Справа № 545/4461/24 Номер провадження 11-кп/814/947/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
02 червня 2025 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
за участі прокурора - ОСОБА_6 ,
засудженої - ОСОБА_7 ,
представника колонії - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженої ОСОБА_7 на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 28.10.2024,
Цією ухвалою задоволено подання Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№65)» та звільнено засуджену
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Мала Виска Кіровоградської області, громадянку України, не заміжню, маючу на утриманні неповнолітню дитину, з повною загальною середньою освітою, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , засуджену вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 20.06.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України, із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України, на 5 років 1 місяць позбавлення волі,
від відбування призначеного покарання за вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.04.2022 за ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України, у вигляді 3 років позбавлення волі, від відбування якого засуджену на підставі ст. 75 КК України було звільнено з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.12.2023, за епізодом від 25.09.2022, за ч. 4 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України, у виді 5 років 4 місяців позбавлення волі, вироком Довгинцівського районного суду Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.04.2024, за епізодом І від 10.02.2023 щодо потерпілої ОСОБА_9 , епізодом ІІ вчиненим у кінці вересня 2023 щодо потерпілої ОСОБА_10 та епізодом ІV від 26.10.2023 щодо потерпілої ОСОБА_11 у зв?язку з декриміналізацією вчинених діянь.
Таке рішення суд мотивував тим, що у зв?язку зі змінами внесеними до ст. 51 КУпАП Законом України №3886-ІХ від 18.07.2024, кримінальна відповідальність настає за крадіжку чужого майна на суму, яка перевищує 2 неоподатковані мінімуми доходів громадян станом на 1 січня відповідного року, протягом якого було вчинено протиправне діяння.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.04.2022 року ОСОБА_7 засуджена за ч. 2 ст. 185 КК України за таємне викрадення чужого майна (крадіжки), вчинені 17.05.2021 на суму 450 грн. та 02.07.2020 на суму 333 грн. 33 коп, на 3 роки позбавлення волі. Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Саксаганського районного суду Дніпропетровської області від 19.01.2022, більш суворим, за цим вироком, остаточно призначено 3 роки позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком.
Вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.04.2023 ОСОБА_7 засуджена за ч. 4 ст. 185 КК України за таємне викрадення чужого майна (крадіжки), вчинені 26.07.2022 на суму 5 166 грн. 33 коп. (епізод I), та 05.08.2022 на суму 3 325 грн. 28 коп. (епізод II) на 5 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового складання призначених покарань, до покарання за цим вироком частково приєднано невідбуте покарання за вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.04.2022 та призначено 5 років 3 місяці позбавлення волі.
Крім того, ОСОБА_7 засуджено вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.12.2023 за таємне викрадення чужого майна (крадіжки), вчинені 25.09.2022 на суму 600 грн, (епізод I) та 25.08.2023 на суму 41 000 грн. (епізод II) на 5 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Року Дніпропетровської області від 12.04.2023 та призначено 5 років 4 місяці позбавлення волі.
Вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.04.2024 ОСОБА_7 засуджена за ч. 4 ст. 185 КК України за вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчинені 10.02.2023 на суму 2 000 грн. (епізод I) та у кінці вересня 2023 на суму 450 грн (епізод II), в кінці жовтня 2023 на суму 8 000 грн, (епізод III) та 26.10.2023 на суму 2 000 грн (епізод VI) на 5 років 5 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.12.2023, більш суворим покаранням, призначеним за цим вироком та остаточно призначено 5 років 5 місяців позбавлення волі.
Враховуючи, що ОСОБА_7 по епізодах злочинної діяльності, які були вчинені 17.05.2021, 02.07.2020, 25.09.2022, 10.02.2023, у кінці вересня 2023 та 26.10.2023, які були кваліфіковані як крадіжки, завдала потерпілим матеріальну шкоду на суму, яка менша, ніж два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на день їх вчинення, тобто зазначені діяння відповідно до вимог Закону України №3886-ІХ не є кримінально-караним на теперішній час, суд прийшов до висновку про необхідність приведення вироків суду у відповідність до вимог вказаного Закону шляхом виключення із вироку зазначених епізодів та звільнив засуджену ОСОБА_7 від покарання призначеного за вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.04.2022, за вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.12.2023 за епізодом від 25.09.2022 щодо потерпілої ОСОБА_12 та за вироком Довгинцівського районного суду кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.04.2024 за епізодом від 10.02.2023 щодо потерпілої ОСОБА_9 , епізодом вчиненим у кінці вересня 2023 щодо потерпілої ОСОБА_10 та епізодом від 26.10.2023 щодо потерпілої ОСОБА_11 у зв?язку з усуненням караності діяння.
У поданій апеляційній скарзі засуджена просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою максимально зменшити розмір призначеного їй покарання.
Свої вимоги обгрунтовує тим, що місцевий суд звільнивши її від призначених покарань у зв?язку з декриміналізацією вчинених діянь, не зменшив розмір невідбутого нею покарання, що суперечить вимогам ч. 3 ст. 74 КК України.
Інші учасники судового розгляду ухвалу суду не оскаржили.
Колегія суддів заслухавши доповідача, засуджену в підтримку поданої апеляційної скарги, прокурора, який просив ухвалу суду залишити без змін, думку представника установи відбування покарань про можливість звільнення засудженої від відбування покарання, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що апеляційна скарга засудженої не підлягає задоволенню.
Пунктом 13 статті 537 КК України передбачено, що під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що місцевий суд задовольнив подання Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№65)» про приведення у відповідність вироків від відбування призначеного покарання за вироками Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.04.2022, Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.12.2023 та Довгинцівського районного суду Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.04.2024 до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України, щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-ІХ.
Так, у зв?язку зі змінами внесеними до ст. 51 КУпАП Законом України №3886-ІХ від 18.07.2024, кримінальна відповідальність настає за крадіжку чужого майна на суму, яка перевищує 2 неоподатковані мінімуми доходів громадян станом на 1 січня відповідного року, протягом якого було вчинено протиправне діяння.
Враховуючи, що ОСОБА_7 по епізодах злочинної діяльності, які були вчинені 17.05.2021, 02.07.2020, 25.09.2022, 10.02.2023, у кінці вересня 2023 та 26.10.2023, які були кваліфіковані як крадіжки, завдала потерпілим матеріальну шкоду на суму, яка менша, ніж два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на день їх вчинення, тобто зазначені діяння відповідно до вимог Закону України №3886-ІХ не є кримінально-караним на теперішній час, суд прийшов до висновку про необхідність приведення вироків суду у відповідність до вимог вказаного Закону шляхом виключення із вироку зазначених епізодів та звільнив засуджену ОСОБА_7 від покарання призначеного за вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Дніпропетровської області від 12.04.2022, за вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.12.2023 за епізодом від 25.09.2022 щодо потерпілої ОСОБА_12 та за вироком Довгинцівського районного суду кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.04.2024 за епізодом від 10.02.2023 щодо потерпілої ОСОБА_9 , епізодом вчиненим у кінці вересня 2023 щодо потерпілої ОСОБА_10 та епізодом від 26.10.2023 щодо потерпілої ОСОБА_11 у зв?язку з усуненням караності діяння.
Разом з тим, санкція ч. 4 ст. 185 КК України, за якою ОСОБА_7 була засуджена, не змінилась та не перевищує призначене ОСОБА_7 вироком суду покарання, тому визначені ч. 3 ст. 74 КК України підстави для зниження покарання відсутні.
При цьому питання, що відповідно до ст. 368 КПК України вирішуються судом при ухваленні вироку, у тому числі щодо виду та розміру покарання, не можуть бути предметом перегляду на стадії виконання вироку.
З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду є законною та обґрунтованою і підстави для її зміни чи скасування відсутні, а тому у задоволенні апеляційної скарги засудженої необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 419, 537 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу засудженої ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 28.10.2024, щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4