Справа № 761/18512/25
Провадження № 1-кс/761/12646/2025
21 травня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025100100001103 від 22.03.2025, -
Прокурор звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.
В обґрунтування клопотання вказано, що Слідчим відділенням ВП № 2 Шевченківського управління поліції ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025100100001103 від 22.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Під час досудового розслідування отримано відомості про причетність ОСОБА_4 , який використовуючи транспортний засіб «Ford» моделі «Transit», номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , вчинив крадіжку парасольок, які належать ТОВ «Сандора».
Так, 01.05.2025 в період часу з 20 год. 38 хв. по 20 год. 47 хв. за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 166, проведено обшук вказаного транспортного засобу, який зареєстрований за ОСОБА_5 та перебуває у користуванні ОСОБА_4 , під час якого виявлено та вилучено:
- транспортний засіб «Ford» моделі «Transit», номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , синього кольору;
- ключ від транспортного засобу «Ford» моделі «Transit», номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 .
Посилаючись на встановлені в ході досудового розслідування обставини, з метою забезпечення збереження речових доказів, прокурор просив накласти арешт на вказане тимчасово вилучене майно.
Учасники у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду клопотання про арешт майна повідомлялися належним чином.
Оскільки відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття прокурора та власника майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, слідчий суддя ухвали здійснювати розгляд справи без їх участі.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, заслухавши учасників, дійшов висновку про наступне.
Встановлено, що Слідчим відділенням ВП № 2 Шевченківського управління поліції ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025100100001103 від 22.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
01.05.2025 в період часу з 20 год. 38 хв. по 20 год. 47 хв. за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 166, проведено обшук транспортного засобу «Ford» моделі «Transit», номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , який зареєстрований за ОСОБА_5 та перебуває у користуванні ОСОБА_4 , під час якого виявлено та вилучено:
- транспортний засіб «Ford» моделі «Transit», номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , синього кольору;
- ключ від транспортного засобу «Ford» моделі «Transit», номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 .
Постановою слідчого від 01.05.2025 вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадження № 12025100100001103 від 22.03.2025.
Так, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе за таких умов: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Так, у клопотанні вказується про необхідність накладення арешту на транспортний засіб та ключі від нього з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КК України.
У силу ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.
З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Так, у порушення вимог ч. 3 ст. 170 КПК України прокурором не надано доказів, що підтверджують той факт, що вилучений транспортний засіб та ключі від нього є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, могло зберегти на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Долучена до клопотання постанова про визнання майна речовим доказом носить формальний характер, оскільки за своїм змістом не містить даних на підтвердження того, що вказане вилучене майно відповідає критеріям, визначеними ч. 1 ст. 98 КПК України.
Отже, при розгляді клопотання судом встановлено відсутність належного обґрунтування підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна щодо вилученого майна.
З огляду на наведене, враховуючи, що прокурором не надано достатньої кількості доказів необхідності накладення арешту, його відповідність критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, слідчий суддя не вбачає достатніми та обґрунтованими підстави для задоволення клопотання, оскільки наявні документи не свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження речових доказів, до того ж, будь-яких негативних наслідків, які можуть негативно позначитися на інтересах слідства від невжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, слідчим суддею не встановлено.
У порядку п. 3 ч. 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно, на яке відмовлено в накладенні арешту, підлягає негайному поверненню власнику.
Керуючись ст. ст. 98, 100, 131, 132, 170-173, 175, 309, 395 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025100100001103 від 22.03.2025 - відмовити.
Зобов'язати уповноважену особу, в якої утримується тимчасово вилучене майно, а саме: транспортний засіб ««Ford» моделі «Transit», номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , синього кольору та ключ від транспортного засобу «Ford» моделі «Transit», номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , синього кольору, негайно повернути їх власнику.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1