справа № 361/11213/24
провадження № 2/361/5887/24
14.04.2025
(Заочне)
Іменем України
14 квітня 2025 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого суддіПетришин Н.М.,
за участю секретаряІванової К.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Стислий виклад позиції позивача
У листопаді 2024 року до суду надійшла вищевказана позовна заява ТОВ «ВІН Фінанс». В обґрунтування позову зазначає, що 17 жовтня 2018 року між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № L5351931, за яким відповідач отримала кредит у розмірі 10 200 грн., строком до 16.12.2018, зі сплатою відсоткової ставки у розмірі 0,66 % в день, комісії за підготовку та направлення документів/повідомлень у зв'язку з простроченою заборгованістю - 78 грн. в день. ТОВ «ФК «Дінеро» умови кредитного договору виконало, перерахувавши на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти у розмірі 10 200 грн. Однак, позичальник, не виконала умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого виникла заборгованість. Згідно детального розрахунку заборгованості загальний розмір боргу відповідача становив 22 339,99 грн., який складався з тіла кредиту в розмірі 10200,00 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом 1 940,00 грн, а також іншими заборгованостями (в тому числі комісією та пенями) в розмірі 10 199,99 грн.01 липня 2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір відступлення права вимоги № 01072019, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги, у тому числі за договором кредитної лінії № L5351931, за яким ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» набуло прав кредитора до відповідача ОСОБА_1 . Назву ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» змінено на ТОВ «ВІН ФІНАНС» згідно Протоколу загальних зборів учасників товариства № 1706 від 25 липня 2024 року. Посилаючись на вищевикладене, ТОВ «ВІН ФІНАНС» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором кредитної лінії № L5351931 від 17 жовтня 2018 року у загальному розмірі 34 386,70 грн., з яких: 22 339,99 грн. - заборгованість на дату відступлення прав вимоги, 2 012, 83 грн. - сума збитків з урахуванням 3 % річних, 10 033, 88 грн. - сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов'язань. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судовий збір та витрати на правову допомогу.
Заяви, інші процесуальні дії у справі
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 листопада 2024 року провадження у справі відкрито у порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
У судове засідання представник ТОВ «ВІН ФІНАНС» не з'явився, у прохальній частині позовної заяви позивач просив розглядати справу за відсутності ТОВ «ВІН ФІНАНС», проти ухвалення заочного рішення суду не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про дату, місце та час повідомлена належним чином, причини неявки суду невідомі. Відзиву на позов до суду не подала.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи згідно із положеннями статті 280 ЦПК України.
Обставини справи, що встановлені судом
17 жовтня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії
№ L5351931, згідно умов якого кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальнику в межах ліміту кредитної лінії, на основі заяви позичальника та за умови їх схвалення, і позичальник зобов'язується повернути кредитодававцю суму наданого кредиту та сплатити всі відповідні договірні компенсації до останнього дня терміну оплати.
Згідно Загальних умов договору кредитної лінії, договір кредитної лінії, який укладається між сторонами у разі видачі кредиту, складається зі Спеціальних умов договору кредитної лінії та Загальних умов договору кредитної лінії, а також будь-яких доповнень до них.
Відповідно до Додаткової угоди № АМ7431811 до Спеціальних умов для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії № АG8842623, відповідач ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 10 200 грн., строком до 16.12.2018, зі сплатою відсоткової ставки у розмірі 0,66 % в день, а також комісії за підготовку та направлення документів/повідомлень у зв'язку з простроченою заборгованістю - 78 грн. на день.
01 липня 2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір відступлення права вимоги № 01072019, згідно якого на умовах, встановлених цим договором, кредитор передає новому кредитору за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрах боржників, укладеними між кредитором та боржниками.
На підставі вищевказаного договору на користь ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» відступлено права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № L5351931, загальний розмір боргу якої становив 22 339,99 грн. та складався з тіла кредиту в розмірі 10 200,00 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 1 940,00 грн, а також іншимх заборгованостей (в тому числі за комісією та пенями) в розмірі 10 199,99 грн. Про вказані обставини свідчить копія Виписки з рахунку ОСОБА_1 станом на 01.07.2019, розрахунку заборгованості за договором № АG8842623 за період з 17.10.2018 по 01.07.2019.
Згідно наданого позивачем розрахунку суми боргу за період з 14.10.2021 по 14.10.2024 за договором кредитної лінії № L5351931 від 17 жовтня 2018 року, заборгованість відповідача ОСОБА_1 у загальному розмірі становить 34 386,70 грн., що складається з: 22 339,99 грн. - боргу на дату відступлення прав вимоги, 2 012, 83 грн. - 3 % річних, 10 033, 88 грн. - інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов'язань.
ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» змінило найменування на ТОВ «ВІН ФІНАНС» на підставі Протоколу загальних зборів учасників товариства № 1706 від 25 липня 2024 року, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини
Відповідно до пункту першого частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із частинами першою і другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення ст. ст. 1046-1053 Кодексу, якщо інше не встановлено параграфом 2 Глави 71 і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 вказаного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 уклала вищезазначений договір, за умовами якого відповідач отримала грошові кошти шляхом їх перерахування на її банківський картковий рахунок, зазначений у договорі.
Вказаний договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільний телефону відповідача.
Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» вищевказаний договір № АG8842623 (номер договору в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця - № L5351931) від 17 жовтня 2018 року прирівнюється до укладеного у письмовій формі.
Зазначений вище договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено факт укладання між сторонами правочину, про що свідчить Довідка про ідентифікацію.
За приписами статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
У ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено законом або договором, або розірвання договору, сплата неустойки.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Відповідно частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За правилами ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату у будь-який передбачений договором спосіб, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у цивільній справі № 342/180/17 зроблено висновок про те, що оскільки фактично отримані та використані Позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, Банк має право вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення фактично отриманої ним суми кредитних коштів.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
За правилами ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у частині другій статті 1050 ЦК України, відповідно до якої якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Так, за змістом договору № L5351931 від 17 жовтня 2018 року, ОСОБА_1 одержала від ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» кредит на суму 10 200 грн., строком 16.12.2018. Згідно Виписки з рахунку відповідача станом на 01.07.2019, строк дії договору продовжувався 14.01.2019, 21.01.2019, 28.01.2019, 04.02.2019 - щоразу на 7 днів.
Згідно з наявними в матеріалах справи доказами, відповідач ОСОБА_1 належним чином договірні зобов'язання за наведеним договором не виконала, внаслідок чого утворилася заборгованість.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, надавши об'єктивну оцінку зібраним доказам у справі, враховуючи те, що зобов'язання ОСОБА_1 за кредитним договором від 17.10.2018 не виконано, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача - ТОВ «ВІН Фінанс» заборгованості за кредитним договором № L5351931 від 17 жовтня 2018 року у розмірі 22 339,99 грн.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох відсотків річних, то суд дійшов наступного висновку.
У ч. 2 ст. 625 ЦК України закріплено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Посилаючись на вищевикладені положення ст. 625 ЦК України, ТОВ «ВІН Фінанс» просило стягнути з відповідача збитки, завдані інфляцією, за період з 14.10.2021 по 14.10.2024 у розмірі 10 033,88 грн., а також три відсотки річних за користування кредитними коштами у розмірі 2 012,83 грн. за період з 14.10.2021 по 14.10.2024.
Однак, у пункті 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що у разі прострочення споживачем у період з
1 березня 2020 року до припинення зобов'язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором.
Крім того, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
З огляду на викладені вище положення закону, суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача інфляційних збитків та трьох відсотків річних за користування кредитом.
Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за договором кредитної лінії № L5351931 від 17 жовтня 2018 року у розмірі 22 339 гривень 99 копійок.
Щодо судових витрат
Відповідно до платіжної інструкції № 284011302 від 04.10.2024, при подачі даного позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Крім того, позивачу правничу допомогу надавало Адвокатське бюро «Анастасії Мінькової» на підставі договору № 36 про надання правової допомоги від 25.04.2024.
Згідно Акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 29.10.2024, вартість наданих адвокатом послуг становить 5 000 грн.
У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 574,50 грн., та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 250 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 2-13, 76-83, 89, 141, 259, 263-265, 280-284, 354-355 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» заборгованість за договором кредитної лінії L5351931 від 17 жовтня 2018 року у розмірі 22 339 (двадцять дві тисячі триста тридцять дев'ять) гривень 99 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» судовий збір у розмірі 1 574 (одна тисяча п'ятсот сімдесят чотири) гривні 50 копійок, та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 250 (три тисячі двісті п'ятдесят) гривень.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо заяву про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 38750239, адреса місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, м. Київ, 04112.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Наталія ПЕТРИШИН