10.06.2025 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 533/292/25
Провадження № 2/533/206/25
(за правилами спрощеного позовного провадження)
10 червня 2025 року Козельщинський районний суд Полтавської області
в складі: головуючого судді - Оксенюк М. М.,
за участю: секретаря судового засідання - Шуліки Л. Г.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з викликом сторін цивільну справу за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
14.04.2025 через систему «Електронний суд» представник позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначили, що відповідач ОСОБА_1 08.08.2007 звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг у зв'язку з чим підписав Заяву №б/н від 08.08.2007. 17.12.2007 відповідачем була підписана Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду». В цій же довідці відповідач власним підписом підтвердив, що з фінансовими умовами надання Кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», що зазначені у довідці і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів ознайомлений.
При укладенні Договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Таким чином, з моменту підписання відповідачем заяви, між банком та відповідачем був укладений договір в порядку частини 1 ст. 634 ЦК України шляхом приєднання клієнта до запропонованого банком договору.
Банком на підставі Договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, а відповідачу надано у користування кредитну картку.
У подальшому, розмір кредитного ліміту збільшився до 40000,00 грн, що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.
В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки - 40,8 % річних.
Також, в зв'язку зі змінами у законодавстві - впровадженні нормами закону «Про споживче кредитування» паспорту споживчого кредиту - клієнт підписав паспорт споживчого кредиту від 28.06.2023, в якому є інформація про відсоткові ставки по кредитуванню по картковим рахункам. Відповідач не надавав банку жодного разу заперечення щодо розміру відсоткової ставки, при цьому частково погашав заборгованість, що свідчить про обізнаність клієнта з умовами кредитування.
У зв'язку із початком повномасштабного вторгнення та збройної агресії російської федерації, Банк пішов на зустріч клієнтам та скасував відсоткову ставку у березні 2022 року, а в подальшому, із 01.04.2022 відсоткова ставка поступово повернута до погодженого розміру.
Відповідач зобов'язався здійснювати погашення кредиту та процентів внесенням грошових коштів на кредитний рахунок у розмірі мінімального платежу відповідно до умов Договору.
Але в процесі користування кредитним рахунком відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором, а також підтверджується випискою по рахунку.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та, з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, відповідач станом на 12.03.2025 має заборгованість в сумі 47744,89 грн за кредитним договором № б/н від 08.08.2007, яка складається з 37649,89 грн - заборгованості за тілом кредиту, 10095,00 грн - заборгованості за простроченими відсотками.
На даний час відповідач ухиляється від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Невиконання відповідачем умов кредитного договору стало підставою для пред'явлення даного позову.
Позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором у сумі 47744,89 грн, а також судові витрати у розмірі 2422,40 грн.
Згідно ухвали суду справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач у судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив. В матеріалах справи є заява позивача про розгляд справи без участі представника позивача, позов підтримує.
В разі неявки відповідача, прохає постановити заочне рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причину неявки в судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву до суду не направив.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.
За письмовою заявою представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 та ч.4 ст.12, ч.1 та ч.2 ст.13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 08 серпня 2007 року підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, у якій вказано, що відповідач ознайомився та погоджується з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку та зобов'язується їх належним чином виконувати (а.с.105).
Також, відповідачем 28.08.2021 було підписано Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та паспорт споживчого кредиту з використанням кредитної картки «Універсальна» та «Універсальна Gold», якою було узгоджено, що реальна річна процентна ставка поза межами пільгового періоду відсотків річних: в розмірі: 42% - для картки «Універсальна»; 40,8% - для картки «Універсальна голд» (а.с.106-116, 117-121).
За умовами Заяв про приєднання сторони домовилися, що строк позовної давності за вимогами за цим договором становлять 15 років (пункт 7).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору (ст. 526 ЦК).
Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, вказано на старт карткового рахунку для відповідача 08.08.2007, збільшення і зменшення кредитного ліміту протягом 08.08.2007-01.11.2024 (а.с. 103).
08.08.2007 відповідач отримав у банку карту з терміном дії 08/15, 16.01.2017 з терміном дії 04/18, 07.08.2015 з терміном дії 10/18, 23.04.2018 з терміном дії 03/22 (а.с. 104).
Із виписки за Договором вбачається, що упродовж 08.08.2007-18.03.2025 відповідач користувався картами банку (коштами на рахунках): здійснював зняття готівки, сплату за товари і послуги, перекази зі своєї карти (а.с.67-102).
АТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов'язання виконало в повному обсязі, а саме: надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Умовами та Правилами надання банківських послуг, та в межах встановленого кредитного ліміту.
В той же час, відповідач, який зобов'язався здійснювати погашення кредиту та процентів, свої зобов'язання не виконав.
За наданим позивачем розрахунком розмір заборгованості відповідача перед позивачем станом на 12.03.2025 становить 47744,89 грн, з яких: 37649,89 грн - заборгованість за тілом кредиту; 10095,00 - заборгованість за відсотками (а.с. 13-32, 33-50, 51-66).
Згідно зі статею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналізуючи законодавство України, чинне на момент виникнення спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача слід задовольнити з огляду на таке.
Передусім суд зазначає, що відповідно до змісту статей 526, 527, 530, 627, 628 ЦК України договір є обов'язковим до виконання на умовах, які ним визначені, а прийняті на себе контрагентами зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно до закону, договору.
Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, звертає увагу суду на те, що відповідач не виконав умови укладеного ним кредитного договору, а тому заборгованість слід стягнути у судовому порядку.
Відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, в жодних документах по цій справі свою позицію щодо виникнення у нього заборгованості за кредитним договором, не висловив.
Суд, оцінюючи докази, що містяться в матеріалах справи, чинне законодавство України із вказаного спірного питання, дійшов наступних висновків.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у цьому випадку АТ КБ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Про укладення між сторонами справи правочинів свідчить й виконання ними певних обов'язків: кредитор надавав відповідачці кредитні кошти на попередньо відкриту кредитну картку, що підтверджується випискою про рух коштів на рахунку останнього, а боржник, в свою чергу, періодично здійснював погашення кредитної заборгованості.
Належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що всі дії, вчинені від імені відповідача, вчинені не ним, матеріали справи не містять.
Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (постанова Верховного Суду від 26 серпня 2024 року у справі №753/4606/20).
Таким чином, долучені позивачем до позовної заяви виписка з рахунку (виписка за кредитним договором) є належним доказом, який підтверджує наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір.
В силу вимог статей 629 та 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний виконувати кредитний договір відповідно до його умов та вимог закону.
Суду не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, що відповідає положенням статті 617 ЦК України.
Враховуючи, що позивач виконав свою частину зобов'язання згідно з умовами кредитного договору (надав кошти відповідачу), а відповідач не виконав свої зобов'язання не повернув суму кредиту та не сплатив відсотки за його користуванням, суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем слід стягнути, а тому позовні вимоги є обґрунтованими.
З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином відповідно до умов договору не виконав зобов'язання за кредитним договором, а тому з відповідача потрібно стягнути заборгованість станом на 12.03.2025 за кредитним договором №б/н від 08.08.2007 у загальному розмірі 47744,89 грн, оскільки зазначена сума підтверджена наданим позивачем розрахунком й відповідачем не спростована.
Відповідно до ЗУ «Про судовий збір» та з врахуванням ст.141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог судові витрати в розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280, 352 ЦПК України, суд,
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , номер картки платника податків НОМЕР_1 ), на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, 1Д; код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість станом на 12.03.2025 за кредитним договором №б/н від 08.08.2025 у загальному розмірі 47744,89 грн (сорок сім тисяч сімсот сорок чотири гривні 89 копійок), з яких: 37649,89 грн - заборгованість за тілом кредиту; 10095,00 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» судові витрати в розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Роз'яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до суду першої інстанції впродовж тридцяти днів з дня його проголошення.
Роз'яснити позивачу, що має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги впродовж тридцяти днів з дня проголошення рішення до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд.
Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення надруковане суддею в нарадчій кімнаті і є оригіналом.
Суддя М.М. Оксенюк