Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/4674/25
Номер провадження 2/711/2249/25
про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття загального позовного провадження у справі
10 червня 2025 року м. Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Петренко О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення та зобов'язання вчинити певні дії,
26 травня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Придніпровського районного суду м.Черкаси із позовом до ОСОБА_2 , у прохальній частині якого просить суд: 1) виселити відповідача із займаного нею житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення; 2) зобов'язати відповідача надати позивачу вільний доступ до квартири шляхом передачі позивачу ключів від квартири АДРЕСА_1 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 травня 2025 року означеній позовній заяві присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 711/4674/25 (провадження №2/711/2249/25) та визначено головуючим суддею (суддею-доповідачем) Петренка О.В.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 червня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: доплати судового збору в сумі 1211,20 грн.
09 червня 2025 року від представника позивача адвоката Солодкової С.І. до суду надійшла заява про усунення недоліків, що зареєстрована судом того ж дня за вхідним №22816/25, до якої, зокрема, долучено докази доплати судового збору в сумі 1211,20 грн.
Перевіривши, направлені позивачем документи з призми виконання цим учасником справи ухвали від 04.06.2025, суддею встановлено, що позивач усунув недоліки позовної заяви, вказані у судовому рішенні, подавши відповідні документи вчасно через канцелярію районного суду.
Частиною 6 ст.187 ЦПК України передбачено, що у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
27 травня 2025 року судом був направлений запит до Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради з метою отримання інформації про місце реєстрації проживання (перебування) відповідача.
Згідно довідки Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради №10907/15924-01-10 від 30.05.2025, що цього ж надійшли до суду, відповідач була зареєстрована проживанням за адресою: АДРЕСА_2 , з 25.12.2002 до 25.11.2024. Станом на 29.05.2025, ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , починаючи з 30.11.2024 і дотепер.
Частиною 1 ст.30 ЦПК України передбачено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 (провадження № 12-73гс20).
У постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17 (провадження № 61-30812св18) зазначено, що правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Ураховуючи наведену норму процесуального права, що регламентує виключну підсудність розгляду цивільних справ, беручи до уваги, що спір між сторонами у цій справі виник з приводу нерухомого майна, оскільки стосується виселення відповідача із житлового приміщення, а також те, що означене нерухоме майно розташоване у Придніпровському районі м. Черкаси, тому розгляд цієї позовної заяви, за правилом виключної підсудності, що передбачене ч.1 ст.30 ЦПК України, підлягає розгляду саме Придніпровським районним судом м. Черкаси.
У цьому контексті суддя вважає за необхідне звернути увагу учасників справи, що згідно ч.16 ст.28 ЦПК України, позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
У зв'язку із цим, до спірних правовідносин, в контексті визначення територіальної юрисдикції (підсудності) розгляду позовної заяви ОСОБА_1 , не підлягають застосуванню як загальні, так і альтернативні правила підсудності, тому означений спір підлягає розгляду за правилами виключної підсудності, а саме: за місцезнаходженням нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 .
Також при вирішенні питання щодо можливості відкриття провадження встановлено, що позовна заява подана з додержанням вимог статей 175-177 ЦПК України, віднесена до предметної, суб'єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції Придніпровського районного суду м. Черкаси.
Підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення, відмови у відкритті провадження відсутні.
Згідно ч.1 ст.187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження, суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.
У вступній частині позовної заяви від 26 травня 2025 року позивачем зазначені реквізити третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, а саме: ОСОБА_3 . Однак, заяви про залучення вказаної особи як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у даній справі позивачем не подано; у тексті позовної заяви мотивація чи прохання щодо цього також відсутні.
Статтею 53 ЦПК України встановлено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін, їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов'язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Із матеріалів позовної заяви вбачається, що предметом спору є, зокрема, виселення відповідача із житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення. Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.04.2025, що видане приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщуком С.О., спадкоємцями після смерті спадкодавця ОСОБА_4 на спадкове майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , у рівних частках є його діти: син ОСОБА_1 та донька ОСОБА_3 . Отже, позивач та ОСОБА_3 є співвласниками нерухомого майна, з якого заявлена позовна вимога про виселення відповідача.
У зв'язку із цим слід залучити до участі у справі ОСОБА_3 як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, оскільки рішення у справі може вплинути на її права та обов'язки щодо нерухомого майна, співвласником якого вона є у порядку спадкування після смерті спадкодавця ОСОБА_4 .
Оскільки позивачем подано до суду копію позовної заяви з додатками з урахуванням їх направлення третій особі на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, суддя не вбачає підстав для покладення на позивача обов'язку щодо направлення цих документів залученій третій особі.
Вирішуючи питання за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа суддя зазначає про таке.
Ані в мотивувальній, ані в прохальній частинах позовної заяви позивачем не висловлено думки про правила позовного провадження, згідно яких цей учасник справи вважав за доцільне здійснювати розгляд справи.
Водночас ч.3 ст.274 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Суддя, вивчивши матеріали позовної заяви та додані до неї копії документів, дійшов висновку, що розгляд конкретної справи слід здійснювати за правилами загального позовного провадження, оскільки обраний позивачем спосіб захисту, категорія та складність справи, кількість учасників справи, а також обсяг та характер доказів у справі, свідчать про необхідність розгляду цього позову за означеними вище правилами позовного провадження.
Згідно ч. 1 ст. 196 ЦПК України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче провадження. Отже, у справі слід призначити підготовче засідання.
Будь-яких клопотань разом із позовною заявою позивачем не заявлено, а тому суддя їх і не вирішує на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.
Керуючись ч.1 ст.30, ст. 53, 175-177, 187, 196, 260, 261, 274, 353 ЦПК України, суддя
прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_4 ) до ОСОБА_2 (місце проживання згідно даних позовної заяви: АДРЕСА_2 ; місце реєстрації проживання: АДРЕСА_3 ) про виселення та зобов'язання вчинити певні дії.
Розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
Призначити підготовче засідання у справі №711/4674/25 о 13 год 00 хв 11 липня 2025 року, що відбудеться в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси (адреса: м. Черкаси, вул. Гоголя, 316, 3-й поверх).
Залучити до участі у справі №711/4674/25 ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Викликати учасників справи для участі у підготовчому засіданні.
Встановити відповідачу строк, який не може перевищувати п'ятнадцяти календарних днів з дня отримання цієї ухвали, протягом якого відповідач має право подати відзив на позовну заяву, з урахуванням вимог ст. 178 ЦПК України. Копія відзиву та доданих до нього письмових доказів, висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову, повинні бути надіслані іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, докази про що повинні бути приєднані до відзиву. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Роз'яснити відповідачу, що, відповідно до ч. 1 ст.193 ЦПК України, вона має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Встановити позивачу строк, який не може перевищувати п'яти календарних днів з дня отримання відзиву, для подання відповіді на відзив, а саме: міркувань та аргументів щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотивів їх визнання або відхилення. Копія відповіді на відзив та доданих до неї документів повинна бути надіслана (надана) відповідачу одночасно з надісланням (наданням) відповіді на відзив до суду.
Встановити відповідачу строк, який не може перевищувати п'яти календарних днів з дня отримання відповіді на відзив, для подання заперечення, в яких повинні бути викладені пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення. Копія заперечення та доданих до них документів повинна бути надіслана (надана) позивачеві одночасно з надісланням (наданням) заперечення на відповідь на відзив до суду.
Роз'яснити третій особі на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, що вона має право протягом десяти календарних днів з дня отримання цієї ухвали надіслати суду пояснення щодо позову, а щодо відзиву - протягом семи днів із дня його отримання, з наданням доказів відправлення його копії іншим учасникам справи.
Учасники справи, в порядку ст. 39 ЦПК України, мають право протягом десяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі заявити відвід судді з підстав, передбачених ст. 36-37 ЦПК України.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на сторінці офіційного веб-порталу судової влади України в мережі Інтернет - https://pp.ck.court.gov.ua/sud2314/.
Копію ухвали направити позивачу.
Копію ухвали разом із копією позовної заяви та доданими до неї документами направити відповідачу та третій особі на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Ухвала складена та підписана суддею 10 червня 2025 року.
Суддя: О. В. Петренко