Провадження №2-а/760/339/25
Справа №760/20005/23
09 червня 2025 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі головуючого судді -Усатової І.А.,
при секретарі- Зеленчук М.М.,
розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -
30.08.2023 представник позивача - адвокат Бондюк Б.В. в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до Солом'янського районного суду м.Києва з адміністративним позовом до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просить:
- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів 1КІ №0000515966, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місця знаходження юридичної особи) на території України серії 1КІ №0000515966 від 17.07.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП у розмірі 680 грн.
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради, код ЄДРПОУ 37405284 (місце знаходження: 01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 6) кошти в розмірі 1 929,40 грн.
В обґрунтування вимог зазначили, що 17.07.2023 об 11 год. 10 хв. у м. Києві по вул. Євгена Чикаленка, 41 головним інспектором з паркування відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг Управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Павлюком Віталієм Івановичем складена постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, зафіксоване у режимі фотозйомки, серії 1КІ № 0000519566 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Вказано, що позивач 17.07.2023 надав своїй дружині автомобіль «KIA NIRO» д.н.з. НОМЕР_1 , яка в свою чергу зупинила та залишила автомобіль на вул. Євгена Чикаленка, 41 в м. Києві. У подальшому, 17.07.2023 приблизно об 11.20 год. за вищевказаною адресою було виявлено відсутність автомобіля, на місці, де він перед цим був залишений. За допомогою мобільного за стосунку «Київ цифровий» стало відомо, що інспектором із паркування Павлюком В.І. винесено постанову 1КІ № 0000519566 від 17.07.2023 після чого автомобіль було евакуйовано до майданчику тимчасового утримання транспортних засобів.
Вказана постанова не була вручена ОСОБА_1 , у ході чого він був змушений звертатись до Київської міської державної адміністрації з запитом про надання постанови, яку було отримано 02.08.2023 із відповідними додатками.
Зазначено, що в оскаржуваній постанові вказано, що позивач притягується до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП, а саме, за зупинення транспортного засобу у місці, де відстань між суцільною лінією розмітки і транспортним засобом менше 3-х метрів, чим порушено п.п. 15.9 д Правил дорожнього руху. Разом із тим, диспозицією ч.3 ст.122 КУпАП адміністративна відповідальність встановлена за порушення, у тому числі, правил зупинки, що створює перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Вказано, що з фотоматеріалів, що є додатками до постанови чітко видно, що автомобіль «KIA NIRO» д.н.з. НОМЕР_1 знаходиться на розмітці, що не є суцільною лінією розмітки в розумінні п.15.9 (д) ПДР України. При цьому матеріали не містять інформацію про проведені заміри до протилежного (правого) краю проїзної частини від лівої бокової частини припар кованого автомобіля «KIA NIRO» д.н.з. НОМЕР_1 . Також на фотоматеріалах видно, що для проїзду інших транспортних засобів залишається вільна вся проїзна частина, та дана відстань є явно більшою за 3 метри. Крім того, автомобіль «KIA NIRO» д.н.з. НОМЕР_1 знаходиться в зоні дії дорожнього знаку 5.43 (5.39 на схемі) із додатковими табличками 7.6.1 та 7.14. Іншого матеріалами фото фіксації (фотоматеріалами) не зафіксовано.
З урахуванням викладеного вище, просив суд позовні вимоги задовольнити.
31.08.2023 згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано до провадження головуючому судді Усатовій І.А.
Ухвалою від 05.09.2023 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Визначено відповідачу строк на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому ст.162 КАС України, - 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Позивачу роз'яснено право подати до суду відповідь на відзив у порядку, передбаченому ст. 163 КАС України.
11.12.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву. Представник відповідача не погоджується із позовом у повному обсязі. Зазначає, що зі змісту матеріалів фото фіксації вбачається, що транспортний засіб «KIA NIRO» д.н.з. НОМЕР_1 розташовано на розмітці білого кольору у межах острівця безпеки таким чином, що відстань між суцільною лінією розмітки і транспортним засобом, що зупинився менше 3 метрів. Окрім того, головним інспектором з паркування проведено замір відстані, яким встановлено, що транспортний засіб «KIA NIRO» д.н.з. НОМЕР_1 розташовано на відстані 50 см від суцільної лінії розмітки чим і порушено приписи пункту 15.9 (д) ПДР.
Таким чином, транспортний засіб «KIA NIRO» д.н.з. НОМЕР_1 у момент вчинення адміністративного правопорушення було розташовано на острівці безпеки та ближче 3 метрів до суцільної лінії дорожньої розмітки.
Відповідно до п.2 Порядку тимчасового затримання інспекторами з паркування транспортних засобів та їх зберігання, затвердженого постановою КМУ від 14.11.2018 р. №990, тимчасове затримання транспортного засобу шляхом до ставлення для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку здійснюється інспектором з паркування в разі вчинення водієм порушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП порушення правил зупинки, стоянки в межах відповідного населеного пункту, частиною1 ст. 152-1 КУпАП, у випадках коли розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, а також у разі вчинення порушення, передбаченого ч.2 ст. 152-1 КУпАП.
Випадки розміщення транспортного засобу, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, визначені ч. 3 ст.265-4 КУпАП.
Інспектором у межах наданих йому повноважень накладено адміністративне стягнення на позивача за ч.3 ст.122 КУпАП за порушення п.п.15.9 д ПДР, яким забороняється зупинка у місцях, де відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м.
Доводи сторони позивача про те, що автомобіль суттєво не перешкоджав дорожньому руху і не створював загрозу безпеці руху, повністю спростовуються матеріалами фотофіксації.
У задоволенні позову просить відмовити.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із ч. 1 ст. 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Судом встановлено, що 17.07.2023 головним інспектором з паркування відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг Управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Павлюком Віталієм Івановичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису), серії 1КІ №0000519566.
Вказаною постановою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 680 грн.
Зі змісту постанови вбачається, що 17.07.2023 об 11 год. 10 хв. по вул. Євгена Чикаленка, 41 у м. Києві транспортний засіб «KIA NIRO» д.н.з. НОМЕР_1 , зупинено у місці, де відстань між суцільною лінією розмітки і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м., чим порушено п.15.9 (д) ПДР.
Технічний засіб, яким здійснено фото/відеофіксацію правопорушення: АРМ Інспектора.
Вказано адресу вебсайту в мережі Інтернет з матеріалами фото/відеофіксації правопорушення.
До постанови серії 1КІ №0000519566 від 17.07.2023 додано фотоматеріали, зроблені інспектором з паркування Павлюком В.І. на прилад фіксації АРМ Інспектора.
Дослідивши постанову 1КІ №0000519566 від 17.07.2023, інші матеріали справи, суд вбачає наступне.
За приписами ч. 1 ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Приписами ст. 14-1 КУпАП встановлено, що до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
Положеннями ч. 3 ст. 219 КУпАП визначено, що від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ч. 3 ч. 6 ст. 122, ч. 1 ч. 2 ч. 8 ст. 152-1 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування.
Стаття 279-1 КУпАП визначає особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).
Відповідно до ч. 1 ст. 279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.
Згідно з ч. 5 ст. 279-1 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Частиною 1 статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У силу ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 283 КУпАП постанова повинна містити, зокрема, технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався), відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, остання містить посилання на технічний засіб, яким здійснено фото/відеофіксацію правопорушення, а саме: АРМ Інспектора.
Даний технічний засіб «Автоматизоване робоче місце Інспектора» (АРМ Інспектора) є складовою частиною інформаційно-телекомунікаційної системи «Платформа цифрових мобільних сервісів «Київ цифровий», що належить Комунальному підприємству «Головний інформаційно-обчислювальний центр».
Атестатом відповідності, зареєстрованим в Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 23.12.2021 за №23710, дійсним до 23.12.2026, засвідчено, що вказаний вище технічний засіб забезпечує захист інформації відповідно до вимог нормативних документів з технічного запису інформації.
Відповідно до примітки до ст. 14-2 КУпАП, режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об'єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов'язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у неоплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов'язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу.
Відповідно до положень ст. 14-2 КУпАП, інспектором з паркування здійснено фотофіксацію обставин порушення правил в режимі фотозйомки, шляхом створення зображень транспортного засобу в момент вчинення правопорушення
Як вбачається з матеріалів справи, фотознімки транспортного засобу «KIA NIRO» д.н.з. НОМЕР_1 , що зроблені інспектором з паркування та надані суду, відповідають вимогам примітки до ст. 14-2 КУпАП, оскільки мають географічні координати, які підтверджують розміщення (знаходження) транспортного засобу.
Зазначені фотоматеріали також містять інформацію про дату порушення; місце розташування транспортного засобу та його відстань до суцільної розмітки; час вчинення порушення.
Матеріали фотофіксації містять географічні координати місця, де розташований транспортний засіб позивача у момент вчинення адміністративного правопорушення, які є загальнодоступною інформацією, тому не потребують доказування на загальних підставах.
Відповідно до п. 15.9 д ПДР зупинка забороняється у місцях, де відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м.
Частина 3 ст. 122 КУпАП передбачає ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, що тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона виражається у ненаданні переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Суб'єктивна сторона правопорушення полягає у наявності умислу або необережності.
Відповідно до примітки, суб'єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - четвертою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб'єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).
Відповідно до п.п. «д» п.2 ч.3 ст.265-4 КУпАП для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб розташовано на проїзній частині, де відстань між суцільною лінією розмітки чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 метрів;
Факт розташування автомобіля «KIA NIRO» д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є позивач, поряд з лінією горизонтальної розмітки на проїзній частині дороги на вул. Євгена Чикаленка, 41 у м. Києві сторона позивача не заперечує.
Так, представник позивача стверджує, що належний позивачу автомобіль суттєво не перешкоджав дорожньому руху та не створював загрозу безпеці руху.
З фотознімків 11.09.53, 11.09.38, 11.09.37, 11.10.36, 11.09.46, 11.10.09, 11.09.44, 11.09.31, 11.10.01, 11.09.54, чітко видно, що автомобіль «KIA NIRO» д.н.з. НОМЕР_1 розташований на відстані менше 3 м. від суцільної розмітки, тобто на відстані 50 см.
Вбачається, що таке розташування транспортного засобу створювало перешкоду дорожньому руху та загрозу безпеці руху іншим транспортним засобам, водії автомобів.
Отже, вказаними фотознімками, виконаними головним інспектором Павлюком В.І., які досліджені судом та є належними, допустими доказами у справі про адміністративне правопорушеня, підтверджено, що автомобіль позивача розташований на відстані менше 3 м. від суцільної розмітки, тобто на відстані 50 см.
Таке розташування автомобіля свідчить про порушення позивачем п.п. (д) п.15.9 ПДР, згідно з яким зупинка забороняється у місцях, де відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м.
Порушення даної норми ПДР утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, а саме: порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Таким чином відповідачем доведено, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, отже постанова серії 1КІ №0000519566 від 17.07.2023, винесена з додержанням вимог закону та скасуванню не підлягає.
У розумінні ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення, з дотриманням правил чинного законодавства, на підставі наявних доказів про адміністративне правопорушення, на основі яких встановлено винність ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, та немає підстав для скасування відповідної постанови, оскільки позивач на надав доказів, які б спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставини, що виключають адміністративну відповідальність.
Таким чином, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення в даному випадку винесена у межах повноважень відповідача в порядок та спосіб, визначений КУпАП, із дотриманням встановленої процедури та з урахуванням усіх обставин у справі, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Враховуючи наведе вище, позов задоволенню не підлягає.
З урахуванням того, що суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, а тому понесені позивачем витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ч.3 ст.122, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.А. Усатова