"10" червня 2025 р. Справа № 363/2090/23
10 червня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Рудюка О.Д.
за участі секретаря Шутенко-Ждан І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вишгород заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, -
встановив:
В провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя. Звернувшись до суду з вказаним позовом позивач просить: визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наступне майно: садовий будинок загальною площею 150,1 кв.м., житловою площею 48,8 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,0503 га, місце розташування (адміністративно-територіальна одиниця): Київська область, Вишгородський район, Лебедівська сільська рада, кадастровий номер 3221884000:33:018:6103; грошові кошти в розмірі 307 990,47 Євро; грошові кошти в розмірі 280 000Євро; корпоративні права, частку ОСОБА_2 в статутному капіталі ТОВ «КОМПАНІЯ СИНЕРГІЯ-ПОДІЛ», у розмірі 5 400 000грн., що становить 50% статутного капіталу Товариства.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину: садового будинку, загальною площею 150,1 .м., житловою площею 48,8 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки площею 0,0503 га, місце розташування (адміністративно-територіальна одиниця)-Київська область, Вишгородський район, Лебедівська сільська рада кадастровий номер 3221884000:33:018:6103. Визнати за ОСОБА_2 право власності на іншу 1/2 частину: садового будинку, загальною площею 150,1 кв.м., житловою площею 48,8 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки площею 0,0503 га, місце розташування (адміністративно-територіальна одиниця) - Київська область, Вишгородський район, Лебедівська сільська рада, кадастровий номер 3221884000:33:018:6103.
Виділити у власність ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 153 995,24 Євро. та 140 000 Євро і стягнувши їх з ОСОБА_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 2 700 000 грн. грошової компенсації вартості внеску ОСОБА_2 до статутного капіталу ТОВ «Компанія Синергія-Поділ», зробленого ним у розмірі 5 400 000грн.
Представник позивача, адвокат Пушкарський С.С. подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходів забезпечення позову шляхом:
Накласти арешт на рухоме майно, яке належить ОСОБА_2 та заборонити будь-які дії щодо відчуження рухомого майна, яке належить ОСОБА_2 , а саме: частку в статутному капіталі ТОВ «Компанія Синергія-Поділ» у розмірі 5 400 000грн., що становить 50% статутного капіталу Товариства, яка належить ОСОБА_2 . Заборонити всім суб'єктам державної реєстрації та державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб'єктам посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчиняти будь-які реєстраційні дії відносно державної реєстрації припинення права власності ОСОБА_2 на частку у статутному капіталі, виходу ОСОБА_2 із складу учасників, відступлення (відчуження) ОСОБА_2 частки у статутному капіталі щодо наступної частки у статутному капіталі: Частки в статутному капіталі ТОВ «Компанія Синергія-Поділ», у розмірі 5 400 000грн., що становить 50% статутного капіталу Товариства, яка належить ОСОБА_2 .
В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача посилається на те, що під час перебування у шлюбі сторонами по справі, як подружжям, набуте майно, а саме ОСОБА_4 є одним з двох учасників ТОВ «Компанія Синергія-Поділ», номінальна вартість частки у статутному капіталі Товариства, яка належить ОСОБА_2 становить 5 400 000,00 грн., що в свою чергу становить 50% статутного капіталу. Вказана сума внесена ОСОБА_2 до статутного капіталу за рахунок спільних коштів подружжя, а тому позивач має право на компенсацію 1/2 частини частки відповідача у статутному капіталі товариства, що становить 2 700 000,00 грн.
Враховуючи норму ч. 1 ст. 153 ЦПК України, суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Ознайомившись з матеріалами заяви про забезпечення позову та матеріалами позовної заяви, суд прийшов до наступного.
Відповідно до п.1, 2, 3 ч.1 ст.152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви; одночасно з пред'явленням позову; після відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, щодо накладення арешту на частку ОСОБА_2 в статутному капіталі ТОВ «Компанія Синергія-Поділ», суд дійшов до наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Разом з тим, згідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв проз забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006р., розглядаючи питання про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Поняття «законність» у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачає дотримання відповідних положень національного законодавства та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справах «Антріш проти Франції» та «Кушоглу проти Болгарії»).
Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами щодо захисту основоположних прав конкретної особи. Про необхідність досягнення такого балансу йдеться в ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Баланс не буде забезпечений якщо на особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Інакше кажучи, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).
Таким чином, заявляючи вимогу про накладення арешту на частку ОСОБА_4 у статутному капіталі та забороні всім суб'єктам державної реєстрації та державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб'єктам посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинення реєстраційних дій, пов'язаних зі зміною відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Компанія Синергія-Поділ», про учасника (-ів) товариства, що позивачем не доведено та не надано належних і допустимих доказів, що існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а тому відсутні підстави для накладення арешту та заборони вчиняти певні дії.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Пушкарського Сергія Сергійовича про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку її апеляційного оскарження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її оголошення.
Суддя О.Д. Рудюк