Номер провадження: 11-сс/813/1009/25
Справа № 523/7999/25 1-кс/523/2437/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1 Доповідач ОСОБА_2
04.06.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваної ОСОБА_4 та її захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 08.05.2025 якою в межах к/п №62020150000001020 від 15.10.2020 відносно:
ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Таганрог Ростовської області рф,, громадянки України, з вищою освітою, заміжньої, маючої на утриманні неповнолітню дитину 2008 р.н., працюючої помічником приватного виконавця, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
- підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України застосований запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту до 08.07.2025
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.
Зазначеною ухвалою слідчого судді було задоволено клопотання ст. слідчого 2 СВ ( із дислокацією в м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого в м. Миколаєві ОСОБА_8 та був застосований запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту до 08.07.2025 відносно ОСОБА_4 , підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Обґрунтовуючи ухвалу, слідчий суддя зазначив, що органом досудового розслідування доведена обґрунтованість підозри ОСОБА_4 вчиненні інкримінованого злочину та наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що виправдовує застосування запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту.
Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала.
Не погодившись із оскаржуваною ухвалою, захисник ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам справи з таких підстав:
- підозра ОСОБА_4 є необґрунтованою з тих підстав, що обов'язок виявляти або документувати торговельні марки у посадової особи, яка відповідно до посадової інструкції здійснювала лише передачу товару на склад відсутній. Відповідно до п. 5.1.2 Порядку роботи складу митниці обов'язок щодо фіксації знаків для товарів і послуг не закріплений за інспектором складського обліку. Проведеною службовою перевіркою не встановлено порушення митних правил в діях ОСОБА_4 , окрім того, вона не проходила навчання за напрямом інтелектуальної власності, не мала відповідних доступів до електронних ресурсів.
- заявлені органом досудового розслідування ризики не доведені, оскільки ОСОБА_4 проживає за місцем реєстрації, має постійне місце роботи, потерпіла у провадженні відсутній, цивільні позови не заявлені, досудове розслідування триває з 2020, на протязі цього часу підозрювана жодних протиправних дій не вчиняла, на теперішній час не працює в митних органах.
За таких обставин, захисник ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді від 08.05.2025 та постановити нову ухвалу, якою відмовити слідчому ТУ ДБР у задоволенні його клопотання.
У судовому засіданні апеляційного суду підозрювана та її захисник підтримали апеляційну скаргу у повному обсязі та просили її задовольнити, натомість прокурор заперечував проти її задоволення.
Заслухавши доповідь судді, з'ясувавши позиції учасників судового розгляду, перевіривши матеріали судового провадження, апеляційний суд приходить до висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Частина 1 ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.
Разом з тим, ч. 1 ст. 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Системний аналіз ухвали слідчого судді свідчить про те, що вона зазначеним вище вимогам у повній мірі не відповідає з огляду на такі обставини.
Що стосується аргументів захисника з приводу необґрунтованості підозри, апеляційний суд приходить до таких висновків.
При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Так, згідно із п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21.04.2011, заява №42310/04, суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Відповідно до клопотання слідчого ДБР органом досудового розслідування встановлено, що наказом в.о. начальника Одеської митниці Державної митної служби України (далі - Держмитслужби) №382-0 від 03.06.2020 ОСОБА_4 переведено на посаду старшого державного інспектора відділу складського обліку, зберігання, оцінки вилученого майна та розпорядження ним управління інфраструктури, держмайна та господарської діяльності Одеської митниці.
Відповідно до посадової інструкції, затвердженої начальником Одеської митниці Держмитслужби 20.02.2020 старший державний інспектор відділу складського обліку, зберігання, оцінки вилученого майна та розпорядження ним здійснює складський облік прийнятого на зберігання, вилученого та конфіскованого за порушення митного законодавства за рішенням суду майна, а також майна, поміщеного у митний режим відмови на користь держави, майна, виявленого в зоні митного контролю, власник якого невідомий, дотримання строків його зберігання і розпорядження ним.
Так, ОСОБА_4 відповідно до посадової інструкції забезпечує ведення складського обліку вилученого майна, що обліковується на позабалансових рахунках митниці, здійснює на підставі заяв видачі власникам або уповноваженим ними особам товарів зі складу митниці, приймає та розміщує товари на складах митниці, які відповідно до законодавства України підлягають обов?язковій передачі на склад митниці або можуть бути розміщенні на складі митниці.
Так, 12.10.2020 посадова особа відділу митного оформлення № 3 митного поста «Одеса» Одеської митниці Держмитслужби ОСОБА_9 передав, а посадова особа Управління ОСОБА_4 прийняла товар «footwear» у кількості 2324 місць, вагою (брутто) 12880 кг, які знаходились у контейнері №ECMU8050900 та надійшли за коносаментом перевізника № GGZ1047928. Указані товари ОСОБА_9 передав для розміщення на склад митниці НДКМЦ «Оптимус», розташований за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Цвєтаєва, 3/5, відповідно до договору відповідального зберігання № 09/2020 від 27.01.2020, як такі, що до закінчення встановлених ст. 204 МКУ строків зберігання товарів під митним контролем не були задекларовані власником або уповноваженою особою до відповідного митного режиму, про що складено акт прийому-передачі від 12.10.2020, затверджений в.о. начальника Одеської митниці Держмитслужби.
Після цього, ОСОБА_4 12.10.2020 за актом прийому-передачі № 24 передала представнику НДКМЦ «Оптимус» вищевказані товари у вигляді взуття, які знаходились у контейнері № ECMU8050900. Однак, ОСОБА_4 , нехтуючи своїми посадовими обов'язками, в порушення п. 5.1.2 Порядку роботи складу митниці ДФС, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 627 від 30.05.2012, та розпорядження в.о. начальника Одеської митниці ДФС № 16/01р від 09.02.2015, не зазначила у акті прийому-передачі відмінні ознаки взуття, а саме знаки для товарів і послуг, які можуть бути об?єктом права інтелектуальної власності та свідчити про виробника такого товару.
Натомість, ОСОБА_4 , усвідомлюючи наявність знаків для товарів і послуг на взутті через те, що останньою здійснено перерахунок такого товару, неналежно виконуючи свої службові обов?язки, обмежилась зазначенням у акті-прийому передачі № 24 від 12.10.2020 лише найменування взуття та кодом УКТЗЕД без відмінних ознак.
Загалом, ОСОБА_4 згідно з вказаним актом прийому-передачі передала на відповідальне зберігання «Домашні тапочки Р-р 40-45 (верх - ПВХ, підошва- ПВХ) код УКТЗЕД 6402» у кількості 2376 шт., «Гумові тапочки артикул 3145 Р-р 36-41 (верх - ПВХ, підошва - ПВХ) код УКТЗЕД 6402» у кількості 27722 шт.
Крім того, 12.10.2020 посадова особа відділу митного оформлення № 3 митного поста «Одеса» Одеської митниці Держмитслужби ОСОБА_9 передав, а посадова особа управління інфраструктури, держмайна та господарської діяльності Одеської митниці Держмитслужби ОСОБА_4 прийняла товар «shoes» у кількості 1660 місць, вагою (брутто) 10007 кг, які знаходились у контейнері № ECMU8032254 та надійшли за коносаментом перевізника № 142954530154.
Вказані товари ОСОБА_9 передав для розміщення на склад митниці НДКМЦ «Оптимус», розташований за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Цвєтаєва, 3/5, відповідно до договору відповідального зберігання № 09/2020 від 27.10.2020, як такі, що до закінчення встановлених статтею 204 МКУ строків зберігання товарів під митним контролем не були задекларовані власником або уповноваженою особою до відповідного митного режиму, про що складено акт прийому-передачі від 12.10.2020, затверджений в.о. начальника Одеської митниці Держмитслужби.
Після цього, ОСОБА_4 12.10.2020 за актом прийому-передачі № 23 передала представнику НДКМЦ «Оптимус» вищевказані товари у вигляді взуття, які знаходились у контейнері № ECMU8032254.
Водночас, ОСОБА_4 , нехтуючи своїми посадовими обов?язками, в порушення п. 5.1.2 Порядку роботи складу митниці ДФС, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 627 від 30.05.2012, та розпорядження в.о. начальника Одеської митниці ДФС N? 16/01р від 09.02.2015, не зазначила у акті прийому-передачі відмінні ознаки взуття, а саме знаки для товарів і послуг, які можуть бути об'єктом права інтелектуальної власності та свідчити про виробника такого товару.
Натомість, ОСОБА_4 , усвідомлюючи наявність знаків для товарів і послуг на взутті через те, що останньою здійснено перерахунок такого товару, неналежно виконуючи свої службові обов'язки, обмежилась зазначенням у акті-прийому передачі №23 від 12.10.2020 лише найменування взуття та кодом УКТЗЕД без відмінних ознак.
Загалом, ОСОБА_4 згідно з вказаним актом прийому-передачі передала на відповідальне зберігання «Взуття чоловіче, типу «кросівки» (верх ПВХ, підошва - ПВХ) р-р 41-46 код УКТЗЕД 6402» у кількості 14936 шт., «Взуття жіноче, типу «кросівки» (верх ПВХ, підошва - ПВХ) р-р 36-41 код УКТЗЕД 6402» у кількості 72 шт.
Крім того, 12.10.2020 посадова особа відділу митного оформлення № 3 митного поста «Одеса» Одеської митниці Держмитслужби ОСОБА_9 передав, а посадова особа управління інфраструктури, держмайна та господарської діяльності Одеської митниці Держмитслужби ОСОБА_4 прийняла товар «shoes» у кількості 1927 місць, вагою (брутто) 10640 кг, які знаходились у контейнері N? TCNU9985794 та надійшли за коносаментом перевізника № GGZ1047940.
Вказані товари ОСОБА_9 передав для розміщення на склад митниці НДКМЦ «Оптимус», розташований за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Цвєтаєва, 3/5, відповідно до договору відповідального зберігання № 09/2020 від 27.10.2020, як такі, що до закінчення встановлених статтею 204 МКУ строків зберігання товарів під митним контролем не були задекларовані власником або уповноваженою особою до відповідного митного режиму, про що складено акт прийому-передачі від 12.10.2020, затверджений в.о. начальника Одеської митниці Держмитслужби.
Після цього, ОСОБА_4 12.10.2020 за актом прийому-передачі № 22 передала представнику НДКМІ «Оптимус» ОСОБА_10 вищевказані товари у вигляді взуття, які знаходились у контейнері № TCNU9985794.
Водночас, ОСОБА_4 , нехтуючи своїми посадовими обов?язками, не зазначила у акті прийому-передачі відмінні ознаки взуття, а саме знаки для товарів і послуг, які можуть бути об?єктом права інтелектуальної власності та свідчити про виробника такого товару.
Натомість, ОСОБА_4 , усвідомлюючи наявність знаків для товарів і послуг на взутті через те, що останньою здійснено перерахунок такого товару, неналежно виконуючи свої службові обов?язки, обмежилась зазначенням у акті-прийому передачі №? 22 від 12.10.2020 лише найменування взуття та кодом УКІЗЕД без відмінних ознак. Загалом, ОСОБА_4 згідно з вказаним актом прийому-передачі передала на відповідальне зберігання «Взуття чоловіче, типу «Домашні тапочки» (верх ПВХ, підошва - ПВХ) р-р 40-45 код УКТЗЕД 6402» у кількості 7968 шт., «Гумові тапочки Артикул 3145 (верх -ПВХ, підошва - ПВХ) р-р 36-41 код УКТЗЕД 6402» у кількості 12640 шт., «Взуття чоловіче, типу «кросівки» (верх ПВХ, підошва - ПВХ) р-р 41-46 код УКТЗЕД 6402» у кількості 3952 шт., «Взуття жіноче, типу «кросівки» (верх ПВХ, підошва - ПВХ) р-р 36-41 код УКТЗЕД 6402» у кількості 618 шт.
Надалі, 26.10.2020 директором ТОВ «Агросектар» (код 43435877) заявлено до оформлення товари, які вивантажені з контейнера №TCNU9985794. У графі 44 митної декларації № UA500500/2020/512042 типу «IM40AA» в якості додаткової інформації митному органу надано акт прийому-передачі №? 22, за яким вказаний товар ОСОБА_4 поміщено на відповідальне зберігання до НДКМЦ «Оптимус».
Разом з цим, у графі 31 зазначеної митної декларації в якості торгової марки зазначено «SHEN-XIN». Загальна митна вартість заявлена у розмірі 1 585 886,25 грн.
Також, 26.10.2020 директором ТОВ «Агросектар» заявлено до оформлення товари, які вивантажені з контейнера № EMCU8032254. У графі 44 митної декларації N? UA500500/2020/512036 у якості додаткової інформації митному органу надано акт прийому-передачі №23, за ким вказаний товар ОСОБА_4 поміщено на відповідальне зберігання до НДКМЦ «Оптимус».
Разом з цим у графі 31 вказаної митної декларації в якості торгової марки зазначено «QING-WE». Загальна митна вартість заявлена у розмірі 1 733 622,03 грн. Крім того, 26.10.2020 директором ТОВ «Агросектар» заявлено до оформлення товари, які вивантажені з контейнера № ECMU8050900. У графі 44 митної декларації N? UA500500/2020/512037 типу «IM40AA» в якості додаткової інформації митному органу надано акт прийому-передачі №? 24, за яким вказаний товар ОСОБА_4 поміщено на відповідальне зберігання до НДКМЦ «Оптимус».
Разом з цим, у графі 31 вказаної митної декларації в якості торгової марки зазначено «SHEN-XIN». Загальна митна вартість заявлена у розмірі 1 918 216,42 грн.
У подальшому, під час митного оформлення вищевказаних товарів за вищезазначеними митними деклараціями, працівниками відділу митного оформлення № 2 «Одеса-вантажний» Одеської митниці здійснено перевірку відповідності наданих документів, серед яких акти-прийому передачі № 22, № 23 та № 24, які ОСОБА_4 через несумлінне ставлення до своїх обов?язків склала в порушення вищевказаних норм не зазначаючи торгові марки товарів.
Фактично товари, які ОСОБА_4 були розміщенні за вказаними актами прийому-передачі та у подальшому оформленні за митними деклараціями № UA500500/2020/512037, №UA500500/ 2020/512042 та № UA500500/2020/512036, є взуття із зображенням марок для товарів і послуг «Puma», «Adidas», «Reebok», «New balance», «The north face», «Nike», «Under Armour».
Однак через службову недбалість ОСОБА_4 при поміщенні товарів на відповідальне зберігання, при митному оформленні та перевірці поданих документів за вказаними митними деклараціями на предмет розбіжностей у відомостях, не встановлено та об'єктивно не могло бути виявлено, після чого здійснено всі митні формальності та введено у вільний обіг вищевказані товари, серед яких є взуття з марками для товарів і послуг, які є об'єктом прав інтелектуальної власності,
У ході досудового розслідування, установлено, що комбіновані позначення за домінуючими зображувальними елементами та зображувальні позначення, нанесені на наданому взутті, яке в свою чергу перебувало у контейнерах ECMU8050900, ECMU8032254, TCNU9985794 є схожим зі знаками для товарів і послуг, які є об'єктом прав інтелектуальної власності, настільки, що їх можна сплутати.
Враховуючи вищевикладене, старший державний інспектор ОСОБА_4 своїм недбалим ставленням до службових обов'язків завдала тяжких наслідків охоронюваним законом інтересам компаніям «Adidas AG»,«Adidas International Marketing B.V.», «Puma SE», «Nike Innovate C.V.», внаслідок незаконного використання та випуску для вільного обігу посадовими особами Одеської митниці Держмитслужби товарів з торгівельними марками компаній за митними деклараціями № UA500500/2020/512037, № UA500500/2020/512042 та № UA500500/2020/512036, які надійшли на адресу ТОВ «Агросектар» (код 43435877), загалом на 15 850 969,8 грн..
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується актом про результати фактичної перевірки від 01.08.2024 №20/16, актами прийому-передачі від 12.10.2020 №№ 22, 23, 24, договором відповідального зберігання №09/2020 від 27.10.2020, розпорядженням в.о. начальника Одеської митниці ДФС № 16/01 від 09/02/2015, Порядком роботи складу митниці ДФС затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 627 від 30.05.2012, митними деклараціями №UA500500/2020/512037, №UA500500/2020/512042 та № UA500500/2020/ 512036, висновками експерта № CE-19/116-21/14767-IВ від 14.09.2021, № CE-19/116-21/14764-1В від 08.09.2021, № CE-19/116-21/14765-IВ від 10.09.2021., допитом свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , протоколом обшуком від 28.10.2020, протоколом оглядом від 29.10.2020, протоколом обшуку від 29.10.2020 та іншими матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до практики ЄСПЛ, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Відтак, на підставі аналізу матеріалів, які надані апеляційному суду, колегія суддів вважає, що стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України та виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадження з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження.
Окрім того, апеляційний суд, зауважує, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Разом з цим, апеляційний суд додатково вважає за необхідне звернути увагу на такі обставини.
За приписами ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Основним призначенням слідчого судді є здійснення судового захисту прав і законних інтересів осіб, які приймають участь в кримінальному процесі, та забезпечення законності провадження по справі на стадії досудового розслідування. Це зумовлює специфічний характер виконуваної ним кримінально-процесуальної функції, а саме: забезпечення законності та обґрунтованості обмеження конституційних прав і свобод людини на стадії досудового розслідування кримінального провадження.
Водночас, положення ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України закріплюють одну із найважливіших засад кримінального провадження - презумпцію невинуватості. Так, ст. 62 Конституції України встановлює, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
За приписами ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Разом з тим, у порушення зазначених вище вимог Конституції України та КПК України слідчий суддя у мотивувальній частині ухвали зазначив про те, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй злочину підтверджується рядом доказів, що є неприпустимим на вказаній стадії кримінального провадження.
Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Прийшовши до висновку про наявність правових підстав для застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу слідчий суддя не зазначив в оскаржуваній фактичні обставини підозри та жодним чином не проаналізував відповідні заперечення сторони захисту. Окрім того, у мотивувальній частині ухвали зазначено про те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.
Викладені обставини є істотним порушенням прав підозрюваної та вимог кримінального процесуального закону та є безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Розглядаючи клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, апеляційний суд приходить до таких висновків.
Так, апеляційним судом встановлена обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину, про що було зазначено вище.
Що стосується ризиків у зазначеному кримінальному провадженні, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Колегія суддів на підставі аналізу матеріалів справи приходить до висновку про те, що у вказаному провадженні мають місце ризики того, що підозрювана ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду та незаконно впливати на свідків з огляду на тяжкість та специфіку інкримінованого кримінального правопорушення.
Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.
В той же час, апеляційний суд враховує відомості про особу підозрюваної, яка раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, має міцні соціальні зв'язки, місце проживання, на теперішній час не працює в митних органах.
Окрім того, колегія суддів враховує, що досудове розслідування триває з 2020, органом досудового розслідування не надано апеляційному суду інформації з приводу того, що підозрювана ОСОБА_24 вживала будь-які заходи, спрямовані на перешкоджанню досудовому розслідуванню, у зв'язку з чим вважає за можливе застосувати відносно неї запобіжний захід у виді особистого зобов'язання з покладанням на неї певних обов'язків, що буде достатнім для забезпечення її належної процесуальної поведінки та виконання завдань кримінального провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу захисника задовольнити частково, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Керуючись ст.ст. 24, 176, 177, 179, 370, 403, 405, 407, 412, 419, 422, 492, 532, 615 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваної ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 08.05.2025, якою в межах к/п №62020150000001020 від 15.10.2020 відносно ОСОБА_4 , підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України застосований запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту до 08.07.2025 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання ст. слідчого 2 СВ (із дислокацією в м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого в м. Миколаєві ОСОБА_8 про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрювану ОСОБА_4 строком до 09.07.2025 наступні обов'язки:
-не відлучатися з Одеської обл. без дозволу слідчого;
-повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та роботи;
-утриматися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні, визначеними слідчим ДБР;
-здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській обл. паспорт для виїзду за кордон;
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4