Справа №705/2351/25
2/705/2100/25
10 червня 2025 року м. Умань Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гудзенко В.Л., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Приватного акціонерного товариства «УМАНЬГАЗ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
До Уманського міськрайонного суду Черкаської області звернулось ПАТ «УМАНЬГАЗ» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позову позивач посилався на те, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 19.06.2017 № 808 (в редакції зі змінами, внесеними постановою НКПЕКП від 11.06.2019 №1024), ПАТ «УМАНЬГАЗ» (код ЄДРПОУ:03361419) видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території міста Умань, Уманського, Христинівського та Маньківського районів Черкаської області, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації ПАТ «УМАНЬГАЗ». Між ПАТ «УМАНЬГАЗ» та відповідачем було укладено типовий договір розподілу природного газу, шляхом підтвердженого споживання природного газу, а саме боржником неодноразово передавалися дані про фактично спожитий природний газ, що підтверджується довідкою про фінансовий стан споживача. Боржником передавалися показники споживання природного газу, оплата здійснювалася неодноразово, але не в повному обсязі. Тому сума заборгованості за послуги з розподілу природного газу становить 13365,62 грн. У разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу споживач не має права використовувати природній газ із ГРМ та має подати до оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об'єкт. Таким чином для приєднання до умов договору розподілу та фактичного укладення договору споживачу необов'язково мати підписану заяву приєднання, а достатньо здійснити одну із передбачених дій: сплатити за послуги оператора ГРМ; мати документально підтверджене споживання природного газу. Боржником виконана одна із умов для приєднання до договору розподілу природного газу, оскільки останній споживав природній газ та з заявою до оператора ГРМ про припинення розподілу природного газу не звертався. Згідно з п. 1.1 Типового договору розподілу природного газу, договір є публічними та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи. За цим Договором оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором (п. 2.1 Договору). Так, за положеннями п. 6.1. Розділу VI Договору, оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. Оператор ГРМ - ПАТ «УМАНЬГАЗ» належним чином виконує умови Типового договору розподілу у строки та на умовах визначених договором та Кодексом ГРМ, відповідач порушив умови Договору в частині проведення розрахунків за отримані послуг розподілу газу. Станом на дату подачі позовної заяви, сума заборгованості відповідача за послуги з розподілу природного газу складає 13365,62 грн. ПрАТ «УМАНЬГАЗ», звернулось до Уманського міськрайонного суду Черкаської області із заявою про видачу судового наказу із заявленою вимогою про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, а саме послуги з розподілу природного газу справа № 705/565/25. Товариством надано суду документи, що доводять щомісячний розрахунок нарахувань та загальну суму заборгованості, що підтверджується довідкою про фінансовий стан споживача. Заборгованість на дату подачі даної заяви не погашено, вирішити спір шляхом досудового врегулювання виявилось неможливим, що і змусило представника позивача звернутись з відповідним позовом до суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою судді від 29.04.2025 у справі відкрите спрощене позовне провадження, а також роз'яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву або пред'явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Розгляд справи по суті вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
19.05.2025 відповідачем до суду наданий відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву зазначив, що позов є безпідставним та не ґрунтується на нормах чинного законодавства. Позивач нараховує йому заборгованість за послуги з розподілу природного газу посилаючись на постанови НКРЕКП № 808 від 19.06.2017 та №и 1024 від 11.06.2019, однак дані постанови не зареєстровані в Мінюсті України. Позивач фактично не надав доказів того, що йому надавалися такі послуги, а він їх прийняв на договірних умовах. Він неодноразово звертався до ПАТ «Уманьгаз» з запитами, яким майном та обладнанням вони користуються та на основі яких договорів, чи передавалися їм труби, на основі чого вони ведуть господарську діяльність, однак він не отримав будь-яких відповідей. ПАТ «Уманьгаз» є комерційною приватною структурою і тому вони ніякими трубопроводами не володіють і не управляють. Посилаючись на відповідні обставини, відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Згідно ч. ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» суб'єктами ринку природного газу є: оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.
Статтею 40 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Договір розподілу природного газу є публічним.
Пунктом 3 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ визначено, що його дія поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об'єкти яких підключені до газорозподільних систем.
Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу - це правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об'єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу.
Споживачі, у тому числі побутові, та суміжні суб'єкти ринку природного газу, які фізично підключені до ГРМ, забезпечуються цілодобовим доступом до ГРМ та можливістю розподілу (переміщення) природного газу ГРМ у порядку, визначеному в розділі VI цього Кодексу.
Доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об'єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2498 (далі - Типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.
Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об'єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ.
Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов'язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об'єкт.
Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу.
Згідно з пунктом 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті регулятора та оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
У разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу споживач не має права використовувати природний газ із ГРМ та має подати до оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об'єкт.
Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу (пункт 7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ).
Таких же висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 01 листопада 2021 року у справі № 591/4825/20 (провадження № 61-11470св21).
Фактом приєднання побутового споживача - відповідача ОСОБА_1 до умов даного договору є щомісячне споживання певних об'ємів природного газу та зміною показань газового лічильника за адресою споживача по особовому рахунку № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . В матеріалах справи наявне документальне підтвердження споживання природного газу (довідка по особовому рахунку про фінансовий стан споживача). Отже, беззаперечним є факт приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу і відповідно надання послуг з розподілу природного газу до об'єкту газопостачання. Звернення відповідача із заявою до оператора ГРМ про припинення розподілу природного газу, відсутнє. Отже, між сторонами виникли договірні відносини щодо надання ПАТ «УМАНЬГАЗ» послуг з розподілу (доставки) природного газу до будинку відповідача, а останній прийняв ці послуги, користуючись природним газом. Обов'язкова наявність двосторонньої підписаної угоди між надавачем та споживачем послуг законом не передбачена.
21.03.2025 Уманським міськрайонним судом Черкаської області виданий судовий наказ за заявою ПАТ «Уманьгаз» про стягнення з відповідача заборгованості за послуги з розподілу природного газу в сумі 12381,07грн. та судовий збір в сумі 302,80 грн.
ПАТ «УМАНЬГАЗ» надав відповідачу послугу з розподілу природного газу. В порушення умов зазначеного договору та нормативних актів відповідачем не проведена в повному обсязі оплата за надані послуги з розподілу природного газу, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 13365,62 грн. Розрахунок заборгованості виконано відповідно до цін та тарифів, які встановлені постановами Кабінету міністрів України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Згідно з п. 5 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу споживач не має права використовувати газ із ГРМ та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об'єкт.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» розподіл природного газу є однією з комунальних послуг.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 7, ч. 1 ст. 9 вказаного Закону індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Про наявність обов'язку споживача оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними неодноразово висловлювався Верховний Суд, зокрема у постановах від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16, від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17.
За таких обставин, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ПАТ «УМАНЬГАЗ» необхідно стягнути заборгованість за послуги з розподілу природного газу у розмірі 13365,62 грн.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ПАТ «УМАНЬГАЗ» необхідно стягнути судовий збір в розмірі 3028 грн.
Керуючись Кодексом газорозподільних систем, ст. 1, 40 Закону України «Про ринок природного газу», п. 2 ч. 1 ст. 5 , п. 5 ч. 2 ст. 7, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 526, 629 ЦК України, ст. 81, 89, 141 ч. 1, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов Приватного акціонерного товариства «УМАНЬГАЗ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства "Уманьгаз" (ЄДРПОУ: 03361419, адреса місцезнаходження: вул. Дерев'янка, буд. 19, м. Умань Черкаської області) заборгованість за послуги з розподілу природного газу у сумі 13365,62 грн. (тринадцять тисяч триста шістдесят п'ять гривень шістдесят дві копійки).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства "Уманьгаз" (ЄДРПОУ: 03361419, адреса місцезнаходження: вул. Дерев'янка, буд. 19, м. Умань Черкаської області) судовий збір у сумі 3 028,00 грн.
Копію рішення направити сторонам.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Суддя В.Л. Гудзенко