Рішення від 09.06.2025 по справі 541/2082/25

Справа № 541/2082/25

Номер провадження 2-а/541/61/2025

РІШЕННЯ

іменем України

09 червня 2025 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі судді Шатілова Л.Г., за участі секретаря судового засідання Гуриної В.М., позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Тимохіної Л.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Миргород в режимі відеоконференції справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі,

ВСТАНОВИВ :

28.05.2025 року до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з зазначеним позовом звернувся ОСОБА_1 . В обґрунтування позовних вимог вказав, що 18 травня 2025 року була винесена постанова №8/5846 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. В постанові вказано, що 03 травня 2025 року по прибуттю громадянина ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 було перевірено виконання ним правил військового обліку, а саме обов'язку з'являтися за викликом до ТЦК та СП у строк та місце зазначені в повістці. В ході проведення перевірки та наявних документів було встановлено, що 07 квітня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 військовозобов'язаному ОСОБА_1 поштовим зв'язком АТ «Укрпошта» була направлена повістка № 3114352 за місцем його реєстрації (проживання), а саме АДРЕСА_1 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 28 квітня 2025 року для уточнення даних. Вищезазначена повістка № 3114352 була повернута до ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв'язку з відсутністю ОСОБА_1 за вказаною адресою. Таким чином, ОСОБА_1 оповіщений належним чином про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме на 28.04.2025 року, однак у вказаний час до ІНФОРМАЦІЯ_4 не з'явився, про поважні причини неявки не повідомив, чим порушив ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Вважає постанову незаконною оскільки він не порушував законодавства, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Зазначив, що повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 28 квітня 2025 року для уточнення даних він не отримував, відсутні докази, що йому належним чином була направлена повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 та що він умисно відмовився від її отримання. Крім того, згідно даних застосунку Міністерства оборони «Резерв+» ОСОБА_1 станом на 03 травня 2025 року ( тобто на момент складення протоколу про адміністративне правопорушення ) мав відстрочку до 08 травня 2025 року та статус «Дані уточнені вчасно». Розгляд справи відбувся за його відсутності, він не повідомлявся про час і місце розгляду справи.

Просив скасувати постанову № 8/5846 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 18.05.2025 про накладення на нього штрафу в сумі 17000,00 грн, провадження у справі закрити, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на його користь витрати по сплаті судового збору у розмірі 605,60 грн.

Ухвалою судді 29.05.2025 року відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного провадження, передбаченими статтями 257-263 КАС України, з повідомленням (викликом) сторін з особливостями, передбаченими ст. 286 КАС України.

06.06.2025 року від представника відповідача засобами поштового зв'язку надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволені позову, провадження у справі закрити з підстав викладених у відзиві (а.с.30-37).

09.06.2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій просив задовольнити позовні вимоги. (а.с.50-52).

Позивач, його представник адвоката Тимохіна Л.С. в судовому засіданні просили скасувати постанову з підстав вказаних у позовній заяві.

Представник відповідача надав заяву про розгляд справи за його відсутності за наявними матеріалами справи (а.с.48).

Згідно з ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07.04.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 була створена повістка №3114352, якою ОСОБА_1 було викликано до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 28.04.2025 року о 14 годині 00 хвилин для звірки (а.с. 44).

За даними трекінгу відправки № 0610244473655 рекомендованого листа встановлено, що вищевказана повістка була направлена в с.Піски-Радьківські (повернуто 10.05.2025 адресат відсутній за вказаною адресою), згодом була вручена 13.05.2025 за дорученням в м.Миргород (а.с.53).

03.05.2025 року начальником групи військового обліку сержантів і солдатів запасу ІНФОРМАЦІЯ_5 капітаном ОСОБА_2 було складено протокол за №8/5322 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП. В протоколі зазначено, що 03.05.2025 року по прибуттю громадянина ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , було перевірено виконання ним правил військового обліку, а саме: обов'язку з'явитися за викликом до ТЦК та СП, у строк та місце вказані в повістці. В ході проведення перевірки та наявних документів було встановлено, що 07.04.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 військовозобов'язаному ОСОБА_1 поштовим зв'язком АТ «Укрпошта» була направлена повістка №3114352 за місцем його реєстрації (проживання), а саме АДРЕСА_1 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 28.04.2025 для уточнення даних.

Вищезазначена повістка №3114352 була повернута до ІНФОРМАЦІЯ_4 у зв'язку з відсутністю ОСОБА_1 за вказаною адресою.

Таким чином, ОСОБА_1 оповіщений належним чином про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_4 не з'явився , про поважні причини неявки не повідомив, чим порушив ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Своєю бездіяльністю ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 2 ч. 1, абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», підпункт 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, викладених у додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, Затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, абз. абз. 3,6 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а також п. 21 порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 р. №560.

Вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1КУпАП. ОСОБА_1 роз'яснено зміст статті 63 Конституції України, а також права і обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 год. 00 хв. 18 травня 2025 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.38-39).

18.05.2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_5 полковник ОСОБА_3 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, виніс постанову №8/5846, згідно якої установлено, що 03.05.2025 року по прибуттю громадянина ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 було перевірено виконання ним правил військового обліку, а саме: обов'язку з'явитися за викликом до ТЦК та СП, у строк та місце вказані в повістці. В ході проведення перевірки та наявних документів було встановлено, що 07.04.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 військовозобов'язаному ОСОБА_1 поштовим зв'язком АТ «Укрпошта» була направлена повістка №3114352 за місцем його реєстрації (проживання), а саме АДРЕСА_1 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 28.04.2025 для уточнення даних.

Вищезазначена повістка №3114352 була повернута до ІНФОРМАЦІЯ_4 у зв'язку з відсутністю ОСОБА_1 за вказаною адресою.

Таким чином, ОСОБА_1 оповіщений належним чином про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_4 не з'явився , про поважні причини неявки не повідомив, чим порушив ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Своєю бездіяльністю ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 2 ч. 1, абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», підпункт 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, викладених у додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, абз.абз. 3,6 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а також п. 21 порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 р. №560.

Вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1КУпАП. ОСОБА_1 роз'яснено зміст статті 63 Конституції України, а також права і обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн (а.с.40-41).

Також до матеріалів справи долучено: копію паспорта позивача, копію довідки від 01.04.2025 №1628-7002219240 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи за адресою АДРЕСА_1 , копія військово-облікового документу ОСОБА_1 , згідно якої 02.04.2025 року його взято на облік ІНФОРМАЦІЯ_6 , скріншот застосунку Резерв+ (дата 20.04.2025), згідно якого ОСОБА_1 має відстрочку до 08.05.2025, дані уточнено вчасно, (а.с.8,9,11-13).

Позивач стверджує, що йому не було відомо про направлення на його адресу повістки для з'явлення 28.04.2025 року до ТЦК та СП.

Відповідно до пункту 41 Постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Згідно з п. 82 «Правил надання послуг поштового зв'язку» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 вбачається, що рекомендовані листи з позначкою “Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК».

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку “адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Як вбачається з трекінгу рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0610244473655, повістка № 3114352 надіслана позивачу в с.Піски-Радьківські і прибуло у відділення 10.05.2025 і в цей день проставлено в поштовому повідомленні працівником пошти відмітки про «Одержувач відсутній за вказаною адресою»., остаточно була вручена 13.05.2025 в м.Миргород, а з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_4 встановлено 28.04.2025, таким чином позивач не був повідомлений вчасно.

Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, яка зокрема тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами примітки до статті 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Отже, з аналізу приведених норм випливає, що відповідальність за статтями 210 та 210-1 КУпАП не застосовується у випадку, коли дані для Реєстру можуть бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими базами/системами/реєстрами.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі Реєстру) визначає Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі по тексту Закон № 1951-VIII).

Відповідно до положень частини першої статі 5 Закону № 1951-VIII, держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

За приписами частини другої статті 5 Закону № 1951-VIII, держатель Реєстру:

1) забезпечує технологічне функціонування Реєстру, для чого утворює уповноважений орган адміністрування Держателя Реєстру;

2) вносить на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо Порядку ведення Реєстру, в яких визначає процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів;

3) організовує взаємодію Реєстру з іншими реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних щодо отримання (обміну) інформації, визначеної статтями 6-9 цього Закону, відповідно до Закону України "Про публічні електронні реєстри";

4) забезпечує розвиток та модернізацію програмних та апаратних засобів Реєстру;

5) надає органам адміністрування та ведення Реєстру право доступу до бази даних Реєстру;

6) здійснює інші повноваження, передбачені законом.

Згідно з частиною п'ятою статті 5 Закону № 1951-VIII, органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Відповідно до частин восьмої та дев'ятої статті 5 Закону № 1951-VIII, органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

За приписами частини третьої статті 14 Закону № 1951-VIII, актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Даною частиною статті 14 Закону № 1951-VIII передбачено перелік органів, від яких органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді інформацію через електронну інформаційну взаємодію.

Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України "Про публічні електронні реєстри", «Про розвідку» та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.

З аналізу приведених вище положень Закону № 1951-VIII вбачається, що персональні дані військовозобов'язаного можуть бути отримані органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, до яких відносить і територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими державними органами.

Як вбачається зі спірної постанови №8/5846 від 18.05.2025, позивача притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у зв'язку з неприбуттям до ІНФОРМАЦІЯ_4 28.04.2025 для уточнення даних.

Позивач був взятий на облік ІНФОРМАЦІЯ_3 02.04.2025 року, 08.04.2025 року заповнена картка військово-облікового документу ОСОБА_1 , в той же час 07.04.2025 року сформована повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення даних, що не заперечується відповідачем. Крім того, відповідач у своєму відзиві зазначає, що згідно даних з реєстру «Оберіг» встановлено, що в графі - звірка даних при особистій явці, зроблено запис «08.04.2025».

Відповідно до положень частини третьої статті 14 Закону № 1951-VIII, органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді від, зокрема:

1) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, - відомості, зазначені у пунктах 1-5, 8, 8-1, 10, 11 частини першої статті 7 цього Закону;

2) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, - відомості, зазначені у пунктах 1-7, 9, 9-1, 14, 21, 26 частини першої статті 7 цього Закону;

10) Міністерства внутрішніх справ України та інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України, - відомості, зазначені у пунктах 1-7, 9, 9-1, 14, 15, 15-1, 20, 20-1, 21, 24, 26, 27, 32 частини першої статті 7 цього Закону;

15) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики, загальнообов'язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту населення, - відомості, зазначені у пунктах 7, 7-1, 8, 8-1, 11, 17, 33 частини першої статті 7 цього Закону;

17) централізованої системи державних установ, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, соціального захисту від безробіття, - відомості, зазначені у пунктах 1-4, 7, 13, 16-2, 25 частини першої статті 7 цього Закону;

При цьому, як передбачено пунктами 7, 7-1 частини першої статті 7 Закону № 1951-VIII, до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать місце проживання та місце перебування, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень саме на відповідача у справі покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.

Разом з тим, оскаржувана постанова не містить відомостей про дані, які необхідно уточнити позивачу та не повідомлені відповідачем під час розгляду справи як і не надано доказів неможливості самостійного отримання таких даних шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені ч.3 ст.14 Закону №1951-VIII.

Відтак, наведені норми визначають наявність у відповідача можливості отримати персональні дані позивача з інших баз даних, проте відповідачем не доведено неможливості отримання таких даних шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування спірної постанови.

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд скасовує оскаржувану постанову у справі про вчинення адміністративного правопорушення та закриває провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 24.01.2020 (справа № 420/2921/19).

Сплачений позивачем судовий збір у розмірі 605,60 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, відповідно до приписів ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9, 210-1, 235, 251, 254, 256, 280, 283 КУпАП, ст. ст. 2, 5, 72, 77, 90, 139,205, 241-246, 250, 255, 268, 286, 295, 297 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі- задовольнити.

Скасувати постанову №8/5846 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210-1 КУпАП , винесену 18 травня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 , згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн, справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_7 ( код за ЄДРПОУ НОМЕР_1 , юридична адреса АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 605,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , НОМЕР_3 , зареєстрований як ВПО АДРЕСА_1 .

Представник позивача: адвокат Тимохіна Людмила Сергіївна, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 22 лютого 2007 року № 509, адреса м.Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 66.

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 ( код за ЄДРПОУ НОМЕР_1 , юридична адреса АДРЕСА_3 ).

Повний текст рішення виготовлений 10.06.2025.

Суддя: Л. Г. Шатілова

Попередній документ
127990369
Наступний документ
127990371
Інформація про рішення:
№ рішення: 127990370
№ справи: 541/2082/25
Дата рішення: 09.06.2025
Дата публікації: 11.06.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (09.06.2025)
Дата надходження: 28.05.2025
Розклад засідань:
09.06.2025 15:30 Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ШАТІЛОВА ЛЮДМИЛА ГРИГОРІВНА
суддя-доповідач:
ШАТІЛОВА ЛЮДМИЛА ГРИГОРІВНА