домашнього арешту на інший більш м'який запобіжний захід з підстав, на які посилається захисник у своїй апеляційній скарзі.
Відтак, ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, постановленою з дотриманням норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.
Керуючись ч.3 ст.407, ст.422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 травня 2025 року щодо ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4