Справа № 285/2779/25
провадження № 1-кс/0285/806/25
06 червня 2025 року м. Звягель
Слідчий суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного неповнолітнього ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
законного представника ОСОБА_6
психолога ОСОБА_7
розглянувши у закритому відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_8
погоджене прокурором Звягельської окружної прокуратури ОСОБА_3
у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025060530000494 від 22.05.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 152, ч. 4 та ч. 6 ст. 153 КК України,
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває за адресою: АДРЕСА_1 , Комунальна установа «Обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Сонячний дім» Житомирської обласної ради, має статус дитини, позбавленої батьківського піклування, -
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 строком на 60 діб без визначеного розміру застави.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що в один із днів 2022-2023 року (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання в приміщенні дитячого будинку сімейного типу, що по АДРЕСА_2 , де в одній з кімнат побачив ОСОБА_9 , яка була малолітньою особою, про що ОСОБА_4 було достовірно відомо.
Переконавшись, що малолітня ОСОБА_10 в кімнаті перебуває сама, у ОСОБА_4 з метою задоволення своєї статевої пристрасті, виник злочинний умисел на вчинення стосовно вказаної особи насильницьких дій сексуального характеру, не пов'язаних із проникненням в її тіло.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , перебуваючи у вищевказаний час та місці, порушуючи загальноприйняті норми моралі та поведінки у суспільстві, нехтуючи правом особи на статеву свободу та статеву недоторканість, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучи обізнаним, що ОСОБА_10 є особою, яка не досягла 14 років та в силу свого віку, не матиме змоги чинити йому опір, використовуючи свою фізичну перевагу, почав вчиняти активні насильницькі дії сексуального характеру щодо малолітньої ОСОБА_10 , що виразилися в наступному.
Так, ОСОБА_4 , перебуваючи у будинку за вищевказаною адресою, зайшов в одну із кімнат, де знаходилася малолітня ОСОБА_10 , посадив її собі на коліна та своїм статевим органом торкався анальної ділянки ОСОБА_10 , тим самим задовольняючи свою статеву пристрасть та посягаючи при цьому на нормальний психічний та фізичний розвиток малолітньої ОСОБА_10 .
Крім того, продовжуючи свої злочинні дії сексуального характеру, спрямовані на задоволення своєї статевої пристрасті у насильницький спосіб, що не пов'язаний із проникненням в тіло іншої особи, повторно в один із днів 2022-2023 року (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_4 перебував за місцем свого проживання в приміщенні дитячого будинку сімейного типу, що по АДРЕСА_2 , де в одній з кімнат побачив сестру ОСОБА_10 , яка на той час була малолітньою особою, про що ОСОБА_4 було достовірно відомо.
Переконавшись, що малолітня ОСОБА_10 в кімнаті перебуває сама, у ОСОБА_4 з метою задоволення своєї статевої пристрасті, виник злочинний умисел на вчинення стосовно вказаної особи насильницьких дій сексуального характеру, не пов'язаних із проникненням в її тіло.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , перебуваючи у вищевказаний час та місці, порушуючи загальноприйняті норми моралі та поведінки у суспільстві, нехтуючи правом особи на статеву свободу та статеву недоторканість, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучи обізнаним, що ОСОБА_10 є особою, яка не досягла 14 років та в силу свого віку, не матиме змоги чинити йому опір, використовуючи свою фізичну перевагу, почав вчиняти активні насильницькі дії сексуального характеру щодо малолітньої ОСОБА_10 , що виразилися в наступному.
Так, ОСОБА_4 , перебуваючи у будинку за вищевказаною адресою, зайшов в одну із кімнат, де знаходилася малолітня ОСОБА_10 , посадив її собі на коліна та своїм статевим органом торкався анальної ділянки ОСОБА_10 , тим самим повторно задовольняючи свою статеву пристрасть та посягаючи при цьому на нормальний психічний та фізичний розвиток малолітньої ОСОБА_10 .
Крім того, 21.05.2025 у вечірній час доби (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання в приміщенні дитячого будинку сімейного типу, що по АДРЕСА_2 , з метою задоволення своєї статевої пристрасті, вирішив умисно зґвалтувати малолітню ОСОБА_10 .
ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що сестра є малолітньою, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на її зґвалтування перебуваючи у вищевказаний час та місці, порушуючи загальноприйняті норми моралі та поведінки у суспільстві, нехтуючи правом особи на статеву свободу та статеву недоторканість, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучи обізнаним, що ОСОБА_10 є особою, яка не досягла 14 років та в силу свого віку, не матиме змоги йому чинити опір, почав вчиняти активні насильницькі дії сексуального характеру щодо вказаної особи, що виразилися в наступному.
Так, ОСОБА_4 , перебуваючи у будинку за вищевказаною адресою, покликав у ванну кімнату малолітню ОСОБА_10 , та переконавшись у відсутності осіб, які могли б йому завадити задовольнити сексуальні потреби, застосовуючи свою фізичну перевагу над малолітньою особою, яка через свій вік не мала змоги йому протистояти, наказав ОСОБА_10 стати на коліна, використовуючи свої геніталії вчинив вагінальне та анальне проникнення в тіло потерпілої, тим самим задовольняючи свою статеву пристрасть та посягаючи при цьому на нормальний психічний та фізичний розвиток малолітньої ОСОБА_10 .
31 травня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 152, ч. 4 та ч. 6 ст. 153 КК України.
Обґрунтованість оголошеної ОСОБА_4 підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у встановленому законом порядку доказами.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків , передачених п.1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: 1) ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду(п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України); 2) ризик незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) ; 3) ризик вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Вказані обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, зазначених у ст. 176 КПК України, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України та забезпечити належне виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків, окрім як тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала та пояснила, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти вказаним у клопотанні ризикам.
Підозрюваний в судовому засіданні просив не обирати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник в судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання прокурора, просила врахувати неповнолітній вік підозрюваного та визначити йому більш м'який вид запобіжного заходу як домашній арешт.
Законний представник неповнолітнього підозрюваного та психолог у судовому засіданні вказали, що тримання під вартою негативно вплине на неповнолітнього підозрюваного, вважають за доцільне визначити йому більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя доходить висновку про часткове задоволення клопотання на підставі наступного.
Так, виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1-5 ч.1 ст. 177 КПК України та не підлягає розширеному тлумаченню.
Встановлено, що в провадженні СВ Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025060530000494 від 22.05.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 152, ч. 4 та ч. 6 ст. 153 КК України.
31.05.2025 неповнолітньому ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152, ч. 4 та ч. 6 ст. 153 КК України.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
З огляду на зміст клопотання та надані докази, слідчий суддя доходить переконання про існування обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 та ч. 4 та ч. 6 ст. 153 КК України
Як свідчить практика Європейського Суду з прав людини, «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б могли переконати об'єктивного, неупередженого спостерігача у тому, що відповідна особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Взявши до уваги доводи прокурора та надані докази, слідчим суддею встановлено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України
Так прокурором доведено, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що обґрунтовано тим, що підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, а тому, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, моральний аспект інкримінованого йому злочину проти статевої свободи щодо малолітньої особи, з метою його уникнення, ОСОБА_4 перебуваючи на волі може переховуватися від суду.
При обгрунтуванні зазначеного ризику слід врахувати позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України», в якому зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Разом з тим прокурором не доведено наявність ризику, передбаченого п. п.3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, зокрема припущення можливості того, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки на даний час неповнолітній підозрюваний перебуває в Комунальній установі «Обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Сонячний дім» Житомирської обласної ради з місцезнаходженням у м. Житомирі, куди його переведено з дитячого будинку сімейного типу та де він проходить соціально- психологічну реабілітацію.
Також, прокурором не доведено та у судовому засіданні не встановлено об'єктивних даних, які б дійсно свідчили про те, що забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного можливе виключно в умовах тримання його під вартою.
При визначенні обґрунтованості обрання запобіжного заходу відносно неповнолітнього ОСОБА_4 , слідчий суддя враховує той факт, що підозрюваний є неповнолітньою особою, має статус дитини, позбавленої батьківського піклування, навчається у 10 класі, за місцем навчання характеризується позитивно, старанний, активний, уважно слухає матеріал у школі, користується повагою серед однокласників, підтримує дружні стосунки з ними, та сам зазнав жорстокого поводження.
Згідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, з урахуванням того, що прокурором доведено обставини, передбачені п.1,2 ч. 1 ст. 194 КПК України, але не доведено обставини, передбачені п.3 ч. 1 ст. 194 КПК, слідчий суддя вбачає підстави для обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до двох місяців із забороною ОСОБА_4 залишати житло за адресою Комунальної установи «Обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Сонячний дім» Житомирської обласної ради.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно ч.6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про домашній арешт не може перевищувати двох місяців.
Також з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження являється доцільним зобов'язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, а також в інтересах потерпілої особи застосувати до ОСОБА_4 такі обмежувальні заходи: заборонити спілкування з малолітньою ОСОБА_10 ; заборонити наближатися на відстань 100 метрів до місця, де проживає малолітня потерпіла ОСОБА_10 ; заборонити листування, телефонних переговорів з малолітньою потерпілою ОСОБА_10 , інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб, що передбачено ч. 5, ч. 6 ст. 194 КПК України, строком до 2 місяців.
За таких обставин, клопотання слідчого слід задовольнити частково, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до двох місяців з покладенням обов'язку прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду та відповідних обмежувальних заходів.
Керуючись статтями 131, 132, 181, 193-196, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на строк на 60 (шістдесят) днів.
Визначити строк дії даної ухвали - до 04 серпня 2025 року включно.
Заборонити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 Комунальної установи «Обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Сонячний дім» Житомирської обласної ради, цілодобово.
Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язок прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду.
Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обмежувальні заходи:
- заборонити спілкування з малолітньою ОСОБА_10
- заборонити наближатися на відстань 100 метрів до місця, де проживає малолітня потерпіла ОСОБА_10 ;
- заборонити листування, телефонних переговорів з малолітньою потерпілою ОСОБА_10 , інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі, якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до органу досудового слідства чи суду без поважних причин або не повідомить про причини своєї неявки, або порушить покладені на нього даною ухвалою обов'язки, слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого більш тяжкого запобіжного заходу.
Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає негайному виконанню після її проголошення органом Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Дата та час проголошення повної ухвали - 09.06.2025 о 13 год 30 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1