Справа № 706/756/25
1-кс/706/27/25
09 червня 2025 року м. Христинівка
Христинівський районний суд Черкаської області у складі :
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Христинівка Черкаської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025100140001030 від 13.03.2025, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Черкаські Тишки, Харківського району, Харківської області, громадянина України, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, у військовому званні «солдат», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за ч. 4 ст. 402 КК України,
На розгляді Христинівського районного суду Черкаської області перебуває обвинувальний акт № 62025100140001030 від 13.03.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор, з позицією якого погодились обвинувачений та його захисник, заявив про можливість призначення кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, зважаючи на його підсудність Христинівському районному суду Черкаської області та відсутність підстав для закриття чи зупинення провадження.
Суд, заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт із додатками, вважає, що справу необхідно призначити до судового розгляду, зважаючи на таке.
Кримінальне провадження відповідно до ст. 32, 33 КПК України підсудне Христинівському районному суду Черкаської області.
Обвинувальний акт складений у відповідності до вимог ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимог процесуального закону, підстави для його повернення відсутні.
Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п. п. 4 - 8 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України або зупинення провадження, немає, а тому суд вважає, що справу необхідно призначити до судового розгляду.
Судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні, ніхто із учасників судового провадження про них не заявляв.
Коло осіб, що підлягають виклику в судове засідання, суд вважає необхідним визначити таким: обвинувачений, його захисник та прокурор.
Клопотань про здійснення судового виклику осіб для допиту, витребування речей чи документів від учасників судового провадження не надходило.
09.06.2025 до Христинівського районного суду Черкаської області засобами електронного зв'язку надійшло клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення розміру застави.
Клопотання обґрунтоване наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які з моменту застосування запобіжного заходу не зменшились та продовжують існувати. Метою застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_4 згідно ст. 177 КПК України є забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити нове кримінальне правопорушення.
Так, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурор у клопотанні обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 усвідомлюючи свою вину та невідворотність покарання за вчинення інкримінованого йому тяжкого злочину, санкція якого передбачає безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, може ухилятись від органів досудового розслідування та суду.
На підтвердження ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурор вказує, що обвинувачений, перебуваючи на свободі може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , які надали викривальні покази щодо вчиненого ним злочину, шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу з метою примушування їх до надання завідомо неправдивих показів або відмови від їх надання, що негативно вплине на хід судового розгляду.
Покликаючись на ризики, передбачені п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурор стверджує, що обвинувачений може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженні, у тому числі шляхом створення обвинуваченим штучних доказів та підбурюванні особі, зокрема, військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 та інших громадян, які там знаходилися у період перебування обвинуваченого, які не були свідками кримінального правопорушення, до надання завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих версій свого захисту.
Оскільки ОСОБА_4 є військовослужбовцем, призваним за мобілізацією, тому, на думку публічного обвинувача, у разі не застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, він може продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, або вчинити нове кримінальне правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби.
У підготовчому судовому засіданні прокурор, стверджуючи про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, просив продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів без права внесення застави.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 при вирішенні даного клопотання поклалися на розсуд суду.
Суд, заслухавши думку прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , дослідивши клопотання, обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування, суд дійшов таких висновків.
Розділ II КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення.
За змістом ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з п. 4, 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою (ч. 8 ст. 176 КПК України).
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України - непокорі, а саме: відкритій відмові виконати наказ начальника, вчиненій в умовах воєнного стану. Таким чином, до обвинуваченого може бути застосований лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 14.04.2025 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, тобто до 12 червня 2025 року, без визначення розміру застави.
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
За змістом ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При розгляді клопотання про продовження строку запобіжного заходу мають враховуватись обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують застосування запобіжного заходу (ч. 3, 5 ст. 199 КПК України).
Оцінюючи заявлені прокурором ризики, суд приходить до таких висновків.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, зазначена обставина може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду.
При цьому, враховуючи обставини висунутого обвинувачення, відмови від виконання наказу в умовах правового режиму воєнного стану, небажання проходити військову службу, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі доведення його винуватості, суд вважає, що ризик того, що обвинувачений може переховуватися від суду існує.
Прокурор при обґрунтуванні заявленого клопотання посилається на ризик того, що обвинувачений ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, для запобігання чому ОСОБА_4 був обраний запобіжний захід. Даний ризик не зменшився та продовжує існувати і надалі.
Суд погоджується, що ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні для надання ними неправдивих показань або відмови від дачі показань не зменшився з огляду на те, що згідно зі ст. 23 КПК України доказове значення матимуть показання цих осіб, отримані безпосередньо судом саме під час судового розгляду кримінального провадження.
Суд вважає, що ризик вчинення інших кримінальних правопорушень існує, оскільки обвинувачений є військовослужбовцем, тому у разі не застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, він може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби аналогічного характеру, так як не усвідомлює необхідності виконання ним конституційного обов'язку.
Судом не здобуто відомостей щодо обставин, які б переважили зазначені вище ризики.
Тому суд дійшов висновку, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою має забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Строк запобіжного заходу обвинуваченого закінчується 12.06.2025, однак враховуючи, що судове провадження перебуває на стадії підготовчого судового засідання, суд вважає необхідним продовжити строк дії запобіжного заходу саме на 60 днів.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Оскільки прокурор у підготовчому судовому засіданні наполягав на продовженні запобіжного заходу без визначення розміру застави, позаяк застосування альтернативного запобіжного заходу у даному кримінальному провадженні не буде дієвим, а сторона захисту щодо визначення обвинуваченому застави не клопотала, суд, з урахуванням положень абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, підстав для визначення ОСОБА_4 застави при продовженні запобіжного заходу не вбачає.
Керуючись ст. 176-178, 183, 193, 199, 314, 315, 316, 369-372, 395 КПК України, суд
Призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62025100140001030 від 13.03.2025, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, на 14 год 00 хв 19 червня 2025 року в приміщенні Христинівського районного суду Черкаської області.
Кримінальне провадження здійснювати одноособово.
У судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого та захисника.
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Черкаський слідчий ізолятор» строком на 60 днів.
Продовжений строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 обчислювати з моменту постановлення ухвали, тобто з 09.06.2025 до 07.08.2025, включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_4 , захиснику ОСОБА_5 прокурору та надіслати для виконання до Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор».
Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Повний текст ухвали проголошений о 08 год 30 хв 10 червня 2025 року.
Суддя ОСОБА_6