Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/3935/25
Провадження №2/711/1962/25
02 червня 2025 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Позарецької С.М.,
при секретарі Буйновській А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася у Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 30.07.2010 вона з відповідачем уклали шлюб, який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що складено актовий запис № 805.
Позивач вказує, що від шлюбу вони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом із позивачем. Спору щодо місця проживання дитини немає.
Як зазначено, підставою для розірвання шлюбу є те, що в них відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Вони втратили почуття любові один до одного. Подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе, тому просить строк для примирення їм не надавати.
На підставі викладеного вище, позивач просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, який зареєстрований 30.07.2010, актовий запис № 805.
Ухвалою суду від 19.05.2025 позовну заяву прийнято, відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Проти такого порядку розгляду справи сторони не заперечували. Крім того, сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи.
У судове засідання позивач не з'явилася, хоча повідомлялася судом про місце, дату та час розгляду справи у встановленому законом порядку. Між тим, 02.06.2025 позивач подала до суду заяву, в якій просить судовий розгляд вказаної справи проводити без її участі. Також вказала, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі просить задовольнити. Судові витрати просила залишити за нею.
У судове засідання відповідач не з'явився, хоча повідомлявся судом у встановленому законом порядку про місце, день і час розгляду справи. Разом з тим, 02.06.2025 відповідач подав до суду клопотання, в якому вказав проводити судовий розгляд без нього. Крім того, зазначив, що він повністю визнає заявлені позивачем вимоги і не заперечує проти ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог щодо розірвання шлюбу. Також просив не надавати строку на примирення.
Враховуючи думку сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрували шлюб, про що 30 липня 2010 року складено актовий запис № 805. Вказана обставина підтверджується повторно виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Мінстерства юстиції (м. Київ) свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 18.01.2020. Прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_4 , дружини - ОСОБА_5 (а.с. 8).
Також встановлено, що сторони мають неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчать відомості свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 18.03.2025 (а.с. 9).
Суд враховує позицію сторін про можливість розірвання шлюбу, оскільки вони разом як подружжя не проживають, не мають спільного бюджету, спільне господарство ними не ведеться, намірів зберегти сім'ю не мають.
Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Згідно зі ст. 51 Конституції України та ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Частинами 3, 4 статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу (ч. 3 ст. 105 СК України).
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ч. 1 ст. 110 СК України). Частиною другою ст. 112 СК України, встановлено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Така ж позиція висловлена у п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», згідно з яким проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
З'ясувавши обставини справи, суд вважає, що шлюб між сторонами носить формальний характер, взаємні почуття між ними втрачені, їх згода на продовження шлюбу відсутня, тобто немає їх вільної і повної згоди на шлюб. Встановлено, що вони проживають окремо та не підтримують сімейних відносин, а також вони не пов'язані спільним побутом та бюджетом.
При дослідженні судом фактичних взаємовідносин між сторонами, дійсних причин розірвання шлюбу, встановлено, що подальше спільне життя чоловіка й дружини та збереження шлюбу буде суперечити інтересам подружжя за відсутності їх згоди на продовження шлюбу. Побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки, які у сторін відсутні.
Суд вважає, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б спільним інтересам сторін, що має істотне значення.
Так, до початку розгляду справи по суті позивач не змінила предмет або підставу позову, не збільшила та не зменшила розмір позовних вимог, відповідач не скористалася своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, а тому суд розглянув цивільну справу у межах пред'явлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів.
Таким чином, враховуючи зазначене вище, суд вважає за необхідне позовні вимоги про розірвання шлюбу задовольнити у повному обсязі, оскільки намірів зберегти сім'ю сторони не мають, а тому підстав щодо надання терміну для примирення, не вбачається, і про це жодна із сторін не заявляли. Судом прийнята заява про визнання позову, яка не суперечить вимогам ст. 206 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Судові витрати слід залишити за позивачем, враховуючи її позицію, що викладена у заяві від 02.06.2025.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 265, 268, 273 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений 30.07.2010 (актовий запис № 805) між ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ), який зареєстрований Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення кладений 09.06.2025.
Головуючий суддя С. М. Позарецька