Справа № 577/3190/25
Провадження № 3/577/974/25
"06" червня 2025 р. м. Конотоп
Суддя Конотопського міськрайонного суду Кравченко В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Конотопі адміністративну справу, яка надійшла від Конотопського РВП ГУНП в Сумській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Пролетарське Коропського району Чернігівської області, мешканки АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий 26.11.2018 року органом 5917, раніше до адмінвідповідальності не притягувалася,-
за ст.ст. 124, 122-4 КУпАП,-
Згідно протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 343439 та ЕПР1 № 343445 від 27.05.2025 року ОСОБА_1 інкримінується вчинення правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП за наступних обставин.
26.05.2025 року близько 11 год. 50 хв. в м. Конотоп, по вул. Сарнавська, 38А водій ОСОБА_1 керувала автомобілем «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_2 , та, на порушення вимог п. 10.9 ПДР України, здійснюючи рух заднім ходом, не була уважною, не звернулася за допомогою до сторонніх осіб, в результаті чого здійснила наїзд на припаркований громадянкою ОСОБА_2 автомобіль ВАЗ 21104, д.н.з. НОМЕР_3 , що стояв позаду. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Після ДТП ОСОБА_1 залишила місце події, чим порушила п. 2.10 ПДР України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що дійсно у вказані день, час та місці, керуючи автомобілем «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_2 , здійснювала рух заднім ходом, виїжджаючи від воріт на території ліцею № 9. Бачила позаду припарковане авто, але жодного звуку характерного для контакту транспортних засобів чи перешкод у русі не відчула, а тому поїхала по власних справах. Припускає, що могла зачепити вказане авто, але запевняє, що жодних пошкоджень на її транспортному засобі немає і про таку обставину їй повідомили лише працівники поліції. При цьому будь-яких доказів на підтвердження винуватості ніхто не надав. Переконує, що якби була впевнена в причетності до ДТП, то в жодному випадку не покинула б місце пригоди.
Суд, вислухавши доводи ОСОБА_1 , дослідивши представлені докази, дійшов наступного висновку.
Адміністративна відповідальність особи, яка керує транспортним засобом, згідно диспозиції ст. 124 КУпАП настає за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження, зокрема транспортних засобів, а ст. 122-4 КУпАП - за залишення водіями транспортних засобів, на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний.
Таким чином, для притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ст.ст.124, 122-4 КУпАП необхідно встановити порушення нею ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортних засобів, причинний зв'язок між порушеннями та наслідком, а також навмисне залишення місця пригоди до якої вона була причетна.
У частині 1 ст. 2 КУпАП закріплено, що законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, а згідно положень ст. 9 Конституції України, ст. 19 ЗУ «Про міжнародні договори» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП), а згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах здійснюється на основі суворого додержання законності (ч.1 і ч.2 ст.7 КУпАП).
За положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, гласність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Ці обставини повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Згідно із ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності тощо, а згідно ч. 2 обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Основного Закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Зазначене узгоджується і з правовою позицією ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
У згаданій позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
На переконання суду автором протоколів не надано належних та допустимих доказів причетності ОСОБА_1 до інкримінованого ДТП, а також навмисного залишення останньою місця пригоди.
Так, до протоколів в якості доказів додані:
- письмові пояснення ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 , у яких перша лише припускає власну причетність до ДТП, про що також пояснила й під час судового розгляду, а друга - запевняє, що не бачила хто вчинив зіткнення з її автомобілем, при цьому стверджує про пошкодження передньої двері з лівого боку;
- схема наслідків ДТП, згідно якої у гаражі по вул. Молодіжна, 8 м. Конотоп був оглянутий автомобіль ВАЗ 21104, д.н.з. НОМЕР_3 , та встановлено пошкодження лакофарбового покриття і деформація дверці з ліва.
З огляду на викладене, відсутності схеми ДТП, протоколу огляду транспортного засобу, яким керувала ОСОБА_1 , на наявність характерних для зіткнення пошкоджень, відеозапису події тощо, не можна беззаперечно стверджувати про причетність ОСОБА_1 до розглядуваної дорожньо-транспортної пригоди, а відтак - до порушень правил дорожнього руху, внаслідок чого був пошкоджений транспортний засіб потерпілої.
Оскільки вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП не доведена, то вона не може бути притягнута до відповідальності й за ст. 122-4 КУпАП, яка є похідною.
З огляду на викладене провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу правопорушень, передбачених ст. ст.124, 122-4 КУпАП
Керуючись: ст.ст. 247, 284 КУпАП,
Закрити провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня винесення.
Суддя: В. О. Кравченко