Справа № 372/2107/25
Провадження № 2-а-59/25
09 червня 2025 року Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Проць Т.В.,
при секретарі Лимаренко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
В квітні 2025 року Шабрат В.І. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Обухівського районного суду Київської області через підсистему «Електронний суд» з вказаним позовом. В обґрунтування позову зазначив, що 13.04.2025 року в застосунок «Дія» ОСОБА_1 надійшла в електронному вигляді постанова державного виконавця Васильківського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Лост В.О. № 77696521 від 03.04.2025 року про відкриття виконавчого провадження про стягнення 34 000 грн. штрафу та 3400 грн. виконавчого збору. Представник позивача отримав доступ до матеріалів вказаного виконавчого провадження, з яких стало відомо, що 03.05.2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 виніс постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, якою на останнього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн. З вказаною постановою позивач не погоджується, оскільки повістку про виклик його до ІНФОРМАЦІЯ_2 не отримував, про розгляд адміністративної справи відносно нього повідомлений не був. Вважає вказану постанову незаконною, а дії начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 неправомірними, тому змушений звернутися до суду для відновлення порушених прав позивача.
Ухвалою судді від 23.04.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із викликом учасників справи.
В судове засідання сторони не з'явилися, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи і встановивши фактичні обставини, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 05.03.2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 полковник ОСОБА_3 виніс постанову № 390/1, згідно якої ОСОБА_1 не прибув вчасно за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці № 184/520 на 21.07.2024, чим порушив ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» та ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487. Факт порушення було встановлено 20.02.2025 року при доставці ОСОБА_1 працівниками Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_4 . У встановленому правопорушенні вбачаються ознаки порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме ч.3 ст.210-1 КУпАП.
На підставі заяви начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25.03.2025 року державним виконавцем Васильківського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Лось В.О. 03.04.2025 року відкрито виконавче провадження за № 77696521 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в сумі 34 000 грн. та виконавчого збору в сумі 3400 грн.
З встановлених судом обставин справи вбачається, що між сторонами виник спір з приводу оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, щодо правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності у сфері організаційно-правових засад мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні та відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, військовий обов'язок і військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною 1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинені в особливий період, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.
У силу п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Положенням ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином судом встановлено, що відповідачем належних та допустимих доказів у підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, не надано.
Сама лише постанова про накладення адміністративного стягнення не є свідченням наявності складу, події правопорушення та вини позивача у його вчиненні.
Згідно до постанови Касаційного адміністративного суду Верховного суду від 08.07.2020 року у справі №463/1352/16-а у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до ст. 72 76, 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Із оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 не прибув вчасно за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці № 184/520 на 21.07.2024, тоді як факт порушення було встановлено 20.02.2025 року, при доставці ОСОБА_1 працівниками Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Однак, днем виявлення правопорушення слід вважати день його вчинення 21.07.2024 року.
Таким чином встановлено, що на момент винесення оскаржуваної постанови строки для накладення адміністративного стягнення, передбачені ч. 7 ст. 38 КУпАП, закінчилися.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За наведеного суд вважає, що при винесенні вказаної постанови посадовою особою не з'ясовано всіх обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 280 КУпАП, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Зі змісту ст. 7 КУпАП вбачається, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Зазначених вимог закону відповідачем при притягненні позивача до адміністративної відповідальності не дотримано.
Таким чином суд дійшов висновку про те, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою і такою, що підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, зокрема вони підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
На підставі наведеного та керуючись ст. 2, 3, 5-10, 12, 72-77, 90, 99, 139, 246, 250, 257, 260, 286 КАС України, ст. 7, 9, ч. 7 ст. 38, ч. 3 ст. 210-1, ст. 245, 246, 248, 249, 251, 254, 268, 280, 283, 285, 287, 288, 293 КУпАП, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 390/1 від 05.03.2025 щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн.
Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 605,60 грн. сплаченого судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Проць Т.В.