Іменем України
03 червня 2025 року м. Херсон
Єдиний унікальний номер справи: 954/1363/24
Номер провадження: 22-ц/819/377/25
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Склярської І.В.,
суддів: Кутурланової О.В., Майданіка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" на заочне рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 01 квітня 2025 року, ухвалене у складі судді Гончаренка О.В., дата складення повного рішення - не зазначено, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
27.09. 2024 представник позивача звернувся до суду через підсистему "Електронний суд" з вказаним позовом, в якому просив:
- поновити строк позовної давності для подання позову про стягнення заборгованості за кредитним договором № 200508410 від 19.04.2016 року;
- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 200508410 від 19.04.2016 року у загальному розмірі 50 947 грн, який складається з: суми заборгованості -33 441,11 грн, суми інфляційних втрат - 14492, 41 грн, суми 3% річних -3013,48 грн;
-стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування позовних вимог позивачем наведені наступні обставини.
19.04.2016 року між Публічним акціонерним товариством "Банк Михайлівський" та відповідачем укладено угоду №200508410 щодо кредитування - кредитний договір, відповідно до умов якого (повернення, платності, строковості) банк надав відповідачу у користування кредитні кошти в розмірі 12 629,44 грн, а відповідач зобов'язався повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.
20.07.2020 року ТОВ "Діджи Фінанс" набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ "Банк Михайлівський", на підставі договору №7_БМ від 20.07.2020 року, укладеного за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071, проведеного 15.06.2020 року, що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 року у справі № 910/11298/16, відповідно до якої позивача визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ "Банк Михайлівський", в тому числі і за зазначеним кредитним договором.
ПАТ "Банк Михайлівський", правонаступником якого є позивач, виконав свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, в той же час відповідач порушив умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та у визначений строк.
Станом на 15.08.2024 року загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за Кредитним договором становить 33 441,11 грн, з яких: 11 648,35 грн - заборгованість за кредитом; 21 792, 76 грн - заборгованість за відсотками.
Заборгованість розрахована станом на 20.07.2020 року, тобто на дату укладання договору факторингу №7_БМ від 20.07.2020, укладеного між ПАТ "Банк Михайлівський" та ТОВ "Діджи Фінанс" та зафіксована у додатку до договору - реєстрі кредитних договорів.
За змістом ч.2 ст.625 ЦК України нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
А тому, на його думку, оскільки заборгованість відповідача за кредитним договором № 200508410 від 19.04.2016 року складає 33 441,11 грн, то сума збитків з урахуванням 3% річних складає 3013,48 грн, а сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань складає 14492,41 грн. Відтак, разом заборгованість становить 50947,00 грн. грн.
З приводу позовної давності позивач зазначив, що лише на початку 2023 року оригінали відповідних документів були отримані ним, адже приналежність права вимоги за вищезазначеними кредитними договорами, які були предметом договору відступлення прав вимоги від 20.07.2020, укладеним між ПАТ "Банк Михайлівський" та ТОВ "Діджи Фінанс", була предметом спору у справі № 910/11298/16 за позовом ПАТ "Банк Михайлівський" (ухвалою Господарського суду від 03.09.2020 замінено на правонаступника - ТОВ "Діджи Фінанс") до ТОВ "Фінансова компанія "Плеяда", ТОВ "Фінансова компанія "Фагор" про застосування наслідків нікчемності правочину, відновлення становища, яке існувало до порушення права.
Саме наявність тривалого судового спору щодо приналежності права вимоги кредитору, в деяких випадках за частиною кредитних договорів призвело до спливу встановленого законодавством загального строку позовної давності, в межах якого суд має право задовольнити позовні вимоги кредитора (за умови, що боржник клопотатиме перед судом про застосування такої позовної давності), що в свою чергу також є підставою для його поновлення/не застосування судом позовної давності, оскільки кредитор з об'єктивних причин був позбавлений можливості звернутись до суду в межах такого строку (ч.5 ст.267 ЦКУ).
При цьому просив звернути увагу на позицію Верховного Суду, яка була викладена в постанові по справі № 679/1136/21 від 07 вересня 2022 року, про те, що підлягає застосуванню пункт 12 Перехідних і прикінцевих положень ЦК України щодо продовження під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу.
Крім того, вказав, що згідно розділу "Прикінцеві положення" ЦК України доповнено пунктом 19, за змістом якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
На підставі викладеного позивач просить задовольнити позов.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 01 квітня 2025 року у задоволенні позову - відмовлено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» просить рішення суду першої інстанції скасувати й ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи та порушення норм процесуального права й неправильне застосування норм матеріального права.
Аргументи учасників справи
(1)Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, особа, яка її подала зазначила наступне.
Підставою для відмови у задоволенні позовних вимог суд зазначив: «Суд не приймає в якості належного доказу витяг з реєстру боржників ПАТ «Банк Михайлівський» до договору №7_БМ про відступлення прав вимоги від 20.07.2020 року, оскільки належним документом, що підтверджує перехід права вимоги до нового кредитора є саме Додаток №1 до Договору відступлення, який повинен бути підписаний обома учасниками угоди, як ПАТ «Банк Михайлівський» так і ТОВ «Діджі Фінанс». Всупереч вищевикладеному витяг з реєстру засвідчений в односторонньому порядку з боку лише ТОВ «Діджи Фінанс», а тому не може замінити Додатку 1 до Договору відступлення».
Проте, такий висновок суду не узгоджується з наведеними позивачем обставинами, викладеними у позовній заяві , а саме набуття права вимоги за кредитними договорами на підставі договору № 7_БМ від 20.07.2020, що був укладений за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071 проведеного 15.06.2020 та підтвердженням наведеного є постанова Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 у справі № 910/11298/16, відповідно до якої ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами відступленими згідно Договору № 7_БМ від 20.07.2020.
Згідно з п. 2 Договору №7_БМ 20.07.2020 новий кредитор у день настання відкладальної обставини відповідно до п. 16 цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до п. 4 цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами.
Окрім того, оскільки кредитний портфель придбано з електронного аукціону Національної електронної біржі, протокол № UA-EA-2020-06-09-000032-b від 15.06.2020 року - то інформація про відступлення права вимоги міститься в публічному доступі на сайтах https://zakupivli.pro/auctions/ua-ea-2020-06-09-000032-b (посилання на аукціон) та https://torgi.fg.gov.ua/216108 (посилання на паспорт активу на сайті ФГВФО).
Отже, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги за усіма правами кредитора за основними договорами, що існували на момент переходу цих прав в порядку, передбаченому ст. 514 Цивільного кодексу України та п. 2 договору №7_БМ 20.07.2020. Відповідно, у Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» виникло і право на стягнення заборгованості за відступленими кредитними договорами.
Також, ухвалою Господарського суду міста Києва від 03 вересня 2020 року по справі № 910/11298/16 підтверджується факт переходу права вимоги до нового кредитора за договором № 7_БМ про відступлення прав вимоги від 20.07.2020 року.
Отже, факт відступлення права вимоги за кредитними договорами згідно Договору № 7_БМ від 20 липня 2020 року є повністю підтвердженим.
Щодо реєстру відступлених прав вимоги за Договором про відступлення прав вимоги від 20.07.2020 року № 7_БМ, то даний документ має великі обсяги інформації, несе в собі відомості щодо 109538 кредитних договорів укладених із ПАТ «Банк Михайлівський» та складений на 344 аркушах, тому апелянт надає копію першої сторінки додатку 1 до Договору № 7_БМ від 20.07.2020; сторінку, що містить відомості безпосередньо стосовно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) - порядковий номер в реєстрі 80089; останню сторінку вказаного реєстру; сторінку з реквізитами та підписами сторін Договору № 7_БМ від 20.07.2020 та сторінку із відомостями про кількість аркушів реєстру.
Окрім того, договір № 7_БМ про відступлення прав вимоги від 20.07.2020 було укладено за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону № UA-EA-2020-06-09-000032-b від 15.06.2020, реєстр кредитних договорів є Додатком 1 до договору № 7_БМ від 20.07.2020 (в загальному доступі даний реєстр є знеособленим, тобто має всі реквізити кредитних договорів, окрім персональних даних Позичальників, наприклад ПІБ боржника).
Отже, враховуючи той факт, що кредитний портфель придбано з електронного аукціону Національної електронної біржі, протокол №UA-EA-2020-06-09-000032-b від 15.06.2020 року та інформація про відступлення права вимоги міститься в публічному доступі на сайтах https://zakupivli.pro/auctions/ua-ea-2020-06-09-000032-b (посилання на електронний аукціон) та https://torgi.fg.gov.ua/216108 (посилання на паспорт активу на сайті ФГВФО), а тому , дана інформація є загальнодоступною.
Окрім того, сторонами дійсно був підписаний також паперовий варіант реєстру кредитних договорів. Проте, до позовної заяви було надано саме витяг з реєстру (з Додатку № 1 до Договору № 7_БМ від 20.07.2020), що пов'язано з тим, що відповідно до умов договору було відступлено право вимоги по 109538 кредитному договору (а отже Додаток 1 має значний обсяг матеріалів), а також Додаток № 1 до Договору № 7_БМ від 20.07.2020 містить персональні дані фізичних осіб, надання інформації щодо яких суперечить закону України «Про інформацію», тому інформація, що відображалась у витязі з Додатку 1 до Договору відступлення № 7_БМ від 20.07.2020 стосувалась лише особи, яка мала пряме відношення до цивільної справи № 201/13681/24.
Скаржник вважає, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв вищезазначений документ в якості належного доказу.
Відповідно до пункту 2 розділу І Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 18.06.2015 № 1000/5, витяг це засвідчена копія частини тексту службового документа.
Скаржник , вважаємо, що судом першої інстанції зроблено необґрунтований висновок, про те, що витяг з реєстру боржників ПАТ «Банк Михайлівський» до договору № 7_БМ не є офіційним документом та який не може розглядатися як доказ.
Позиція інших учасників справи
Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відповідачка про розгляд справи була повідомлена у встановленому законом порядку.
3. Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджується, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 19.04.2016 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та відповідачем укладено угоду № 200508410 щодо кредитування - кредитний договір, відповідно до умов якого (повернення, платності, строковості) банк надав відповідачу у користування кредитні кошти в розмірі 12629,44 грн, у вигляді встановленого кредитного ліміту, а відповідач зобов'язався повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.
На підтвердження факту укладення кредитного договору між ПАТ «Банк Михайлівський» та відповідачем, представником позивача надано підписані відповідачем копії письмових доказів, зокрема: заяву № 200508410 від 19.04.2016 року, анкету № 2690406 від 19.04.2016 року, довідку про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість споживчого кредиту від 19.04.2016 року, договір добровільного страхування життя від 19.04.2016 року.
20.07.2020 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено договір №7_БМ про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого банк ПАТ «Банк Михайлівський» відступає новому кредитору ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб, зазначених у Додатку №1 до цього договору, надалі за текстом - боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників, за кредитними договорами, що підтверджується копією вказаного договору.
З копії Витягу Реєстру боржників ПАТ «Банк Михайлівський» до Договору №7_БМ про відступленням прав вимоги від 20.07.2020 року, відповідно до якого до нового кредитора ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» перейшло право вимоги за кредитним договором № 200508410, укладеним 19.04.2016 року з відповідачем на суму 33441,11 грн.
Згідно з наданим позивачем розрахунком, сума заборгованості за договором становить 50947 грн, з яких: 11648,35 грн. - заборгованість за кредитом; 21792,76 грн - заборгованість за відсотками, 14492,41 грн. - сума інфляційних втрат, 3013,48 грн - сума 3% річних.
За змістом статей 526, 530 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Згідно із ч. 1 ст. 1049 цього Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва.
За змістом ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, посилаючись на норми ст.ст. 77,78, 13 ЦПК України, суд виснував, що наявність заборгованості ОСОБА_1 перед новим кредитором ТОВ «Діджи Фінанс» не підтверджена належними та допустимими доказами у справі.
Обгрунтовуючи свій висновок суд зазначив, що як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї додатків кредитний договір між відповідачем та ПАТ «Банк Михайлівський» було укладено 19.04.2016 року, а договір №7_БМ про відступлення прав вимоги між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» 20.07.2020 року, при цьому п.1 Договору відступлення передбачає набуття права вимоги Новим кредитором - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» на підставі Додатку 1 до даного договору. До матеріалів позовної заяви в підтвердження переходу права вимоги до відповідача від Банку до позивача надано Витяг Реєстру боржників ПАТ «Банк Михайлівський» до Договору №7_БМ про відступленням прав вимоги від 20.07.2020 року, при цьому сам Додаток 1 до Договору відступлення до суду не надано, що унеможливлює встановлення наявності заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ «Банк Михайлівський» станом на липень 2020 року.
А також суд вказав, що не приймає в якості належного доказу витяг з реєстру боржників ПАТ «Банк Михайлівський» до договору №7_БМ про відступлення прав вимоги від 20.07.2020 року, оскільки належним документом, що підтверджує перехід права вимоги до нового кредитора є саме Додаток №1 до Договору відступлення, який повинен бути підписаний обома учасниками угоди, як ПАТ «Банк Михайлівський» так і ТОВ «Діджі Фінанс». Всупереч вищевикладеному витяг з реєстру засвідчений в односторонньому порядку з боку лише ТОВ «Діджи Фінанс», а тому не може замінити Додатку 1 до Договору відступлення.
Разом з тим, такий висновок суду не в повній мірі узгоджується з нормами матеріального та процесуального закону.
Предмет договору про відступлення прав вимоги від 20 липня 2020року за №7 БМ викладено у п.1 , виходячи зі змісту якого банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників…, зазначених у Додатку №1 до цього договору, надалі за текстом боржники,…. за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту) та/або договорами поруки та або….., з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього договору.
Враховуючи вимоги ст. 514 ЦК України, наведені позивачем обставини та додані до позову докази, у тому рахунку витяг з реєстру боржників ПАТ «Банк Михайлівський» до Договору №7-БМ, посилання на який є в п. 1 вищенаведеного договору, стосовно боржника ОСОБА_1 з вказівкою у ньому номеру по порядку ( 107799), та всіх даних щодо боржниці; номеру та дати кредитного договору, суми видачі кредиту, його вид, загальний залишок заборгованості, а саме: 33 441, 11 грн., з якого 11 648,35 - заборгованість по тілу кредиту, 21792,76 - заборгованість за доходами ( а.с.25) та виписку ПАТ « Банк Михайлівський» по рахунку ОСОБА_1 ( т.1 а.с.41-250, т.2 а.с.1-45), кредитний договір №200508410 від 19.04.2016 у вигляді заяви, анкети, графіку платежів, довідки про умови кредитування, договору добровільного страхування, підписаних ОСОБА_1 ( т.1 а.с.21,22,24, 24(зв.с.), 26) до нового кредитора перейшли права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав на суму 33 441 грн.11 коп.
Позивачем заявлені вимоги стягнення за кредитним договором: заборгованість в сумі 50947 грн, з яких: 11648,35 грн. - заборгованість за кредитом; 21792,76 грн - заборгованість за відсотками, 14492,41 грн. - сума інфляційних втрат, 3013,48 грн - сума 3% річних.
Разом з тим, за наявності невідповідності заявленого розміру наданим доказам суд повинен здійснити свій власний обрахунок заборгованості. Подібні правові позиції містяться в постановах Верховного Суду від 19.01.2022 №199/5072/19, від 19.10.2022 №501/19/17, від 22.06.2022 №296/7213/15.
Так, відповідно до умов кредитного договору , сума кредиту складає 12 629, 44, строк кредиту:1095 днів , з 16.04.2016 по 19.04.2019; графік платежів по кредиту містить суму щомісячного погашення основної суми кредиту по 351 грн. 09 коп, відсутності процентів за користування кредитом (0%), та платежі по щомісячній комісії за обслуговування кредитної заборгованості ( по 503, 91 грн. щомісячно) та щомісячна плата за підтвердження проведення платежу ( 15 грн.). Довідка про умови кредитування передбачає річну процентну ставку за кредитом - 0,0001% на залишок заборгованості по кредиту.
З витягу з реєстру боржників відносно ОСОБА_1 вбачається заборгованість по тілу кредиту в сумі 11 648 грн.35 коп., яка на час розгляду справи не є спростованою. Разом з тим, зазначена у витязі з реєстру боржників заборгованість за доходами в сумі 21 792 грн.76 коп. не ґрунтується на умовах кредитного договору, яким не передбачено такого виду платежу, як дохід, а інші виді платежів за кредитним договором кредитором та новим кредитором, не зазначені як такі за якими відповідачка має заборгованість.
Зазначення позивачем у тексті позовної заяви суми 21 792, 76 грн. як заборгованості за відсотками не відповідає вищенаведеним умовам кредитного договору та наданим позивачем доказам.
Таким чином, судова колегія виснує про підтвердження заборгованості за кредитним договором №200508410 від 16.04.2019 року в сумі 11 648, 35 грн. яка є заборгованість за тілом кредиту.
Щодо нарахованих позивачем до стягнення сум інфляційних втрат та трьох відсотків річних слід зазначити наступне.
Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України. Відтак, норми розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов'язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).
Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Норми цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому його дія неодноразово продовжувалася.
Позивач, звернувшись до суду з позовом 27.09.2024, нарахував інфляційні та три відсотки річних на визначену ним суму заборгованості 33 441, 11 грн. за період з 15.08.2021 по 15.08.2024.
Проте з урахуванням часу звернення до суду, вимог ст. 625 ЦК України та п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України такі нарахування мають бути проведені з 28 вересня 2021 року по 23 лютого 2022 року на суму заборгованості по тілу кредиту - 11 648, 35 грн.
Сума інфляційних втрат за період з 28 вересня 2021 року по 23 лютого 2022 року на суму заборгованості по тілу кредиту - 11 648, 35 грн. складає 618 грн.05 коп (Індекс інфляції за весь період = (100.9 : 100) x (100.8 : 100) x (100.6 : 100) x (101.3 : 100) x (101.6 : 100) = 1.053059; Інфляційне збільшення = 11648.35 x 1.053059 - 11648.35 = 618,05 грн.)
Сума трьох відсотків річних за період з 28 вересня 2021 року по 23 лютого 2022 року на суму заборгованості по тілу кредиту - 11 648, 35 грн. складає 142 грн. 65 коп. ( з 28.09.2021 по 31.12.2021 - 95 днів, з 01.01.2022 по 23.02.2022-54 дня)
Таким чином за заявленими позовними вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором з урахуванням договору про відступлення прав вимоги стягненню підлягає сума заборгованості за тілом кредиту - 11 648 грн. 35 коп. та нараховані на неї, як суму боргу інфляційні - 618, 05 грн. та три відсотки річних 142 грн.65 коп. В іншій частині заявлена до стягнення сума позовних вимог не підлягає стягненню з підстав вищенаведених.
Щодо суті апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).
За наведених обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позову.
Щодо судових витрат
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України).
За правилом частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Позов задоволено на 24,35 %, отже, стягнута судом першої інстанція сума судового збору за подання позову має бути зменшена з 2 422 грн 40 коп до 589 грн 85 коп.
За подання апеляційної скарги, апелянтом сплачено судовий збір в сумі 3 633 грн 60 коп грн. (а.с.172), часткове задоволення апеляційної скарги є підставою для часткового стягнення судового збору з позивача, а саме в сумі 884 грн 78 коп.
Щодо стягнення судових витрат на правову допомогу, колегія суддів вважає за можливе зазначити наступне.
Відповідно до вимог частини 2-6 статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
ОСОБА_1 не доводила неспівмірність витрат і не подавала заяву про їх зменшення.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до суду першої інстанції було подано:
- договір про надання правової допомоги № 26 від 15 лютого 2024 року, укладений між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та адвокатським бюро «Анастасії Міньковської», в особі керуючого Міньковської Анастасії Володимирівни;
- додаткову угоду до договору № 26 про надання правової допомоги від 15 лютого 2024 року;
- детальний опис робіт (наданих послуг), з двома позиціями: складання позовної заяви, підготовка додатків до неї (без подання до суду) - вартістю 6 000 грн., та направлення позовної заяви з додатками через підсистему «Електронний суд» - вартістю 1500 грн.
-акт про підтвердження факту надання правничої (правової ) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) на суму 7500 грн. ( а.с.13-16,20).
Необхідність розподілу судових витрат, понесених у зв'язку оплатою поштових відправлень, узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в додаткових постановах від 20 вересня 2022 року у справі № 756/11978/16-ц та від 18.09.2023 року у справі №759/5806/20, проте направлення позовної заяви з додатками через підсистему «Електронний суд» - вартістю 1500 грн. не є тими поштовими відправленнями, які підлягають розподілу як судові витрати. Інші витрати на правову допомогу в сумі 6000 грн підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, а саме в сумі 1461 грн. (6000 грн.*24,35%).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" - задовольнити частково.
Заочне рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 01 квітня 2025 року - скасувати, ухвалити нове судове рішення.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" (ЄДРПОУ 42649746) заборгованість за кредитним договором №200508410 від 19.04.2016 року в сумі 12 409 грн. 05 коп, з яких: 11 648 грн. 35 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 618, 05 грн. - сума інфляційних втрат; 142 грн.65 коп - сума трьох відсотків річних.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" (ЄДРПОУ 42649746) витрати по сплаті судового збору за подання позову в сумі 589 грн 85 коп, за подання апеляційної скарги в сумі 884 грн 78 коп, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1 461 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий І.В. Склярська
Судді: О.В. Кутурланова
В.В. Майданік