Справа № 569/5109/25
05 червня 2025 року
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Харечка С.П.
секретар судового засідання Литвиненко В.М.,
з участю представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Рівненської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
Позивач ОСОБА_2 (надалі Позивач) звернулася з позовом до Рівненської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла позивачки мама, ОСОБА_3 . На час смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 . Підтвердженням, що Спадкове майно належало її мамі, ОСОБА_3 на праві власності є договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу від 26.11.2002 року та видане Рівненським міським БТІ реєстраційне посвідчення від 26.11.2022 року. Вважає, що строк, встановлений ст. 1272 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини нею було пропущено з поважних причин, оскільки вважала, що прийняла спадщину вчасно, її сім'я і на сьогодні користується вказаною квартирою, всі правовстановлюючі документи знаходяться у позивача, раніше вона була зареєстрована у квартирі. Щодо неможливості реалізації свого права на спадкування їй стало відомо лише після відмови в нотаріальній конторі, у зв'язку з пропущенням строку визначеного законом. Зазначає, що інших спадкоємців які б вчасно прийняли спадщину і могли б претендувати на Спадкове майно не має.
В судовому засіданні представник позивача адвокат Менік В.В. обґрунтування позовних вимог підтримав, суду пояснив, що позивач доглядала матір, проживала разом з нею як до її смерті так і після в квартирі яка входить до спадкового майна. В позивачки наявні всі правовстановлюючі документи на квартиру, саме вона сплачувала всі платежі за комунальні послуги.
Представник відповідача ОСОБА_4 подала письмову заяву в якій зазначила, що оскільки в даному цивільному провадженні інтереси Рівненської міської ради непорушені, користуючись своїм правом визначеним ст. 260 ЦПК України Рівненська міська рада не заперечує щодо задоволення позовних вимог.
Заслухавши пояснення представника позивача, покази свідків, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Рівненським відділом реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (видане 01 квітня 2024 року, серії НОМЕР_1 ).
ОСОБА_2 є рідною донькою ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
Прізвище позивач змінила у зв'язку з укладенням шлюбу інформація згідно витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу про підтвердження дошлюбного прізвища ОСОБА_5 від 21.02.2025року №00049633861.
Квартира АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_3 на підставі Договору купівлі продажу від 26.11.2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Матвійчук М.О., зареєстрованого в реєстрі за № 7715.
З будинкової книги та адресної картки квартири АДРЕСА_1 убачається, що позивач була зареєстрована в даній квартирі до 2018 року.
14 березня 2025 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Табінським О.І., позивачу ОСОБА_2 було надіслене повідомлення з роз'ясненням звернутися до суду для встановлення додаткового строку прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 ст. 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч.1, ч. 2, ч. 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Частиною 1 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина третя статті 1222, частина перша статті 1220, частина перша статті 1270 ЦК України).
Відповідно до статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду показала, що вона є головою ОСББ будинку АДРЕСА_2 . З 2019 року свідок знала померлу ОСОБА_7 та її дочку ОСОБА_2 , які проживали в будинку. Близько трьох років донька доглядала матір, сплачувала і на сьогодні сплачує платежі за комунальні послуги по квартирі АДРЕСА_3 .
Свідок ОСОБА_8 суду показала, що вона проживає в будинку, АДРЕСА_2 та є сусідкою позивачки, знала дуже добре її маму ОСОБА_7 , остання хворіла і була лежачою, доглядала її дочка ОСОБА_9 .
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка фактично проживала із спадкодавцем своєю матір'ю, доглядала її так як остання хворіла і була лежачою, сплачувала платежі за отримані послуги, про це свідчать квитанції долучені до матеріалів справи, спору про спадкування немає, а сама спадщина не визнана відумерлою. Суд враховує що строк який пропустила позивач є нетривалим, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 1268 Цивільного кодексу України, позивачка має право на її прийняття, як спадкоємець першої черги.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 200, 258, 259, 264, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
ВИРIШИВ:
Позов ОСОБА_2 до Рівненської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , уродженка с. Хорів Острозького району Рівненської області) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 тривалістю в два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ,.
Відповідач - Рівненська міська рада, місце знаходження: 33028, м. Рівне, вул. Соборна, буд.12а, ЄДРПОУ 34847334.
Повний текст рішення виготовлено 10.06.2025 року.
Суддя Харечко С.П.