Справа №567/781/25
Провадження №2/567/385/25
про залишення позовної заяви без руху
06 червня 2025 року м. Острог
Суддя Острозького районного суду Венгерчук А.О., перевіривши дотримання вимог ст.175, 177 ЦПК України у справі за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
встановив:
в Острозький районний суд Рівненської області із заявою про розірвання шлюбу звернулась ОСОБА_1 .
Під час вивчення матеріалів позовної заяви судом встановлено їх невідповідність вимогам цивільно-процесуального законодавства України.
Згідно п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до ч.6 ст.187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
На виконання вказаних вимог, суд звернувся до Острозької міської ради Рівненської області з запитом щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача.
Відповідно до повідомлення виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області, ОСОБА_2 , зареєстрованим чи знятим з реєстраційного обліку по Острозькій міській територіальній громаді не значиться.
Згідно ч.8 ст.187 ЦПК України, суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №1384205, за параметрами “ ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » особу не знайдено.
У зв'язку із чим, суд звернувся до ВОМІРМП УДМС України в Рівненській області з запитом щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи-боржника (з запитом про реєстрацію місця проживання та інші персональні данні, які містяться в реєстрі територіальної громади) щодо ОСОБА_2 .
На виконання зазначеного запиту, отримано відповідь з якої встановлено, що за обліками ВОМІРМП у Рівненській області ОСОБА_2 зареєстрованим чи знятим з реєстрації не значиться.
Тому, позивачем в порушення вимог п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України, у позовній заяві, не зазначено адреси дійсного місця проживання відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Дана норма закону стосується випадків, коли один із подружжя заперечує проти розірвання шлюбу, у зв'язку з чим полегшений спосіб розірвання шлюбу є неможливим, або коли він не заперечує проти розірвання шлюбу, але ухиляється від подання відповідної спільної заяви до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно із п.п. 3, 4 Постанови Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за заявою про розірвання шлюбу, суди мають враховувати, що воно проводиться органами РАЦС лише у випадках, передбачених статтями 106, 107 СК.
При цьому питання про розірвання шлюбу вирішується незалежно від наявності між подружжям майнового спору. Розірвання шлюбу судом відбувається: за наявності в подружжя спільних неповнолітніх дітей; за відсутності згоди одного з подружжя на розірвання шлюбу, крім випадків, передбачених ст. 107 СК; за спільною заявою подружжя, яке має дітей, відповідно до ст. 109 СК; за позовом одного з подружжя відповідно до ст. 110 СК. У заяві про розірвання шлюбу має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, мотиви його розірвання, чи є від шлюбу неповнолітні діти, при кому з батьків вони перебувають, пропозиції щодо участі подружжя в утриманні та вихованні дітей після розірвання шлюбу, чи заявляються інші вимоги, які може бути вирішено одночасно з позовом про розірвання шлюбу.
У позовній заяві відсутнє обґрунтування звернення позивача із позовною заявою до суду, враховуючи відсутність у подружжя спільних малолітніх та/або неповнолітніх дітей, оскільки в даному випадку підставою звернення може бути лише незгода відповідача із розірванням шлюбу в позасудовому порядку, тобто з позову не вбачається, що між подружжям існує спір.
За таких обставин позивачу необхідно обґрунтувати підстави, за яких вона звертається до суду з позовом про розірвання шлюбу з відповідачем, оскільки з позовної заяви та доданих документів не вбачається що, вони мають неповнолітніх дітей та відповідач не згоден на розірвання шлюбу у органах ДРАЦС.
Згідно ст. 27 СК України державна реєстрацію шлюбу засвідчується Свідоцтвом про шлюб, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.
Згідно ст. 13 ЗУ «Про міжнародне приватне право» документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
Документом, який встановлює безпосередні процедури легалізації шлюбу, укладеного закордоном, є Наказ Міністерства юстиції України №52/5 від 18.10.2000 року Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні із змінами та доповненнями. Тобто, щоб держава Україна визнала шлюб, укладений в іншій країні, з усіма правовими наслідками, цей шлюб необхідно легалізувати. За загальним правилом, легалізація це процедура приведення документів у ту форму, яка відповідає законодавству іноземної держави і визнається державними органами цієї держави. Процедура легалізації в Україні таких документів, як: свідоцтво про укладення шлюбу або розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, скоєних за кордоном, відбувається на підставі Інструкції про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном, затвердженої Наказом Міністерства закордонних справ України №113 від 04.06.2002 року.
Як вбачається з поданих до суду документів, зокрема копії свідоцтва про шлюб, вказаний документ не приведено у форму, яка відповідає законодавству і визнається державними органами України, крім того відсутній офіційний переклад документа (свідоцтва про шлюб), що унеможливлює користування ним нарівні з документами, що видаються в Україні.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачем ухвали.
Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, та вважає за необхідне заяву залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків заяви.
Недоліки позовної заяви позивачу слід усунути протягом семи днів з дня отримання даної ухвали шляхом подання заяви з виправленими недоліками, зазначеними в наявній ухвалі суду з наданням її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості сторін по справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 185, 294, 353 ЦПК України,
постановив:
заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків заяви протягом семи днів з дня отримання даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.