Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 712/2890/25
Номер провадження2/711/1590/25
10 червня 2025 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді Петренка О.В.,
за участю секретаря судових засідань Овезової Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
11 березня 2025 року ТОВ «Брайт Інвестмент» звернулося до Соснівського районного суду м. Черкаси із вказаною позовною заявою, в якій просить суд стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у сумі 59 653,97 грн та судові витрати, в тому числі, витрати на правничу (правову) допомогу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 24 березня 2023 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» було укладено договір факторингу №24/03/23, який було посвідчено приватним нотаріусом КМНО Бочкарьовою А.В., зареєстровано в реєстрі за №265. Відповідно до умов даного договору позивач прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між банком та боржниками в розмірі портфеля заборгованості, зазначених у реєстрі боржників (додаток №1 до договору), зокрема за кредитним договором №2022401485 від 12.01.2019, укладеним між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 .
Також позивач у позові зазначає, що 12 січня 2019 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2022401485, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит на придбання товару. Як стверджує позивача, цей договір є змішаним, у якому містяться елементи різних договорів і позичальнику надано декілька різних послуг: кредитування та видача і обслуговування картки.
Пунктом 2 вказаного договору визначено умови укладення заяви-анкети про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» №2022401485_CARD від 12 січня 2019 року, що є невід'ємною частиною договору про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток та усіх додатків до нього, невід'ємною частиною якого є Тарифи банку, Паспорт споживчого кредиту. На підставі заяви-анкети банк відкрив поточний (картковий) рахунок та надав електронний платіжний засіб.
Відповідно до заяви-анкети, визначено умови обслуговування кредитної лінії, зокрема за користування кредитом, банк нараховує проценти, які розраховуються банком на підставі процентної ставки, розмір якої визначається заявою-анкетою, тарифами банку та договором. На дату укладення заяви-анкети розмір процентної ставки становить 5% в місяць. На дату укладення заяви-анкети розмір процентної ставки, впродовж пільгового періоду, становить 0,01% річних.
Шляхом підписання заяви-анкети (п.2. договору) клієнт підтвердив, що: 1) Банк надав клієнту в письмовій формі та в повному обсязі інформацію, передбачену законодавством, що захищає права споживачів; 2) перед укладення договору клієнта ознайомлено з інформацією, визначеною Паспортом споживчого кредиту, необхідною для отримання кредиту із порівнянням різних пропозицій банку з метою обґрунтованого рішення щодо укладання Договору та отримання кредиту на сприятливих для клієнта умовах; 3) з Договором, Правилами, Інформаційним листком, Тарифами Банку/Тарифним пакетом приватного банківського обслуговування, що розміщені на офіційному сайті банку, ознайомлений та згодний, а також зобов'язується їх належно та неухильно виконувати; 4) отримала свій примірник заяви-анкети, Інформаційний листок (у разі оформлення кредиту та іншу документацію, на розсуд Банку, яка необхідна для користування банківськими послугами.
Відповідачем також було підписано паспорт споживчого кредиту до договору, з якого вбачається інформація щодо умов надання кредитного ліміту.
АТ «ОТП Банк» свої зобов'язання за заявою-анкетою про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» виконав в повному обсязі.
Відповідачем кредитні кошти отримані та деякий час здійснювалося погашення кредитної заборгованості. Так, останній платіж відповідачем було внесено 19 лютого 2021 року.
У зв'язку із цим, позивач у позові зазначає, що у порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов'язання не виконала, що призвело до виникнення заборгованості. Станом на день відступлення права вимоги, загальний розмір заборгованості становить 59653 гривні 97 копійок, з яких: 33600 грн - заборгованість по тілу кредиту, та 26053,97 грн - заборгованість по відсотках.
06 січня 2025 року позивачем було направлено вимогу про погашення кредитної заборгованості, яка відповідачем не була отримана і повернулася позивачу у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Ураховуючи те, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, то позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та нарахувань процентів, обумовлених договором, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Підсумовуючи викладене, позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути із відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №2022401485 від 12.012019 в сумі 59653,97 грн, що складається з: 33600 грн - заборгованість по тілу кредиту, та 26053,97 грн - заборгованість по відсотках. Також просить суд стягнути із відповідача судові витрати, в тому числі витрати на правничу (правову) допомогу.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 березня 2025 року позовну заяву ТОВ «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості направлено за підсудністю до Придніпровського районного суду м.Черкаси.
Статтею 32 ЦПК України визначено, що спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 квітня 2025 року означеній позовній заяві присвоєно номер провадження 2/711/1590/25 та визначено головуючим суддею (суддею-доповідачем) Петренка О.В.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03 квітня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості; визнано справу малозначною, а її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено розгляд справи по суті о 14 год 00 хв 07 травня 2025 року в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси.
Судове засідання, що призначено було о 14 год 00 хв 07 травня 2025 року, відкладене до 10 год 30 хв 10 червня 2025 року у зв'язку із замінуванням приміщення Будинку правосуддя, про що секретарем судового засідання складена відповідна довідка (а.с.172).
Позивач явку представника в судове засідання не забезпечив, причин не прибуття представника в судове засідання суду не повідомив, про день, час та місце розгляду справи позивач був повідомлений належним чином, зокрема, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду до електронного кабінету у підсистемі «Електронний суд» безпосередньо позивача, що була отримана цим учасником справи 08.05.2025 о 01 год 05 хв 38 сек (а.с.174 зворот).
Водночас представник позивача Кириченко О.М., 04.04.2025 через підсистему «Електронний суд», подала заяву, в якій виявила волю на розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та не заперечувала проти ухвалення судом заочного рішення (вхідний №13491 від 04.04.2025, а.с.81).
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання 10 червня 2025 року о 10 год 30 хв не з'явилася, про причини неявки не повідомила, хоча про місце, день і час розгляду справи була повідомлена належним чином, заяв чи клопотань про проведення судового засідання без її участі до суду не подала, відзиву до суду не направила (відповідно до вимог ч.8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами).
У зв'язку із цим 10 червня 2025 року суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості. У цьому судовому рішенні суд детально виклав підстави для проведення заочного розгляду справи, а тому повторно їх зазначати у судовому рішенні по суті спору суд не вбачає підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки справа слухалась у відсутність всіх учасників справи, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши позицію представника позивача, висловлену письмово, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 12 січня 2019 року між акціонерним товариством «ОТП Банк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2022401485 (далі - Кредитний договір, а.с.11-12).
Відповідно до п.1.1 - 1.4 Кредитного договору, АТ «ОТП Банк» надає позичальнику кредит, а позичальник отримує його на наступних умовах: розмір, валюта та цільове використання кредиту: 2762 грн на придбання товару; 0 грн 00 коп - на сплату комісійної винагороди за видачу кредиту; 300 грн - на сплату додаткових послуг банку, а саме: послуга «смс+довідка»; 331,56 грн - на придбання послуг зі страхування від нещасного випадку від СК «Арсенал Лайф»; загальний розмір кредиту: 3394,52 грн. Дата остаточного повернення кредиту: 12.01.2021. Строк, на який надається кредит: визначено Графіком платежів. Річна база нарахування процентів: для розрахунку використовується фактична кількість днів у календарному місяці та у календарному році. Комісія за управління кредитом: щомісячно у розмірі 0% від суми кредиту. Протягом дії Кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватися фіксована процентна ставка у розмірі 0,01% річних. Повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів. Датою (моментом) надання банком та отримання позичальником кредиту вважається дата підписання позичальником Кредитного договору.
Пунктами 2 - 2.1 Кредитного договору обумовлено, що попередньо ознайомившись зі всіма умовами надання банківських послуг, правилами, тарифами, в тому числі із положеннями договорів та усіх додатків до них, невід'ємною частиною яких є ця заява-анкета про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк», та які розміщені на офіційному сайті АТ «ОТП Банк», відповідач ОСОБА_1 як позичальника виявила волю на оформлення картки МС Gold, валюта рахунку - гривня, номер карткового рахунку: НОМЕР_1 .
Умови обслуговування кредитної лінії: за користування кредитом, банк нараховує проценти, які розраховуються банком на підставі процентної ставки, розмір якої визначається Тарифами банку та Інформаційним листком, який є невід'ємною частиною та додатком до договору. На дату укладення Заяви-анкети розмір процентної ставки становить 5% в місяць. На дату укладення Заяви-анкети розмір процентної ставки впродовж пільгового періоду становить 0,01% річних.
Заява-анкета є невід'ємною частиною Договору про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток (особистих) та Правил користування карткою, Інформаційного листка, Тарифів банку, які розміщені на офіційному сайті банку. Шляхом підписання заяви-анкети клієнт підтверджує, що: 1) Банк надав в письмовій формі та в повному обсязі інформацію передбачену законодавством, що захищає права споживачів; 2) перед укладення Договору клієнта ознайомлено з інформацією, визначеною Паспортом споживчого кредиту, необхідною для отримання кредиту із порівнянням різних пропозицій банку з метою обґрунтованого рішення щодо укладання Договору та отримання кредиту на сприятливих для клієнта умовах; 3) з Договором, Правилами, Інформаційним листком, Тарифами Банку/Тарифним пакетом приватного банківського обслуговування, що розміщені на офіційному сайті банку, ознайомлений та згодний, а також зобов'язується їх належно та неухильно виконувати; 4) отримав свій примірник заяви-анкети, Інформаційний листок (у разі оформлення кредиту та іншу документацію, на розсуд Банку, яка необхідна для користування банківськими послугами.
Із розділу «Позичальник/клієнт» Кредитного договору суд встановив, що означений правочин підписаний позичальником (відповідачем) ОСОБА_1 власноручним підписом.
Крім того, 12 січня 2019 року відповідачем ОСОБА_1 підписано Паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит) (а.с.14).
Згідно розділу «Кредитна лінія» вказаного Паспорту споживчого кредиту, процентна ставка, відсотків річних 0.01% (річних) процентна ставка, що діє протягом пільгового періоду до 55 днів, 5% (в місяць) процентна ставка, що діє після закінчення пільгового періоду. Тривалість вільгого періоду може коливатись від 52 до 55 днів, залежно від кількості календарних днів у місяцях, протягом яких він діє. Діє тільки для операцій, здійснених в торгівельній мережі та мережі інтернет. Пільгова процентна ставка не застосовується для переказів коштів. Тип процентної ставки фіксована процентна ставка.
Також із розписки, що міститься на а.с.16, суд встановив, що відповідач ОСОБА_1 отримала банківську карту, маска картки: НОМЕР_2 , зі строком дії до серпня 2021 року, разом із пін-кодом, що знаходився у конверті.
Як вбачається зі звіту-рахунку за період з 12 січня 2019 року по 24 березня 2023 року, який складений 08 січня 2024 року по рахунку № НОМЕР_3 , який відкритий на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , останній видано платіжну картку MasterCard Gold INSTANT НОМЕР_5 ; ОСОБА_1 у вищевказаний період часу користувалася вказаною карткою та кредитним лімітом, який був встановлений на ній, за її допомогою відбувалося зняття коштів, сплата послуг та товарів, а також їх часткове повернення (а.с.37-58).
Згідно розрахунку заборгованості за договором №2022401485_CARD від 12 січня 2019 року картковий рахунок НОМЕР_6 про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток (особистих) по клієнту ОСОБА_1 , складеного станом на 24 березня 2023 року, відповідачу ОСОБА_1 нараховано заборгованість у сумі 59653 гривні 97 копійок з підстав того, що нею використано кредитних коштів на загальну суму 239 784,48 грн, а повернуто кредитодавцю 214 572,25 грн; водночас сума несплачених відсотків за користування кредитом складає 34361,74 грн і 80 грн - плати за обслуговування рахунку (239784,48 - 214572,25 = 25 212,23 грн; 25212,23 грн + 34361,74 грн + 80 грн = 59653,97 грн, що відповідає ціні позову)(а.с.17-36).
Також суд встановив, що 24 березня 2023 року між АТ «ОТП Банк» («Клієнт») та ТОВ «Брайт Інвестмент» («Фактор») укладено Договір факторингу №24/03/23 (далі - договір факторингу), який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. та зареєстрований в реєстрі за №265 (а.с.4-8).
Відповідно до п.1.1 Договору факторингу, клієнт (первісний кредитор) передає, а фактор (новий кредитор) приймає право грошової вимоги, що належить клієнту, і стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між клієнтом і боржниками, в розмірі портфеля заборгованості.
Згідно п.1.2 Договору факторингу, фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату відповідно до умов цього договору.
Відповідно до п.1.4 Договору факторингу, за цим договором фактор одержує право (замість клієнта) вимагати від боржників належного виконання всіх зобов'язань за кредитними договорами.
Згідно п.6.1 Договору факторингу, у відповідності до умов цього договору фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові право грошової вимоги до боржників в розмірі портфеля заборгованості, яке виникло у клієнта внаслідок укладення з боржниками кредитних договорів та надання клієнтом боржникам кредитних коштів.
Відповідно до п.6.2.3 Договору факторингу, право вимоги переходить до фактора з моменту підписання сторонами цього договору, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості.
При цьому виконання фактором та клієнтом умов, що визначені цим пунктом є необхідною та достатньою підставою для оформлення відступлення права вимоги. Додаткового оформлення відступлення права вимоги у цих випадках не вимагається.
Згідно п.8.1 Договору факторингу, копії всієї документації, крім довідок про рух коштів по рахункам (виписки по рахунку боржника) та детальних розрахунків заборгованості по кредитному договору на дату укладення договору факторингу, щодо боржників, яких включено до реєстру боржників №1 та №2 (Додаток №1), вказаних в акті приймання передачі права вимоги до боржників та за якими сума загального боргу вказана у Реєстрі боржників №1 та №2 (Додаток №1) як «сума загального боргу в гривні» складає більше ніж 2000 гривень, клієнт зобов'язаний передати фактору протягом 8 місяців з моменту передачі вищезазначеного реєстру боржників.
Факт оплати фактором (ТОВ «Брайт Інвестмент») клієнту (АТ «ОТП Банк») вартості згідно умов договору факторингу №24/03/23 від 24.03.2023 судом встановлено на підставі платіжної інструкції №46 від 24.03.2023, відповідно до якої ТОВ «Брайт Інвестмент» сплатило АТ «ОТП Банк» 7 155 00,00 грн за перехід права вимоги згідно означеного правочину (а.с.10).
Відповідно до Витягу з додатку №1 до Договору факторингу №24/03/2023, укладеного 24 березня 2024 року, ТОВ «Брайт Інвестмент» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №2022401485 від 12 січня 2019 року, номер рахунку НОМЕР_6 , у загальній сумі 59 653 гривні 97 копійок, з яких: 33600 гривень 00 копійок - загальна сума боргу по тілу, та 26053 гривні 97 копійок - загальна сума боргу по відсотках (а.с.9).
Суд, безпосередньо дослідивши усі матеріали цивільної справи №712/2890/25, дійшов висновку, що заборгованість за кредитним договором №2022401485 від 12.01.2019 підлягає до стягнення із відповідача у заявленому розмірі з огляду на таке.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Згідно із ч.1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ч.1 ст. 626 та ч.1 ст. 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1,2 ст 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч.1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 ст.1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно з ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
За встановлених обставин, на підставі досліджених матеріалів цивільної справи, враховуючи викладені вище норми матеріального права, суд дійшов висновку, що оскільки відповідач належним чином не виконувала свої зобов'язання за кредитним договором №2022401485 від 12.01.2019, не повернувши кредитодавцю як основну суму боргу, так і, обумовлені цим правочином, відсотки за користування кредитом, тому факт порушення умов означеного договору зі сторони відповідача є доведеним стороною позивача.
Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Проте всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, відповідачем не надано суду жодних доказів як неотримання нею у кредит від АТ «ОТП Банк» грошових коштів за кредитним договором №2022401485 від 12.01.2019, так і доказів своєчасного та у повному обсязі виконання його умов, зокрема, і сплати обумовлених відсотків за користування кредитом, у строки, передбачені цим правочином.
Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконала у повному обсязі грошове зобов'язання щодо повернення суми кредиту (тіла кредиту та відсотків за користування ним) за кредитним договором №2022401485 від 12.01.2019 як первинному кредитодавцю АТ «ОТП Банк», так і його правонаступнику в спірних правовідносинах ТОВ «Брайт Інвестмент», тому суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення із відповідача 33600 грн у рахунок погашення тіла кредиту та 26053,97 грн - у рахунок погашення заборгованості за відсотками за користування кредитом, підлягає задоволенню.
Що стосується прохання позивача, що викладене у п.2 прохальної частини позовної заяви, про стягнення із відповідача витрат на професійну правничу допомогу, то суд зазначає про таке.
Як встановлено судом, керівником ТОВ «Брайт Інвестмент» Кириченко О.М., 10.04.2025 засобами поштового зв'язку, подана до суду заява про стягнення судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу (вхідний №14746/25 від 14.04.2025, а.с.86-87). Згідно означеної заяви, позивач просить суд стягнути із відповідача ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8500 грн.
Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).
Вирішуючи питання про відшкодування позивачеві судових витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду цієї справи, суд враховує вимоги ч.1,2,3 ст. 137 ЦПК України, якими передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З аналізу означених положень процесуального права суд робить висновок, що на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу необхідно суду надати такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зробила правовий висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Наведена правова позиція є чинною і станом на день ухвалення судом рішення у справі №711/10120/24, доказом чому є постанова Верховного Суду від 15.01.2025 у справі №386/136/21 (провадження № 61-10886св24).
Із досліджених судом матеріалів справи встановлено, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано копії таких документів: 1) договору про надання правової (правничої) допомоги №01/05-23 від 01.05.2023, укладеного між ТОВ «Брайт Інвестмент» та адвокатським бюро «Юлії Чміль» (а.с.90-91); 2) додатку №1 від 01.05.2023 до договору про надання правової (правничої) допомоги №01/05-23 від 01.05.2023, в якому міститься перелік видів правової допомоги та їх вартість (а.с.92-93); 3) акту про надання правничої допомоги №0704-25 від 07.04.2025 до договору про надання правової (правничої) допомоги №01/05-23 від 01.05.2023, згідно п.2 якого вартість послуг за надані послуги у межах цивільної справи №712/2890/25, що грунтується на тарифах, погоджених сторонами в Додатку №1 до договору про надання правової (правничої) допомоги №01/05-23 від 01.05.2023, становить суму 8500 грн, що включає: ознайомлення з матеріалами справи за наданим пакетом документів Клієнтом, аналіз документів, ознайомлення з судовою практикою та визначення перспективи справи (3 год, 4500 грн), а також складання позовної заяви, у тому числі формування пакету документів для подання позовної заяви з додатками для суду (4000 грн) (а.с.94); 4) свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ДП №3080 від 10.06.2016 (а.с.88); 5) ордера серії АЕ №1248536 від 09.09.2024 (а.с.89).
У зв'язку із дослідженими письмовими доказами на підтвердження надання позивачу правничої допомоги адвокатським бюро «Юлії Чміль» в справі щодо стягнення заборгованості із відповідача ОСОБА_1 , суд констатує, що позивачем надано належні та допустимі докази щодо наданої правничої допомоги та її вартості.
Суд також погоджується із позивачем, що вартість правничої допомоги в розмірі 8500 грн є співмірною зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою, часом, витраченим адвокатом на виконання такої роботи, обсягом виконаної роботи та ціною позову.
У цьому контексті суд звертає увагу учасників справи, що з аналізу статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов'язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 137 ЦПК України.
Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постанові від 13.03.2025 у справі №275/150/22 (провадження № 61-13766св24).
За приписами статті 13 ЦПК України суд як арбітр, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, не може діяти на користь будь-якої із сторін, оскільки це не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.
З огляду на викладене, суд робить висновок, що зменшення розміру витрат на правову допомогу, отриману позивачем у заявленому та доведеному обсязі, без відповідної заяви іншої сторони у спорі - відповідача, є порушення вимог статті 13, частин п'ятої, шостої статті 137 ЦПК України.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування положень ст.13, 137 ЦПК України викладений в постанові Верховного Суду від 12.03.2025 у справі №361/10208/23 (провадження № 61-12269св24), що судом застосовується з метою виконання положень ч.4 ст.263 ЦПК України.
Як встановлено судом із матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 заперечень щодо витрат на правничу допомогу до суду не подала, а також не подала і клопотання про їх зменшення. З огляду на викладене, беручи до уваги, що позовні вимоги судом визнані обгрунтовані та задоволені повністю, тому на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8500,00 грн.
Що стосується стягнення із відповідача на користь позивача витрат на оплату судового збору, то суд зазначає про таке.
Частиною 1 ст.133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Водночас ч.1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із дослідженої платіжної інструкції №109 від 19.02.2025 (а.с.3) судом встановлено, що позивачем понесені судові витрати на оплату судового збору в сумі 3028 грн, які, згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Брайт Інвестмент» до відповідача ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 527, 530, 599, 610, 625-628, 634, 638, 1046, 1048-1050, 1054, 1056-1, 1077, 1082 ЦК України, ст. 13, 76, 77, 80, 81, 89, 133, 141, ч.8 ст.178, ст. 247, 264, 265, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд
позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» заборгованість за кредитним договором № 2022401485 від 12 січня 2019 року в розмірі 59 653 (п'ятдесят дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят три) гривні 97 (дев'яносто сім) копійок, з яких: 33600 (тридцять три тисячі шістсот) гривень - заборгованість за основним боргом (тілом кредиту), та 26053 (двадцять шість тисяч п'ятдесят три) гривні 97 (дев'яносто сім) копійок - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень та 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень - витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а всього 11 528 (одинадцять тисяч п'ятсот двадцять вісім) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне заочне рішення складене 10 червня 2025 року.
Сторони у справі:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», ЄДРПОУ: 43115064, місцезнаходження: 49001, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 9.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Головуючий: О. В. Петренко