Справа № 357/5487/25
3/357/2761/25
29 травня 2025 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ірина Дубановська
за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши в м. Біла Церква справу про адміністративне правопорушення за протоколом ЕПР1 № 291985 від 05 квітня 2025 року стосовно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП (далі - протокол),
згідно з протоколом, 05 квітня 2025 року о 21 год 38 хв автодорога Київ-Одеса 78 км водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Astra, н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою спеціального технічного приладу Drager Alcotest 7510, ARMF-0338, тест № 1221, результат позивний 1,43 проміле, від проходження у медичному закладі у лікаря нарколога категорично відмовився та повідомив, що з результатами згоден, чим порушив вимоги 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У ході розгляду, ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що в стані алкогольного сп'яніння не керував транспортним засобом. Зазначив, що з результатом огляду на місці зупинки не погоджувався. Своєю чергою, він не погоджувався із результатами проведеного на місці огляду, оскільки алкогольних напоїв не вживав. Неодноразово просив доставити його до медичного закладу для проведення медичного огляду та надав диск із відеозаписами, які зафіксував на свій мобільний телефон. Його пояснення належним чином не вислуховували та не враховували.
За результатами розгляду, суддя керується такими положеннями закону та дійшла до таких висновків.
Згідно зі ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII, учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч. 1 ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, … ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Так, згідно з ч. 3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Отже, у разі, якщо щодо особи, яка керує транспортним засобом, є підстави вважати, що вона перебуває у стані алкогольного сп'яніння, поліцейський має право запропонувати пройти їй медичний огляд з використанням спеціальних технічних засобів, а у випадку незгоди із таким порядком, або з його результатами, у закладі охорони здоров'я.
Суддею установлено, що на диску з відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, який доданий до протоколу, більша частина відеозапису не містить чітко зафіксованих подій, які відбувалися після проведеного огляду на стан алкогольного сп'яніння, зокрема неможливо встановити, чи дійсно ОСОБА_1 погодився з результатами та без будь-якого тиску, вмовлянь відмовився від огляду у лікарні.
Від підпису наданих йому працівниками поліції документів ОСОБА_1 відмовився.
Згідно переглянутого диску із відеозаписами, наданими ОСОБА_1 , який зафіксовано на його мобільний телефон вбачається, що останній неодноразово просив працівників поліції про проходження медичного огляду в лікарні, на що йому повідомляли, що він «вже відмовився». Однак він наполягав на проходженні та повідомляв, що не відмовлявся досить тривалий час.
Вказане свідчить на підтримку версії ОСОБА_1 про те, що йому було відмовлено на повторний огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, оскільки усі сумніви мають тлумачитися на її користь.
Отже, суддя дослідивши протокол, надані до нього докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважає недоведеним, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, адже у справі відсутні допустимі докази його вини.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з ч. 6 ст. 283 КУпАП, постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 283 КУпАП, суддя
провадження у справі про адміністративне правопорушення, стосовно ОСОБА_1 , - закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської областіІрина ДУБАНОВСЬКА