Справа № 569/8292/25
1-кп/569/1464/25
02 червня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в особі головуючого судді ОСОБА_1 за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 ,
представника потерпілої ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_9 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Рівне матеріали кримінального провадження №12022181010002210 від 11.11.2022 року та клопотання ОСОБА_10 про скасування арешту майна в межах даного кримінального провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Харків, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, раніше несудимого, та
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, уродженця с. Сварицевичі Дубровицького району Рівненської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючого за адресою:
АДРЕСА_3 , неодруженого, маючого на утриманні матір- інваліда ІІ групи, раніше несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
28 квітня 2025 року до Рівненського міського суду Рівненської області надійшли матеріали кримінального провадження №12022181010002210 від 11.11.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 30 квітня 2025 року по вказаному кримінальному провадженню було призначено підготовче судове засідання.
16.05.2025 року ОСОБА_10 подала до суду клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді від 15.11.2022 року в межах даного кримінального провадження, а саме на автомобіль марки Dacia Logan, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN номер НОМЕР_2 , власником якого вона є. Крім того, подала позовну заяву про стягнення з ОСОБА_4 на її користь матеріальної шкоди в розмірі 44 460,55 гривень та судових витрат. Розгляд просила здійснити без її участі.
02.06.2025 року представник потерпілої ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_9 подала до суду позовну заяву про відшкодування моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням в якій просить стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_8 800 000,00 гривень моральної шкоди.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участю сторін кримінального провадження, зазначивши при цьому, що дане кримінальне провадження підсудне Рівненському міському суду Рівненської області, під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, підстав для закриття кримінального провадження чи повернення обвинувального акту не вбачається. Водночас заперечив щодо задоволення клопотання про скасування арешту майна з підстав передчасності його подання, оскільки дане кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого розгляду. Просив відмовити у його задоволенні. Щодо цивільних позовів, заявлених потерпілими не заперечував проти прийняття їх до розгляду.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 не заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду, вирішення клопотання про скасування арешту автомобіля поклали на розсуд суду. Щодо прийняття до розгляду цивільного позову про відшкодування матеріальної шкоди, заявленого потерпілою
ОСОБА_10 - поклалися на розсуд суду. Щодо прийняття до розгляду цивільного позову про відшкодування моральної шкоди, заявленого ОСОБА_8 - не заперечували.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник адвокат ОСОБА_7 проти призначення справи до судового розгляду та задоволення клопотання про скасування арешту на автомобіль- не заперечували.
Потерпіла ОСОБА_8 в підготовче судове засідання не з'явилася, подала до суду клопотання про його проведення без її участі за участю представника адвоката ОСОБА_9 .
Представник потерпілої ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_9 в підготовчому судовому засіданні просила прийняти до розгляду цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням у розмірі 800 000,00 гривень, визнавши цивільним позивачем ОСОБА_8 та цивільним відповідачем ОСОБА_4 . Відносно клопотання про скасування арешту майна підтримала позицію прокурора та не заперечувала проти призначення справи до судового розгляду.
Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт, клопотання про скасування арешту майна та цивільні позови, подані потерпілими, суд виснував наступне.
Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 15 листопада 2022 року у кримінальному провадженні №12022181010002210 від 11.11.2022 року, накладено арешт на автомобіль марки Dacia Logan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN номер НОМЕР_2 , що вилучений під час місця події 10.11.2022 року у водія ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 , шляхом заборони власнику майна, чи будь-якій особі користуватися та розпоряджатися цим майном, до прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні.
16.01.2023 року ухвалою слідчого судді скасовано арешт, а саме на належний ОСОБА_10 , автомобіль марки Dacia Logan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN номер НОМЕР_2 , накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 15.11.2022 року в рамках кримінального провадження №12022181010002210 від 11.11.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, щодо заборони власнику користуватись майном, повернувши майно останній у володіння та користування, без права розпоряджатись майном у будь-який спосіб.
Відповідно до статті 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, передбаченого статтею 131 КПК України, є арешт майна, суть якого полягає у тимчасовій забороні власнику чи володільцю майна, відчужувати його, або розпоряджатися чи користуватися ним.
Вимогами частин 2 та 3 статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Абзацом 2 частини 10 статті 170 КПК України визначено, що не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Порядок скасування арешту майна визначений приписами КПК України, відповідно до яких підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням вказаних осіб, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Необхідність скасування накладення арешту майна можуть обумовити такі обставини: відшкодування підозрюваним, обвинуваченим завданої ним шкоди, з метою забезпечення відшкодування якої був накладений арешт; зміна кваліфікації дій підозрюваного, обвинуваченого за статтею КК України, санкція якої не передбачає додаткового виду покарання у вигляді конфіскації майна, якщо арешт майна був накладений саме з метою її забезпечення; помилкове накладення арешту на майно осіб, які не мають статусу підозрюваного або обвинуваченого та не несуть за законом матеріальну відповідальність за їхні дії. Закінчення чи закриття кримінального провадження без вирішення відповідними органами досудового слідства або судом в порядку кримінального судочинства питання про зняття арешту з майна, не тягне за собою скасування обтяження майна, накладеного в порядку кримінально-процесуального законодавства.
При вирішенні порушеного питання, суд бере до уваги, що розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, на даний час не завершений, а саме провадження перебуває на стадії підготовчого судового розгляду, питання визначення обсягу доказів, що підлягають дослідження та порядок їх дослідження у відповідності до статті 349 КПК України, не вирішувалось, оскільки воно не є предметом підготовчого судового розгляду, автомобіль Dacia Logan, д.н.з. НОМЕР_1 , визнаний речовим доказом, який може бути досліджений судом під час судового розгляду. На стадії підготовчого судового розгляду неможливо виключати виникнення в подальшому необхідності проведення додаткової, повторної судових експертиз, а також додаткового огляду вказаного автомобіля, що має наслідком необхідність забезпечення збереження речового доказу.
Крім того, не встановлена позиція обвинуваченого ОСОБА_4 щодо визнання чи невизнання вини. Таким чином, суд дійшов висновку, що клопотання про скасування арешту майна на даній стадії судового розгляду є передчасним.
Враховуючи викладене, оскільки на даний час розгляд кримінального провадження триває, судове рішення не ухвалене, по справі призначено підготовче засідання, арешт є співмірним заходом забезпечення кримінального провадження; в ході розгляду клопотання, судом не встановлені та учасниками провадження не доведені обставини, які б давали підстави вважати, що на даний час відпала потреба у дії такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, також не доведено необґрунтованості накладення такого арешту, а тому підстави для скасування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження на даній стадії судового провадження відсутні.
Окрім іншого, суд звертає увагу заявника на те, що обмеження можливості розпоряджатися майном носить тимчасовий характер та прямо передбачено кримінальним процесуальним законом на час, необхідний для розгляду кримінального провадження.
Щодо вирішення питання про прийняття до розгляду цивільних позовів, поданих потерпілими ОСОБА_8 та ОСОБА_10 у даному кримінальному провадженні до обвинуваченого ОСОБА_4 суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння.
Так, до суду представником потерпілої ОСОБА_8 адвокатом ОСОБА_9 в інтересах довірительки подано цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної даним кримінальним правопорушенням у розмірі 800 000,00 гривень.
Потерпілою ОСОБА_10 подано цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої даним кримінальним правопорушенням в розмірі 44 460, 55 гривень
Форма та зміст вказаних позовних заяв відповідають вимогам цивільного процесуального законодавства і такі позовні заяви слід прийняти до розгляду в межах даного кримінального провадження.
З урахуванням вимог ст. ст. 61, 62 КПК України слід визнати обвинуваченого ОСОБА_4 цивільним відповідачем, а потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_10 - цивільними позивачами відповідно до вказаних цивільних позовів.
Щодо призначення даного кримінального провадження до судового розгляду суд встановив, що дане кримінальне провадження підсудне Рівненському міському суду Рівненської області відповідно до ст. ст. 32, 33 КПК України. Підстав для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст. 314 КПК України, немає. Обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст. 291 КПК України. Підстав для повернення обвинувального акту прокурору, відповідно до п.3 ч.3 ст. 314 КПК України - немає.
За наведеного вище, дане кримінальне провадження слід призначити до судового розгляду по суті.
Керуючись ст.ст. 128, 132, 170-174, 314 - 316, 369 - 372 КПК України, суд, -
Призначити судовий розгляд кримінального провадження №12022181010002210 від 11.11.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, у відкритому судовому засіданні на 11 червня 2025 року о 16 год. 30 хв. в приміщенні Рівненського міського суду Рівненської області за адресою: м. Рівне, вул. Шкільна, 1, суддею одноособово.
У судове засідання викликати учасників кримінального провадження.
Прийняти до розгляду цивільний позов ОСОБА_10 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням у розмірі 44 460 (сорока чотирьох тисяч чотириста шістдесяти) гривень 55 копійок та судових витрат, визнаши цивільним позивачем ОСОБА_10 та цивільним відповідачем ОСОБА_4 .
Прийняти до розгляду цивільний позов представника ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_9 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням у розмірі 800 000 (восьмиста тисяч) гривень 00 копійок моральної шкоди, визнавши цивільним позивачем ОСОБА_8 та цивільним відповідачем ОСОБА_4 .
В задоволенні клопотання власника майна ОСОБА_10 про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 04 червня 2025 року.
Суддя ОСОБА_1