СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кп/759/1463/25
ун. № 759/11671/25
06 червня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100080001864 від 06.06.2024, щодо
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, фізичної особи-підприємця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; такого, що судимості не має,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України;
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
потерпілий - ТОВ «Торговий дім Еней»,
захисник ОСОБА_5 ,
обвинувачений ОСОБА_6 ,
До Святошинського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024100080001864 щодо ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні надійшов на адресу суду разом із угодою про визнання винуватості, укладеною 28.05.2025 у відповідності до ст.ст. 468, 469, 470, 472, 473 КПК України між прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12024100080001864, та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участі його захисника - адвоката ОСОБА_5 .
Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений повністю дійшли згоди щодо формулювання фактичних обставин кримінального правопорушення та кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене в умовах воєнного стану, у великих розмірах.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
В підготовчому судовому засіданні прокурор, захисник та обвинувачений на початку судового засідання просили затвердити угоду про визнання винуватості, а в подальшому висловили думку про необхідність ухвалення судового рішення про відмову в затвердженні угоди.
Суд, заслухавши думку учасників судового засідання, вивчивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, дослідивши угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та обвинуваченим, за участі захисника, приходить до наступних висновків.
ОСОБА_6 обвинувачується за ч. 4 ст. 190 КК України у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому у великих розмірах.
Формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладене наступним чином: « ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинувачується у тому, що він у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше жовтня 2023 року, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2, у ОСОБА_3 , виник злочинний умисел спрямований на заволодіння грошовими коштами товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Еней», будучи офіційно працевлаштованим на посаді менеджера з продажів, відчуваючи потребу в грошових коштах, шляхом обману співробітників Товариства, під приводом створення штучного уявлення про співпрацю, під час виконання замовлення клієнта Товариства, надав для оплати власний банківський рахунок ФОП.
З метою безпосередньої реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на досягнення злочинної мети особистого збагачення ОСОБА_6 , діючи умисно, перебуваючи на посаді менеджера з продажів ТОВ «Торговий дім Еней», шляхом обману, отримав замовлення на виготовлення відповідної продукції Товариством та подальшого постачання товару, шляхом обману співробітників Товариства про виконання покладених на нього обов'язків, а саме отримання та подальшого постачання товару замовнику, надав для оплати власний банківський рахунок ФОП НОМЕР_1 , не маючи при цьому на меті виконати взяті на себе зобов'язання.
Реалізуючи свій злочинний протиправний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами, ОСОБА_6 , отримав замовлення на виготовлення продукції для фонду під назвою «Handicap International «HI», а саме:
1)сумка бавовняна 200 гр/м2, 38*42 см, ручки 70 см, натуральна з нанесенням 2350 шт. по ціні 63,24 грн.;
2)сумка бавовняна 200 гр/м2, 38*42 см, ручки 70 см, натуральна з нанесенням 2350 шт. по ціні 63,24 грн.;
3)складна чашка з карабіном МО9196-04 з нанесенням 2210 шт. по ціні 90,30 грн.;
4)рюкзак зі шнурівкою з поліестеру 190Т з нанесенням 700 шт. по ціні 50,88 грн.;
5)брелок-ліхтарик алюмінієвий 1LED, синій з нанесенням 700 шт. по ціні 89,64 грн.;
6)брелок-ліхтарик синій з нанесенням 1000 шт. по ціні 74,10 грн.;
7)жилет SOL'S Wild, темно-синій, М-1 шт. по ціні 1195,02 грн.;
8)жилет SOL'S Wild, темно-синій L-3 шт. по ціні 1195,02 грн.;
9)жилет SOL'S Wild, темно-синій, XL-2 шт. по ціні 1195,02 грн.
Після замовлення та виготовлення вищевказаного товару Товариством, ОСОБА_6 , шляхом обману, запевнивши співробітників в своїй доброчесності, повідомив, що надіслана службою доставки «Нова Пошта» на його ім'я продукція буде ним особисто надіслана фонду «Handicap International «HI» та надіслав видаткові накладні до Товариства про відправку товару, а саме копію видаткової накладної № 315 від 15.02.2024 та № 303 від 09.02.2024.
У свою чергу, після відправки товару, ОСОБА_6 для оплати товару надав особистий рахунок ФОП ОСОБА_6 IBAN НОМЕР_1 , ІПН/ЄДРІІОУ НОМЕР_2 , Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК», на який отримав грошові кошти в сумі 660393,12 грн з ПДВ, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд, таким чином довів свій злочинний умисел до кінця, направлений на заволодіння грошовими коштами, тим самим спричинивши своїми протиправними діяннями майнову шкоду.
Отже, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України».
За приписами ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 472 КПК України в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов'язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, умови застосування спеціальної конфіскації, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.
Аналізуючи наявні у матеріалах судового провадження докази, суд констатує, що звертаючись з клопотанням про затвердження угоди про визнання винуватості, сторони судового провадження не надали суду доказів, на підставі яких можна дійти висновку, що перед укладенням даної угоди про визнання винуватості прокурор отримав від потерпілого письмову згоду на її укладення, як цього вимагають приписи ч. 4 ст. 469 КПК України.
Крім того, аналізуючи умови угоди про визнання винуватості, укладеної 28.05.2025 між прокурором ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_7 , за участі захисника ОСОБА_5 , суд констатує, що положення цієї угоди не відповідають істотним для даного кримінального провадження обставинам, які зазначені в обвинувальному акті. Зокрема:
1)в угоді про визнання винуватості сторони погодили наявність кваліфікуючої обставини - вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного стану, яка, згідно з обвинувальним актом, не ставилася в вину обвинуваченому ОСОБА_7 ;
2)в угоді про визнання винуватості зазначено, що обвинувачений ОСОБА_7 вирішив шляхом шахрайства заволодіти речами матеріального світу - сумками, складними чашками, рюкзаками, брелками-ліхтариками та жилетами; натомість за даними обвинувального акту предметом кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , є грошові кошти;
3)в угоді про визнання винуватості зазначено про отримання обвинуваченим коштів від міжнародної благодійної організації «Handicap International», а згідно з обвинувальним актом кошти обвинувачений отримав від замовника - фонду під назвою «Handicap International «HI».
Враховуючи викладене, суд констатує, що в угоді про визнання винуватості викладені істотні для даного кримінального провадження обставини, які не відповідають істотним обставинам, які міститься в обвинувальному акті щодо ОСОБА_7 . Зазначене є свідченням того, що зміст угоди про визнання винуватості не відповідає вимогам ч. 1 ст. 472 КПК України.
Крім того, якщо виходити з обставин, викладених в обвинувальному акті, то грошові кошти, якими протиправно заволодів ОСОБА_7 , були сплачені на його банківський рахунок НОМЕР_1 замовником виготовлення продукції, тобто юридичною особою, яка не визнана потерпілим у даному кримінальному провадженні. Разом з тим, обвинувальний акт не мітить даних про те, що цій юридичні особі відшкодована завдана шкода. Відтак відомості про те, що обвинувачений повністю відшкодував завдану шкоду, можуть не відповідати дійсності, а за таких умов затвердження судом угоди про визнання винуватості порушить права та законні інтереси юридичної особи, яка сплачувала кошти на банківський рахунок обвинуваченого.
Відповідно до положень п.п. 1, 3 ч. 7 ст. 474 КПК України суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що суду не надано доказів того, що потерпілий у даному кримінальному провадженні надавав письмову згоди прокурору на укладення угоди про визнання винуватості, зміст угоди від 28.05.2025 не відповідає вимогам ч. 1 ст. 472 КПК України, а її затвердження судом може призвести до порушень прав та законних інтересів юридичної особи, яка сплачувала кошти на банківський рахунок обвинуваченого ОСОБА_3 , суд дійшов висновку, що на підставі положень п.п. 1, 3 ч. 7 ст. 474 КПК України в затвердженні угоди про визнання винуватості слід відмовити.
П. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України встановлено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 314, 369-372, 468, 469, 472, 474 КПК України, суд,
Відмовити в затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної 28.05.2025 між прокурором у кримінальному провадженні №12024100080001864 - прокурором Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участі його захисника - адвоката ОСОБА_5 .
Матеріали кримінального провадження №12024100080001864 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, повернути прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 10.06.2025.
Суддя ОСОБА_1