Справа № 703/2801/25
2/703/1203/25
09 червня 2025 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі судді Криви Ю.В., вирішуючи клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, в порядку загального позовного провадження,
встановив:
В провадженні Смілянського міськрайонного суду Черкаської області на розгляді перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію.
Ухвалою від 16 травня 2025 року суд відкрив провадження у справі та постановив розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
02 червня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із клопотанням про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з метою виклику і допиту свідків.
Суд, вирішуючи заявлені клопотання, доходить наступних висновків.
Частиною 2 статті 19 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного) та окремого провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ; справ, що виникають з трудових відносин; справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частиною 6 статтею 19 ЦПК України встановлено, що малозначними справами зокрема, є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи наведені норми суд під час відкриття провадження у справі вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.4 ст.277 ЦПК України якщо відповідач у встановлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд, залежно від обґрунтованості заперечень відповідача, постановляє ухвалу про залишення заяви відповідача без задоволення або розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Заявляючи клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, ОСОБА_1 не обґрунтувала заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження. Відповідачем не зазначено підстав, які б перешкоджали розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, не доведено необхідність призначення справи в порядку загального позовного провадження, клопотання викладене одним реченням без зазначення жодної мотивації.
Відтак, суд не вбачає необхідності переходу до розгляду справи в порядку загального позовного провадження.
Щодо клопотання про виклик свідків, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 43 ЦПК України учасники справи, у тому числі, мають право подавати докази, заяви клопотання, надавати пояснення суду та інше.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Крім цього відповідно до ст. 77 ЦПК України належними доказами є докази, що містять інформацію щодо предмета доказування. При цьому суд не бере до уваги докази що не стосуються предмету доказування.
Відповідно до ст. 90 ЦПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.
Судом встановлено, що у клопотанні про виклик та допит свідків відповідачем не обґрунтовано необхідність доказування своїх заперечень по даній справі саме шляхом допиту свідків. У клопотанні відповідач вказує, що свідки можуть підтвердити факти, які не стосуються предмету розгляду у даній справі.
На підставі наведеного, керуючись ст. 19, 259, 260, 277 ЦПК України, суддя
ухвалив:
Клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та клопотання про виклик свідків - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Ю.В. Крива