СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/27473/24
пр. № 2-а/759/75/25
27 березня 2025 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Журибеда О.М.
за участю секретаря - Хвостенко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департамент патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху.
Вимоги мотивовано тим, що поліцейським взводу №2 роти №7 батальйону №3 полку-1 УПП в м. Києві ДПП Уваровою А.О. неправомірно винесено відносно неї постанову про адміністративне правопорушення від 16.12.2024 року серії ЕНА №3672011 за ч. 3 ст. 122 КупАП і накладено стягненя у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн. В постанові зазначено, що позивач здійснила зупинку на смузі для маршрутних транспортних засобів, позгаченою дорожнім знаком 5.8, чим порушила п. 17.1 ПДР. Вказала, що вважає оскаржувану постанову не законною та необгрунтованою з огляду на наступне. Зазначає, що хотіла разом зі своїм нареченим подати заяв удо РАГСУ, проте був дощ та вітер, тай ще заглючив навігатор, і вони з нареченим заблкукали. У зв'язку із хвилюванням остання здійснила вимушену зупинку з метою васидати нареченого, для того щоб він пішов займати чергу, проте увімкнула аварійну світлову сигналізацію. Вказує, що заїзд було здійснено в межах переривчастої лінії та сама зупинка трива 2,3 секунди.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 26.12.2024 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
17.01.2025 року від представника відповідача до суду надійшов відзив, в якому останній просить відмовити в задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на обставини зазначені у відзиві на позовну заяву.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
В силу положень ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що відповідно до постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 3672011 від 16.12.2024 позивач ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Nissan Sentra», д.н.з. НОМЕР_1 в м. Києві по пр-т. Берестейський здійснила зупинку на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеною дорожнім знаком 5.8, чим порушила п. 17.1 ПДР - на дорозі зі смугою для маршрутних транспортних засобів позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняється рух і зупинка інших транспортних засобів на цій зупинці та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП, внаслідок чого відповідачем винесена вказана постанова, якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності шляхом накладення на неї штрафу в сумі 680 грн.
Дана постанова була винесена з урахування вимог передбачених ст. ст. 256, 258, 283 КУпАП, та доказів зворотному матеріали справи не містять.
Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 зазначила, що з постановою не згодна, так як вважає, що не порушувала Правил дорожнього руху та зупинки здійснила для висадки пасажира.
Відповідно до п. 17.1 ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі - Правила), на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів (крім таксі та велосипедистів) на цій смузі.
Згідно з п. 17.2 Правил водій, який повертає праворуч на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, що відокремлена переривчастою лінією дорожньої розмітки, може виконувати поворот з цієї смуги. У таких місцях дозволяється також заїжджати на неї під час виїзду на дорогу і для посадки чи висадки пасажирів біля правого краю проїзної частини.
Відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 8 розділу ХІІІ цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.
Відповідно до п. 5 ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 214 цього Кодексу органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, віднесені цим Кодексом до їх відання.
Статтею 217 КУпАП передбачено, що посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Стаття 222 КУпАП надає повноваження розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення, передбачені ч.1-3 ст. 122 КУпАП працівниками органів Національної поліції.
Відповідно до п. 2 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не автоматичному режимі, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), ч.ч.1-3,5-6 ст. 121, ст.ст. 121-1, 121-2, ч.ч.1-3 ст. 122, ч.1 ст. 123, ст. 124-1, ст.ст. 125, 126, ч.ч.1-3 ст. 127, ст.ст. 128, 129, ст. 132-1, ч.ч.6,11 ст. 133-1, ч.ч.1-3 ст. 140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративного правопорушення, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксованих в автоматичному режимі.
Згідно зі ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в надані ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд приходить до висновку, що позивачем не надано доказів на спростування обставин, викладених у оспорюваній постанові, навпаки позивач вказує, що здійснила зупинку у зв'язку з хвилюванням та висадкою пасажира, а висновок про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, повністю відповідає встановленим обставинам та матеріалам справи, а також наданим відповідачем відзивом.
Стягнення за адміністративне правопорушення накладено у межах, визначених санкцією ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідкам розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Тобто, факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення є доведеним, а посилання позивача, є безпідставними та необґрунтованими.
Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що доводи позивача не є такими, з якими закон пов'язує можливість скасування постанови про притягнення позивача до відповідальності, стороною відповідача доводи та обґрунтування позову були спростовані, а тому суд вважає, що позовні вимоги не знайшли свого об'єктивного підтвердження в ході розгляду справи, а тому задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 121, 222, 251, 252, 254, 256, 268, 283 КУпАП, ст.ст. 2, 4-5, 7-10, 72-78, 241-244, 286 КАС України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Департамент патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М.Журибеда