Справа № 703/2995/25
2/703/1235/25
10 червня 2025 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі судді Криви Ю.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Свої вимоги мотивує тим, що 21 вересня 2021 року сторони зареєстрували шлюб у Маловисківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Дніпро), актовий запис № 53.
В шлюбі народилася дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач стверджує, що спільне проживання з відповідачем як подружжя вони припинили через різницю поглядів та втрату почуттів.
Позивач вважає, що спільне життя та збереження шлюбу неможливі, шлюб існує формально, а тому просить розірвати шлюб.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 21 травня 2025 року постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Копію наведеної ухвали було направлено сторонам за зареєстрованим місцем проживання.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України не надходило.
Відповідач у встановлений судом строк подав до суду заяву, у якій позовні вимоги визнав у повному обсязі, не заперечував проти розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлено наступні фактичні обставини справи, які відповідають правовідносинам, врегульованим нормами СК України щодо припинення шлюбу.
Сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 21 вересня 2021 року у Маловисківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Дніпро), актовий запис № 53.
В шлюбі народилася дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В своєму позові ОСОБА_1 зазначила, що шлюб позивача з відповідачем не склався, шлюбні відносини між сторонами припинені, спільне господарство не ведеться.
Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Суд бере до уваги положення ст. 24 СК України, яка визначає однією з основних ознак шлюбу його добровільність, передбачивши, що примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до ст. 112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї суперечитиме інтересам одного з них.
Як вбачається із п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
У ст. 17 Закону України № 3477-IV від 23 лютого 2006 року "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зазначено, що "суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права".
Частина перша ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Поняття «приватного та сімейного життя» ЄСПЛ не є чітко визначеним, і охоплює широкий спектр питань, серед яких, зокрема, є права особи на приватний простір, право визначати своє приватне життя (справа «Пек проти Сполученого Королівства» від 28 січня 2003 року, заява № 44647\98).
За таких обставин суд приходить до висновку, що причини, які викликали позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, подальше сумісне проживання подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, їхня сім'я існує формально.
Суд вважає, що сім'я розпалась, а тому шлюб між ними слід розірвати.
Відповідно до ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
З врахуванням клопотання позивача щодо залишення їй шлюбного прізвища, після розірвання шлюбу суд залишає їй прізвище « ОСОБА_4 ».
Частиною 2 ст.114 Сімейного кодексу України передбачено, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,76,95,141,200,264,265,273,354,355, ЦПК України, ст. ст. 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, суд, -
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 21 вересня 2021 року у Маловисківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Дніпро), актовий запис № 53.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище - « ОСОБА_4 ».
Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Рішення може бути оскаржене сторонами безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 10 червня 2025 року.
Головуючий: Ю. В. Крива