ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/11244/25
провадження № 1-кс/753/1558/25
"04" червня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
підозрюваного - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Дарницького УПГУНП у м. Києві ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12025100020002167 внесеного до ЄРДР від 01.06.2025, про обрання міри запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Російської Федерації, громадянина України, українця, освіта середня, офіційно не працює, державні нагороди та пільги відсутні, не інвалід, не депутат, раніше не судимого, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України -
Слідчий СВ Дарницького УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово стосовно ОСОБА_4 , в обґрунтування клопотання слідчий зазначив, а прокурор в судовому засіданні підтримав, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 , підтверджується протоколами огляду відеозаписів, допитів свідків, затримання, іншими матеріалами справи у їх сукупності.
Також мають місце ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, може вчинити інше кримінальне правопорушення, зважаючи на відсутність офіційного джерела доходу,; ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, зважаючи на тяжкість покарання; незаконного впливу на свідків, оскільки знайомлений із змістом їх показів. Інші більш які запобіжні заходи не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Захисник та підозрюваний проти задоволення клопотання заперечували, просили обрати менш суворий запобіжний захід, оскільки підозрюваний працює не офіційно,має на утриманні малолітню дитину та дружину, раніше не судимий, вину визнає.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, джерелом якої є рішення, що буду наведені далі, обґрунтована підозра у скоєнні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин (IlgarMammadov проти Азербайджану, § 88; Erdagoz проти Туреччини, § 51; Fox, Campbell і Hartley проти Сполученого Королівства, § 32).
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого кримінального правопорушення на даний час підтверджується наданими стороною обвинувачення доказами.
При встановленні наявності ризику того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, слідчий суддя не може орієнтуватися лише на суворість можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на низку інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі, або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko проти Росії, § 106). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev проти Молдови, § 58). Ризик втечі не виникає лише за відсутності постійного місця проживання (Sulaoja проти Естонії, § 64).
Що стосується оцінки обставин, які дають підстави вважати, що має місце ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, то тяжкість обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення інших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться (ibid., § 40).
Наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин (Selcuk проти Туреччини, § 34; Matznetter проти Австрії, § 9).
Відсутність роботи або сім'ї не дає підстав вважати, що особа схильна до повторного вчинення злочинів (Sulaoja проти Естонії, § 64).
Наявність ризику того, що підозрюваний, може незаконно впливати на свідків, з метою зміни ними показів та уникнення кримінальної відповідальності може бути визнано на даній стадії процесу, в разі наявності доказів спроб такої поведінки (Jarzynski проти Польщі, § 43).
В судовому засіданні не спростовано того, що підозрюваний працюєне офіційно, крім того підозрюваний раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, одружений, на утриманні має малолітню дитину та матір пенсійного віку, зняти й з військового обліку.
Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятоюта шостоюцієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає, що для забезпечення належної поведінки підозрюваного, буде достатнім обрати останньому запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Керуючись ст. ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод,
ст. ст. 177, 178, 182, 183,193-196, 206, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком на два місяці.
Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження про власне місце проживання;
- з'являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду.
Повідомити підозрюваного письмово під розпис про покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням запобіжного заходу на період досудового розслідування покласти на слідчого.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_9