Справа № 712/2724/25
Провадження № 2-др/712/46/25
10 червня 2025 року Соснівський районний суд м. Черкас у складі:
головуючого судді - Пересунька Я.В.,
при секретарі - Руденко А.В.,
розглянувши питання про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
14 травня 2025 року представник відповідача адвокат Новік В.І. подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 50 000 грн.
У судовому засіданні представник позивача Нікітюк А.М. просив зменшити розмір витрат на правову допомогу у зв'язку з їх неспівмірністю.
Адвокат Новік В.І. у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду питання був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Згідно із ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Судом установлено, що рішенням Соснівського районного суду м. Черкас від 14 травня 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 20 000 грн. В іншій частині позову - відмовлено.
31 березня 2025 року між ОСОБА_2 та адвокатом Новіком В.І. укладено Договір про надання правової допомоги № б/н.
Із акта № 1 від 14 травня 2025 року прийому наданих послуг до договору про надання правової допомоги № б/н від 31 березня 2025 року вбачається, що адвокатом Новіком В.І. у судовій справі № 712/2724/25 надано наступні послуги: правова консультація, ознайомлення з матеріалами справи, підготовка, направлення стороні та подача відзиву на позовну заяву, представництво (участь) інтересів в суді першої інстанції. Фіксований розмір адвокатського гонорару, який підлягає сплаті відповідно до договору за взаємною домовленістю сторін, становить 40 000 грн.
Оскільки рішенням Соснівського районного суду м. Черкас у справі № 712/2724/25 частково було задоволено позов, то гонорар успіху адвоката, який підлягає йому сплаті клієнтом додатково складає 10 000 грн.
Таким чином, всього за надання правової допомоги клієнт зобов'язаний сплатити адвокату 50 000 грн, з яких 40 000 грн - гонорар, 10 000 грн - гонорар успіху.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд звертає увагу, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 у справі № 904/4507/18 дійшла висновку про можливість існування «гонорару успіху» як форми оплати винагороди адвокату; визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як «гонорар успіху», що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини.
При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ЄСПЛ застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява №19336/04, § 268)).
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
З урахуванням наведеного, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Враховуючи наведене та з огляду на той факт, що представником відповідача у відзиві не було зазначено про майбутнє заявлення вимог про відшкодування позивачкою судових витрат на правничу допомогу у виді «гонорару успіху», хоча відповідні витрати були передбачені в укладеному договорі, то суд не вбачає підстав для їх стягнення з позивача.
Для визначення суми відшкодування витрат на правничу допомогу необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанова ВП ВС від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу (постанови ВС від 24 січня 2019 року у справі № 910/15944/17, від 19 лютого 2019 року у справі № 917/1071/18).
Суд враховує, що в договорі про надання правової допомоги від 31 березня 2025 року встановлено фіксовану вартість таких витрат у розмірі 40 000 грн.
Водночас виходячи із критеріїв реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, суд також враховує незначну складність справи та дії, вчинені адвокатом відповідача під час її розгляду (правова консультація клієнта, ознайомлення адвоката з матеріалами справи, підготовка та подання до суду відзиву на позовну заяву, участь адвоката в 4 судових засіданнях, два з яких тривало не більше 10 хвилин).
За таких обставин, на думку суду, розмір витрат відповідача на правничу допомогу підлягає зменшенню і становить 15 000 грн.
Водночас оскільки позов ОСОБА_1 було задоволено на 40 %, то з позивача на користь відповідача необхідно стягнути компенсацію витрат на правничу допомогу в розмірі 60 % від 15 000 грн, що становить 9 000 грн.
Керуючись ст. 137ЦПК України, суд -
Заяву представника відповідача ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000 грн.
В іншій частині заяви - відмовити.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене сторонами до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення його повного тексту.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Черкаським апеляційним судом, якщо таке додаткове рішення не буде скасовано.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Повний текст додаткового рішення складено 10 червня 2025 року.
Суддя: Я.В. Пересунько