Справа № 752/8333/25
Провадження №: 1-кс/752/4886/25
04.06.2025 м. Київ
Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100010001328 від 07.04.2025, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 129, ч. 2 ст. 194 КК України,
До провадження слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100010001328 від 07.04.2025, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 129, ч. 2 ст. 194 КК України.
Клопотання обґрунтовується тим, що у провадженні слідчого відділу Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції в м. Києві знаходиться кримінальне провадження №12024100010001328 від 07.04.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 129 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 07.04.2025, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 10 годин 00 хвилин, у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник злочинний умисел на знищення майна ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом підпалу належного останньому легкового автомобіля.
Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на умисне пошкодження чужого майна, 07.04.2025, близько 10 годин 00 хвилин, ОСОБА_5 прибув на ділянку місцевості, що розташована по вул. Саксаганського, буд. 27-Б у м. Києві, на якій знаходився належний ОСОБА_7 легковий автомобіль марки «Nissan», моделі «Leaf», білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з використанням заздалегідь підготовленої ємності у вигляді каністри синього кольору з легкозаймистою речовиною в середині, облив кузов автомобіля марки «Nissan» моделі «Leaf» білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 та з використанням газового балону заздалегідь підготовленого ним, здійснив підпал вищевказаного автомобіля, чим знищив майно ОСОБА_7 .
У подальшому, ОСОБА_5 впевнившись, що його злочинна мета досягнута, а саме відбулось займання легкового автомобіля, останній з місця скоєння злочину зник, проте був затриманий громадянином ОСОБА_8 неподалік місця вчинення кримінального правопорушення.
Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що 07.04.2025 приблизно о 10 год. 10 хв. ОСОБА_5 , який перебував біля будинку № 27 по вул. Саксаганського, що у м. Києві був затриманий ОСОБА_8 . Після вчинення кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 194 КК України, а саме умисного знищення чужого майна вчиненого шляхом підпалу.
У подальшому, між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 виник словесний конфлікт, який переріс у боротьбу. В ході фізичної боротьби у ОСОБА_5 виник кримінально-протиправний умисел направлений на погрозу вбивством ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, направлений на погрозу вбивством, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи біля будинку №27 по вул. Саксаганського, що у м. Києві, діючи умисно, 07.04.2025 приблизно о 10 год. 10 хв. ОСОБА_5 дістав з кишені та взяв до рук газовий балон та імітуючи ним вогнепальну зброю, в ході фізичної боротьби, непомітно для ОСОБА_8 приклав частину газового балону до лівого плеча ОСОБА_8 , який в цей час знаходився на землі та почав погрожувати застосуванням зброї, висловлюючи прямі погрози фізичної розправи та безпосередньо вбивством останньому, маніпулюючи психоемоційним станом ОСОБА_8 , з метою того, щоб останній сприйняв погрози як реальні.
07.04.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , затримано в порядку ст. 208 КПК України, за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 129 КК України.
07.04.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 129 КК України.
09.04.2025 слідчим суддею Голосіївського районного суду міста Києва відносно підозрюваного ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 05.06.2025.
28.05.2025 в.о. керівником Голосіївської окружної прокуратури міста Києва винесено постанову про продовження строку досудового розслідування до трьох місяців.
На даний час в органу досудового розслідування виникла необхідність у продовженні раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , оскільки строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою завершується однак, досудове розслідування не може бути завершеним у зв'язку із тим, що по даному кримінальному провадженню необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій та встановити відомості, що мають значення для кримінального провадження та які самостійно, а також у сукупності із іншими доказами будуть мати суттєве значення для з'ясування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
У судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання з підстав викладених у ньому. Зазначив, що ризики передбачені ст. 177 КПК України залишились незмінні та продовжують існувати.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечували.
Слідчий суддя, розглянувши клопотання прокурора, вислухавши думку сторони захисту, дослідивши наявні у своєму розпорядженні матеріали, приходить до наступних висновків.
У провадженні слідчого відділу Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції в м. Києві знаходиться кримінальне провадження №12024100010001328 від 07.04.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 129 КК України.
07.04.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 129 КК України.
09.04.2025 слідчим суддею Голосіївського районного суду міста Києва відносно підозрюваного ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 05.06.2025.
28.05.2025 в.о.керівником Голосіївської окружної прокуратури міста Києва винесено постанову про продовження строку досудового розслідування до трьох місяців.
Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
В силу положень ч. 3 ст. 199 КПК України при вирішенні питання про продовження строку тримання особи під вартою обов'язковому доведенню у судовому засіданні прокурором підлягає наявність обставини, які виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, а саме: обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, та обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
На даний час ризики передбачені ст. 177 КПК України, що були підставою для застосування та продовження підозрюваному зазначеного запобіжного заходу, не зменшились, у зв'язку з чим забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків є неможливим без продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього на даний час підстав, що надавали можливість органу досудового розслідування вважати, що підозрюваний в разі застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу продовжить виконувати покладені на нього обов'язки, не встановлено.
Метою продовження обраного запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідка у даному кримінальному провадженні, тобто в межах вказаного кримінального провадження існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Зокрема, ризик, передбачений пунктом 1 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України - переховування від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик продовжує бути актуальним, оскільки ОСОБА_5 , усвідомлює невідворотність покарання за вчинення вказаного злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, покарання за вчинення якого Кримінальним Кодексом України передбачено у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років, у зв'язку з чим ризик втечі для підозрюваного може сприйматись як менш небезпечний, ніж процедура притягнення та відбуття покарання.
Наявний ризик, передбачений пунктом 3 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України - незаконний вплив на потерпілого та свідків в даному кримінальному провадженні.
Даний ризик, обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 обізнаний про осіб, які давали показання у кримінальному провадженні, він може здійснити спроби впливу на них з метою зміни наданих показань, що в подальшому виключить надання ними правдивих і повних показань під час досудового розслідування і судового розгляду.
Зазначений ризик продовжує бути актуальним з огляду на встановлений нормами КПК України порядок безпосереднього сприйняття судом показів від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, із забезпеченням права підозрюваного, обвинуваченого на одночасний та перехресний допит. Так, суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від свідків (ст. 23 КПК України). Тобто ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показів від свідків та дослідження їх судом.
Застосування інших більш м'яких запобіжних заходів не забезпечать запобігання зазначеним ризикам і не забезпечить дієвість кримінального провадження. Так, застосування до ОСОБА_5 інших більш м'яких запобіжних заходів: домашнього арешту, застави, особистої поруки чи особистого зобов'язання, надають йому змогу переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні.
Враховуючи, що інкриміноване ОСОБА_5 кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких, беручи до уваги положення ч. 2 ст. 183 КПК України, є необхідним та достатнім для продовження запобіжного заходу, у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування.
Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
За наведених обставин, на переконання слідчого судді ризики переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, є доведеними.
Отже, на даному етапі кримінального провадження, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого підозрюваному злочину та продовження існування доведених ризиків, відомостей щодо особи підозрюваного, продовження застосування запобіжного заходу є необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні.
При оцінці можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Під час розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , прокурор довів наявність обставин, які у своїй сукупності свідчать про те, що застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання доведеним ризикам, зазначеним у клопотанні, буде недостатнім.
Доводи сторони захисту щодо підстави для зміни запобіжного заходу ОСОБА_5 , не знайшли свого підтвердження, тому, наразі позиція слідчого судді є такою, що обсяг підозри та характер злочинних дій, у яких підозрюється ОСОБА_5 , а також продовження існування заявлених прокурором ризиків, містять достатні даних, якім б могли переконати стороннього та неупередженого спостерігача в тому, що ризики які існували раніше, та наявність яких перевіряв слідчий суддя під час застосування запобіжного заходу стосовно підозрюваного зменшились настільки, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою буде невиправданим та недоцільним.
При вирішенні даного питання слідчим суддею також враховано положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи. При цьому, тримання особи під вартою може відбуватися лише на підставі відповідного рішення компетентного суду.
З огляду на встановлені слідчим суддею обставини, беручи до уваги, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та які на даний час не зменшились, обставини, що характеризують особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що більш м'які запобіжні заході не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного в ході досудового розслідування та не зможуть запобігти існуючим ризикам, а отже клопотання слідчого про продовження відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Разом з тим, слідчий суддя, керуючись правилами ч. 5 ст. 182, ст. 183 КПК України, знаходить правові підстави для визначення підозрюваному ОСОБА_5 розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов'язків, а саме: 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн., достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Таким чином, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-179, 183, 184, 193-197, 197, 199 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити частково.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування на 34 дні, тобто до 07.07.2025.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , заставу в розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Голосіївського районного суду міста Києва (отримувач: Код отримувача (код за ЄДРПОУ)26268059, Банк отримувача ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA128201720355259002001012089).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного, у разі внесення застави наступні обов'язки:
1) прибувати до органу досудового розслідування, прокурора, суду із встановленою періодичністю;
2) не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити 2-х місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі внесення застави у визначеному в цій ухвалі розмірі оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Голосіївського районного суду міста Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного ОСОБА_5 , з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та суд.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в цій ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави, а до нього для забезпечення виконання визначених законом обов'язків, може бути застосовано інший запобіжний захід.
Ухвала суду діє до 07.07.2025 та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Для утримання підозрюваний ОСОБА_5 , підлягає направленню до ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Ухвала підлягає негайному виконанню, але може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено 09.06.2025 о 13 год. 45 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1