Справа №752/21357/24
Провадження № 2/752/2657/25
Іменем України
09.06.2025 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - Чекулаєва С.О.,
секретаря судового засідання - Пастух З.Ф.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
третя особа ОСОБА_3
про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи
за участю:
представника позивача: адвоката Щербини Яни Миколаївни (ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АІ №1619840 від 01.10.2024);
представника відповідача: адвоката Леляка Ярослава Олександровича (ордер на надання правничої допомоги серія СВ №1108388 від 27.11.2024).
1.Описова частина
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 (надалі за текстом також - позивач) в інтересах якої діє представник - адвокат Щербина Яна Миколаївна, звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 (надалі за текстом також - відповідач), третя особа ОСОБА_3 , з такими позовними вимогами:
-стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у якості відшкодування шкоди, завданої залиттям 11.07.2024 квартири АДРЕСА_1 , грошові кошти у розмірі 193 935,62 гривень;
-стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану залиттям 11.07.2024 квартири АДРЕСА_1 , у розмірі 100 000,00 гривень.
1.1. Стислий виклад позиції позивача
Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті залиття, яке сталося 11.07.2024, належної ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 позивачу було завдані збитки розмір яких оцінено у 193 935,62 гривень.
Оскільки власником квартири звідки відбулося залиття (квартира АДРЕСА_2 ) є ОСОБА_2 , позивач вважає, що саме вона є належним відповідачем та має здійснювати відшкодування завданих збитків, а також моральної шкоди, розмір якої позивач оцінює у сумі 100 000,00 гривень.
З метою досудового врегулювання спору позивач вказує, що вона неодноразово зверталась до відповідача із листами про відшкодування збитків у розмірі 193 935,00 гривень та витрат на незалежну оцінку у розмірі 6 500,00 гривень.
Як стверджує позивач, відповідач визнала факт залиття та повідомила, що залиття сталось у зв'язку з діями третьої особи - ОСОБА_3 , яка проживала у квартирі відповідача та залишила відкритий кран змішувача умивальника у ванній кімнаті. Оскільки між відповідачем та третьою особою був укладений Договір найму житлового приміщення, відповідач порадила позивачу з питань відшкодування збитків звернутись саме до ОСОБА_3 .
У зв'язку з фактичною відмовою відповідача здійснювати відшкодування завданих збитків, позивач звернулася до суду із відповідним позовом.
1.2. Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач у поданому до суду відзиві на позов вказує, що затоплення належної позивачу квартири сталося по причині, що у квартирі АДРЕСА_3 , у вечірній час 10.07.2024, мешканкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був залишений відкритим кран умивальника у ванній кімнаті в період відсутності електроенергії у будинку АДРЕСА_4 . 11.07.2024 в нічний час доби, коли включили електроенергію і запрацювали насоси на воду (2 зона) - відбулася подача води, але в цей час у квартирі АДРЕСА_3 вже нікого не було. Вранці 11.07.2024, в присутності мешканки ОСОБА_3 та сусідів (поверхами нижче), а саме з 17, 16 та 15 поверхів було виявлено залиту підлогу у квартирі АДРЕСА_3 .
Водночас відповідач у відзиві вказує, що наданий позивачем Акт про залиття квартири є неналежним доказом по вказаній справі, оскільки такий Акт не відповідає формі затвердженій наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207.
Зокрема, у наданому позивачем Акті відсутні відомості: 1) яким чином було отримано доступ до квартири АДРЕСА_3 (квартири відповідача) з урахуванням відсутності відомостей про залучення будь яких мешканців (власника) вказаної квартири до складення даного акту; 2) яким чином встановлено причини затоплення нежитлових приміщень; 3) не визначено склад комісії та відношення осіб, якими складено акт, до балансоутримувача будинку; 4) в акті про залиття не вказані розміри слідів залиття по кожному з приміщень; 5) на момент складання акту 11.07.2024 можливо було спостерігати тільки сліди залиття приміщень. Тріщини на стелі, відшарування шпалер, набухання та відшарування дерев'яних конструкцій, деформування та набухання коробок шафи, деформація підлоги в кімнаті (ламінат) - всі ці процеси відбуваються протягом певного часу і не могли бути виявлені і зафіксовані в день складання акту.
Таким чином, на переконання відповідача вказаний Акт залиття квартири не може бути підтвердженням відповідних обставин, оскільки він складений невідомими особами, за невстановлених обставин, без участі мешканців квартири.
Відповідач також заперечив щодо задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди, вказуючи, що позивач не проживала у вказаній квартирі, про що зазначено в самому Акті про залиття та позивач ОСОБА_1 є лише власником квартири, в той час мешканцями квартири є її дочка ОСОБА_4 та зять ОСОБА_5 , а тому факт залиття ніяким чином не змінив спосіб життя позивача, а відповідно і не міг нанести моральних збитків
1.4.Процесуальні дії у справі
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2024 головуючим суддею у справі визначений суддя Голосіївського районного суду міста Києва Чекулаєв С.О.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 13.10.2024 відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 28.11.2024.
28.11.2024 підготовче судове засідання було відкладено на 30.01.2025.
30.01.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.04.2025.
Третя особа у справі - ОСОБА_3 неодноразово повідомлялася про дату, час та місце судового засідання і зокрема шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
10.04.2025 у судовому засіданні оголошено перерву до 05.05.2025.
05.05.2025 у судовому засіданні оголошено перерву до 30.05.2025 для повторного виклику свідків.
У судовому засіданні 30.05.2025 суд вислухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши надані сторонами докази, після судових дебатів оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та керуючись статтею 244 ЦПК України відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 09.06.2025.
2.Мотивувальна частина
2.1.Фактичні обставини, встановлені судом
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу: 155928083, дата формування: 12.02.2019) власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 .
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки: 397008504, дата формування: 29.09.2024) власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_2 .
Як вказано в Акті про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 11.07.2024 складеного комісією ТОВ «ЕК «Комфорт -Майстер» у складі: в.о. головного інженера ТОВ «ЕК «Комфорт -Майстер» АДРЕСА_1 (голови комісії), майстра будинку АДРЕСА_5 ОСОБА_6 , слюсаря - сантехніка ОСОБА_7 , які є представниками ТОВ «ЕК «Комфорт -Майстер», а також в присутності - власника та мешканців квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та мешканки квартири АДРЕСА_2 - ОСОБА_3 було встановлено, що 11.07.2024 в будинку АДРЕСА_5 у квартирі АДРЕСА_6 трапилося залиття зі стелі приміщень великого коридору, маленького коридору та кімнати.
В Акті зазначено, що при огляді квартири АДРЕСА_6 комісією встановлено, що внаслідок залиття пошкоджено: у великому коридорі (загальною площею 11,9 м.кв.) - на покритті стелі (штукатурка сатенгіпсом та пофарбована водоемульсійною фарбою) та багетах, спостерігаються сліди від залиття, мокрі плями та часткове відшарування з тріщинами покрасу стелі; на покриттях стін (по всьому периметру), оздоблених шпалерами, спостерігаються сліди від залиття з відшаруванням шпалер, верхня дерев'яна коробка дверної арки відшарувалася від стіни та набухла; нижню частину сірої шафи-купе (матеріал ДСП) деформовано внаслідок набухання верхнього шару коробки; в маленькому коридорі (загальна площа 5м.кв.) - на покритті стелі (штукатурка сатенгіпсом та пофарбована водоемульсійною фарбою) та багетах спостерігається сліди від залиття, мокрі плями; на покриттях стін (зі сторони великого коридору, кімнати та кухні), оздоблених шпалерами, спостерігаються сліди від залиття з просочуванням води по шпалерах донизу; в кімнаті (загальною площею 18 м.кв.) - частково на покритті стелі (штукатурка сатенгіпсом та пофарбована водоемульсійною фарбою) та багетах зі сторони сусідньої квартири АДРЕСА_7 та маленького коридору спостерігаються сліди від залиття та мокрі плями; на покриттях стін, оздоблених шпалерами (зі сторони сусідньої квартири АДРЕСА_7 та маленького коридору і ванної) спостерігаються сліди від залиття з просочуванням води по шпалерах та дерев'яній коробці донизу. Частково (зі сторони дверей) спостерігається деформація підлоги в кімнатах (ламінат), набухання та підняття країв, утворення щілин між ламінатом; дерев'яна дверна коробка дверей просочена водою, відшарувалася від стіни та набухла; в кухні (загальною площею 11,5 м.кв.) - частково (зі сторони маленького коридору) на покритті стелі (штукатурка сатенгіпсом та пофарбована водоемульсійною фарбою) спостерігається слід від залиття у виді мокрої плями.
При огляді квартири АДРЕСА_2 , яка розташована поверхом вище, встановлено, що у ванній кімнаті даної квартири був відкритий кран умивальника, під лінолеумом мокрий бетон по квартирі.
Затоплення вказаної вище квартири сталося по причині, що у квартирі АДРЕСА_3 у вечірній час 10.07.2024 мешканкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був залишений відкритим кран умивальника у ванній кімнаті в період відсутності електроенергії у будинку АДРЕСА_5 . 11.07.2024 в нічний час доби, коли включили електроенергію і запрацювали насоси на воду (2 зона) - відбулася подача води, але в цей час у квартирі АДРЕСА_3 вже нікого не було. Вранці 11.07.2024 в присутності мешканки ОСОБА_3 та сусідів (поверхами нижче), а саме з 17, 16, та 15 поверхів було виявлено залиту підлогу у квартирі АДРЕСА_3 .
Згідно висновку, вказаному в Акті про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 11.07.2024, причиною залиття квартири АДРЕСА_6 є похідне джерело із квартири поверхом вище, а саме квартири АДРЕСА_3 - залишений відкритим кран умивальника у ванній кімнаті.
Суд встановив, що з метою фіксації залиття, мешканці квартири АДРЕСА_6 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 викликали наряд патрульної поліції.
В судовому засіданні суд дослідив відеозаписи з нагрудних камер співробітників поліції, на яких зафіксовані квартири АДРЕСА_6 та АДРЕСА_2 із слідами залиття.
Окрім того, на відеозаписах з нагрудних камер співробітників поліції зафіксована ОСОБА_3 , яка визнає факт залиття квартири, пояснила, що залиття сталося у зв'язку із залишеним відкритим краном умивальника у ванній кімнаті та висловила свій намір компенсувати завдані збитки.
Суд встановив, що ОСОБА_3 проживала у квартирі АДРЕСА_2 на підставі укладеного між нею та ОСОБА_2 договору найму житлового приміщення від 22.05.2024.
01.08.2024 комісією ТОВ «ЕК «Комфорт -Майстер» у складі: в.о. головного інженера ТОВ «ЕК «Комфорт -Майстер» АДРЕСА_1., майстра будинку АДРЕСА_5 ОСОБА_6 , слюсаря - сантехніка ОСОБА_7 , був складений Акт про те, що ОСОБА_2 відмовилася ознайомлюватися з Актом від 11.07.2024 про залиття водою квартири АДРЕСА_8 .
Окрім того 01.08.2024 комісією ТОВ «ЕК «Комфорт -Майстер» у складі: в.о. головного інженера ТОВ «ЕК «Комфорт -Майстер» АДРЕСА_1., майстра будинку АДРЕСА_5 ОСОБА_6 , слюсаря - сантехніка ОСОБА_7 був складений Акт про те, що ОСОБА_3 також відмовилася ознайомлюватися з Актом від 11.07.2024 про залиття водою квартири АДРЕСА_8 .
02.08.2024 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були надіслані листи запрошення на огляд 12.08.2024 об'єкта дослідження, а саме квартири АДРЕСА_1 .
12.08.2024 між позивачем та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АПРАЙСЕЛ ЮФ» укладено Договір про проведення незалежної оцінки №О-01-12/08/24.
Згідно платіжної інструкції №0.0.3815208627.1 від 12.08.2024 позивач здійснила переказ грошових коштів у розмірі 6 500,00 гривень на рахунок ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АПРАЙСЕЛ ЮФ», із призначенням платежу «оплата за послуги з незалежної оцінки згідно договору №О-01-12/08/24 від 12.08.2024».
Відповідно до наявного в матеріалах справи Звіту про оцінку проведення відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_1 - вартість майнового збитку завданого позивачу становить 193 035,62 гривень.
Допитані у судовому засіданні свідки, а саме майстер будинку ОСОБА_6 повідомила суду про причини відключення водопостачання у багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_5 , а також пояснила, що після виклику мешканцями квартири АДРЕСА_6 вона особисто бачила результати залиття квартири та виклала всі обставини в Акті про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 11.07.2024.
Водночас ОСОБА_6 вказала, що Акт про залиття від 11.07.2024 був складений та підписаний членами комісії не відразу, а через деякий час, на підставі записів, що робилися при огляді квартири.
Свідок ОСОБА_7 , який є сантехніком, пояснив суду, що він особисто бачив результати залиття квартири АДРЕСА_1 , які відображенні в Акт про залиття від 11.07.2024. Причиною залиття свідок вказує незакритий кран у ванній кімнаті квартири АДРЕСА_2 .
Свідок ОСОБА_8 підтверджує факт залиття квартири АДРЕСА_1 і вказує, що причиною такого залиття стали дії мешканки квартири АДРЕСА_3 , яка розташована над квартирою позивача - ОСОБА_3 .
Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 тимчасово проживали у квартирі АДРЕСА_1 . та вранці 11.07.2024 побачили, що підлога та стіни їх квартири були залиті водою, яка надходила з верхнього поверху.
В процесі з'ясування причин залиття, ОСОБА_5 зустрів на сходовій клітині ОСОБА_3 , яка поверталася вранці до дому і вони разом зайшли до квартири АДРЕСА_3 де побачили підлогу залиту водою, що надходила з винної кімнати.
Вказані свідки стверджують, що ОСОБА_3 повідомила їх, що вона забула закрити кран у ванній кімнаті і саме це стало причиною залиття квартир як позивача так і відповідача. ОСОБА_3 зобов'язалася в усній формі відшкодувати завдані збитки.
2.2. Мотиви, з яких виходить суд при ухвалені рішення та застосовані норми права
Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Відповідно до положень статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому чи більшому розмірі.
Статтею 319 ЦК України, яка регулює питання здійснення права власності, визначено, що власність зобов'язує (частина 4); власник не може використовувати право власності на шкоду правам інших громадян (частина 5).
Згідно із статті 322 цього Кодексу власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто тягар утримання майна та відповідальність за нього несе саме власник.
Відповідно до статті 151 ЖК України громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, проводити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт.
Відтак, обов'язок з утримання санітарно - технічних приладів (кранів, труб, тощо) у квартирі у належному стані покладено саме на власника квартири.
Водночас, суд зазначає, що відповідальність за залиття в житловому приміщенні (квартирі, будинку) залежить від причини залиття та чи є орендар, чи власник відповідальним за це. У загальному випадку, власник квартири несе відповідальність за внутрішні мережі водопостачання та каналізації, а орендар відповідає за належне утримання орендованої квартири і своєчасне повідомлення власника про виникнення проблем.
Як визначено частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Аналіз положень статей 11 та 1166 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов'язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов'язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, що завдала шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.
За змістом частини другої статті 1166 ЦК України у справах про завдання шкоди діє презумпція вини відповідача, тобто позивач має надати суду лише докази наявності шкоди, а докази спростування своєї вини має надати відповідач.
На підставі наявних доказів, зокрема: Акта про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 11.07.2024, показань свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також з досліджених в судовому засіданні відеозаписів з нагрудної камери співробітників поліції суд встановив, що причиною залиття належної позивачу квартири був відкритий кран у ванній кімнаті квартири АДРЕСА_2 .
Жодних доказів того, що в тій чи іншій мірі, причиною залиття був неналежний технічний стан внутрішньо квартирних водопровідних мереж, відповідальність за експлуатацію яких несе власник квартири або внутрішньо будинкових мереж, відповідальність за експлуатацію яких несе управитель багатоквартирного будинку матеріали цієї справи не містять.
Суд встановив, що 10.07.2024 у квартирі АДРЕСА_2 проживала не відповідач, а саме третя особа - ОСОБА_3 .
В матеріалах справи міститься копія Договору найму житлового приміщення від 22.05.2024, укладеного між ОСОБА_2 , як наймодавцем та ОСОБА_3 , як наймачем, предметом якого був найм квартири АДРЕСА_2 .
Строк дії вказаного Договору найму визначений його сторонами з 22.05.2024 по 22.11.2024, тобто, станом на дату залиття квартири позивача (11.07.2024), квартирою АДРЕСА_2 користувалася саме ОСОБА_3 .
Жодних доказів того, що в квартирі АДРЕСА_2 проживала відповідач або інші особи окрім ОСОБА_3 матеріали справи не містять.
У пункті 5.1. Договору найму житлового приміщення від 22.05.2024, його сторони погодили, що у разі нанесення шкоди орендованому майну, а також нанесення збитку майну сусідів - наймач компенсує збитки за свій рахунок, якщо не доведе, що погіршення майна сталося не з його вини.
Враховуючи викладене суд дійшов до наступних висновків:
1)має місце наявність шкоди, яка завдана ОСОБА_1 в результаті залиття належної їй квартири АДРЕСА_1 ;
2)розмір завданої шкоди (збитків) станом на 11.07.2024 становить 193 035,62 гривень, що підтверджується Звітом про оцінку проведення відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_1 ;
3)в діяннях (діях або бездіяльності) ОСОБА_2 відсутні ознаки протиправної поведінки, що мала наслідком завдання збитків позивачу, оскільки причиною залиття були протиправні дії третьої особи, а не стан внутрішньо квартирних водопровідних мереж за цілісність та експлуатацію яких відповідальність несе власник квартири;
4)у залитті належної позивачу квартири відсутня вина ОСОБА_2 , що виключає покладення на неї обов'язку з відшкодування завданих збитків.
Враховуючи викладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення з останньої відшкодування шкоди, завданої залиттям 11.07.2024 квартири АДРЕСА_1 , грошові кошти у розмірі 193 935,62 гривень.
Суд ще раз наголошує, що з матеріалів справи вбачається, що залиття квартири АДРЕСА_1 відбулося саме з вини наймача квартири АДРЕСА_2 - ОСОБА_3 , яка в результаті своєї недбалості залишила відкритим кран у ванній кімнаті.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».
Тобто, пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
3. Висновки суду
Відповідно до статей 12 та 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Статтею 82 цього Кодексу визначено виключний перелік підстав звільнення від доказування, в якому відсутні презумпції.
Дослідивши наявні у справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, з урахуванням принципів розумності, пропорційності та справедливості, вирішуючи справу в межах заявлених вимог, суд дійшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 ознак протиправної поведінки, що мала наслідком завдання збитків позивачу, а також про відсутність вини ОСОБА_2 у залитті належної позивачу квартири.
Враховуючи викладене, а також керуючись положеннями частини другої статті 1166 ЦК України, згідно якої особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків не підлягають задоволенню.
У зв'язку з відмовою у задоволенні основної вимоги суд також відмовляє у задоволенні похідної позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди.
4.Судові витрати
Згідно пункту 12 частини третьої статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За змістом статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд відмовив у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,
у задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи та відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 09.06.2025.
Суддя С. О. Чекулаєв