Справа № 296/11540/24
2/296/1287/25
03 червня 2025 року м.Житомир
Корольовський районний суд міста Житомира в складі: головуючого судді Рожкової О.С.,
за участю секретаря судового засідання Цимбалюк А.Ю.,
представника відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Пінг-Понг" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
І. СУТЬ СПРАВИ
1.1. 16.12.2024 представник ТОВ ФК "Фінансова компанія "Пінг-Понг" (далі також позивач) - Лановий Є.М. надіслав через електронний кабінет в ЄСІТС до Корольовського районного суду міста Житомира позовну заяву до ОСОБА_2 (далі також відповідач), в якій просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №1251859 від 08.04.2020 у розмірі 33 600 грн.
1.2. Позов обґрунтовувався тим, що 08.04.20210 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит №1251859. На підставі платіжного доручення відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 12 000,00 грн, однак умов договору щодо повернення кредиту належним чином не виконав, в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 33 600,00 грн.
1.3. Посилаючись на те, що 10.07.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір про факторингу №01/07. В подальшому між ТОВ «Діджи Фінанс» та позивачем укладено договір факторингу №1/15, за умовами якого позивач прийняв належні права грошової вимоги до ОСОБА_2 за договором про споживчий кредит в сумі 33 600,00 грн., а також те, що з моменту отримання права вимоги до відповідача, останнім заборгованість за договором про споживчий кредит №1251859 непогашена, позивач звернувся до суду з позовом.
II. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН
2.1. 26.12.2025 ухвалою суду відкрито провадження у цивільній справі №296/11540/24, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
2.2. 24.01.2025 представник ТОВ ФК "Фінансова компанія "Пінг-Понг" - Лановий Є.М. надіслав заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
2.3. Відповідач в судове засідання не з'явилась. Про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується підписом у рекомендованому повідомлені №0691004131714.
2.4. Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Дмітрієва Ж.А. в судовому засіданні частково визнала позовні вимоги, а саме в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 12 000 грн та заборгованості за відсотками у розмірі 3 600 грн. В решті позовних вимог просила відмовити, посилаючись на те, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження продовження строку кредитування відповідно до умов договору кредиту №1251859 (Пролонгація Договору).
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ
3.1. 08.04.2020 ОСОБА_2 за допомогою електронного підпису підписав договір про споживчий кредит №1251859 від ТОВ «Мілоан», що стверджується копією відповідного договору (індивідуальна чатина) (а.с.25-30).
3.2. Відповідно до п.1.5, 1.5.1, 1.5.2, 1.6 Кредитного договору загальна вартість кредиту, що включає загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, які повинен сплатити позичальник за цим договором складає 7 200 грн. в грошовому виразі та 1 460.00% річних у процентному значенні і включає в себе складові, визначені у п. п. 1.5.1-1.5.2 договору. Комісія за надання кредиту 0.00 грн., яка нараховується за ставкою 0,00% від суми кредиту одноразово. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається із суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 19 200 грн. Проценти за користування кредитом 3600 грн., які нараховуються за ставкою 2,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; тип процентної ставки фіксована. Комісія за надання кредиту: 3600.00 грн., яка нараховується за ставкою 30.00 відсотків від суми кредиту одноразово.
3.3. Відповідно до п.2.2.1, 2.2.2 Кредитного договору позичальник сплачує позикодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п 1.5.1.-1.5.2, 1.6 договору. Нарахування позикодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату фактичного повернення кредиту ( включно ) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п. 2.2.3 договору.
3.4. Згідно з п. 2.2.3 Кредитного договору проценти нараховуються за стандартною (базовою) процентною ставкою, що визначена п.1.6 договору, яка є незмінною протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальником, включаючи строк, що настає за терміном (датою ) повернення кредиту, визначеним п. 1.4 договору, якщо позичальник всупереч умовам цього договору продовжує користуватись кредитом, окрім випадків, коли визначена п.1.5.2 процента ставка є нижчою за стандартну ( базову ) ставку, встановлену п. 1.6 договору (за умовами акцій, програм лояльності, тощо). Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то у випадку невиконання позичальником умов цього договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати всіх платежів, проценти з дня наступного за днем визначеним п. 1.4 продовжують нараховуватись за базовою процентною ставкою згідно п. 1.6 договору протягом 60 днів, після чого нарахування процентів може бути зупинене або припинено товариством в односторонньому порядку.
3.5. Відповідно до п. 2.3.1, 2.3.2 Кредитного договору позичальник за наявності відповідної пропозиції позикодавця має право на продовження строку користування/повернення кредиту на таких самих умовах на певну кількість днів доступну у пропозиції, відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження строку користування кредитом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у тому числі, сплатити комісію за продовження кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Волевиявлення позичальника продовжити строк користування /повернення кредиту та укладення угоди про це, згідно п.6.14 Правил, підтверджується здійсненням ним відповідного платежу у спосіб, визначений п. 2.5 договору.
3.6. У відповідності до п. 2.4.1 Кредитного договору позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну передбаченого п. 1.4 договору
3.7. Згідно з п.5.1 Кредитного договору позичальник підтверджує, що до укладення цього договору; отримала від товариства інформацію, зазначену в Законах України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та ЗУ «Про захист прав споживачів»; ознайомився з усіма його умовами та Правилами, розміщеними на сайті Товариства та є невід'ємною частиною цього договору.
3.8. Пунктом 6.1 Кредитного договору визначено, що цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника.
3.9. Відповідно до п. 6.2 Кредитного договору розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Після укладення цей договір надається позичальнику шляхом розміщення в особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений кредитний договір та/або повідомлення про його укладання може бути на розсуд товариства направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв'язку, наданими позичальником товариству.
3.10. Відповідно до п. 6.3. Кредитного договору, приймаючи пропозицію товариства про укладання цього договору, позичальник також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у тому числі правилами та графіком розрахунків) договору в цілому та підтверджує, що вона ознайомлена, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє і зобов'язується неухильно дотримуватися умов договору та правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством, що розміщені на сайті товариства та є невід'ємною частиною цього договору.
3.11. Згідно з п. 6.4 Кредитного договору укладення товариством кредитного договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки.
5.12. Відповідно до п. 6.5 Кредитного договору цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
3.13. 10.07.2021 ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Діджи Фінанс» права вимоги за договором про споживчий кредит, що стверджується копією договору факторингу №01/07 від 10.07.2020 (а.с.32-38).
3.14. 24.01.2022 ТОВ «Діджи Фінанс» відступило ТОВ "Фінансова компанія "Пінг-Понг" права вимог договором про споживчий кредит №1251859, що стверджується копією договору факторингу №1/15 (а.с.45-49).
3.15. Відповідно до витягу з додатку до Договору факторингу №1/15 від 24.01.2025 вбачається, що за відповідачем утворилася заборгованість за договором споживчого кредиту у розмірі 33 600,00 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 12 000 грн, заборгованість за відсотками 18 000 грн, заборгованість за комісією 3 600 грн (а.с.15).
IV. ЦИВІЛЬНЕ ЗАКОНОДАВТВО УКРАЇНИ
4.1. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).
4.2. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
4.3. Частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
4.4. Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
4.5. Згідно пункту 1 частини першої статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
4.6. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 Цивільного кодексу України).
4.7. Статтями 610 та 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання, що включає у себе його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
4.8. У п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
4.9. Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
4.10. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
4.11. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону України «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
4.12. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
4.13. Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів
4.15. Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
4.16. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону України «Про електронну комерцію», є оригіналом такого документа.
V. ОЦІНКА та МОТИВИ СУДУ
5.1. Встановлено, що між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу стягнення заборгованості про споживчий кредит.
5.2. Судом встановлено, що 08.04.2020 ОСОБА_2 подала Анкету-заяву на отримання кредиту №1251859, на підставі якої відповідачу були погоджені умови кредитування: сума кредиту 12 000 грн, строк: на 15 днів, дата повернення кредиту: 23.04.2020, комісія за надання кредиту: 3 600 грн, проценти за користування кредитом: 3 600 грн. Нараховуються за ставкою 2.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
5.3. Також 08.04.2020 ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_2 уклали кредитний договір №1251859, відповідно до п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 якого позикодавець зобов'язується на умовах визначених цим договором надати позичальнику грошові кошти у сумі 12 000 грн, строком на 15 дні з 08.04.2020 по 23.04.2020, а позичальник - повернути позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.
5.4. Судом встановлено, що відповідно до платіжного доручення №17798264 від 08.04.2020 ТОВ «Мілоан» перерахувало грошові кошти у сумі 12 000 гривень на картковий рахунок отримувача ОСОБА_2 , призначення платежу: кошти згідно з договором №1251859.
5.5. Судом приймається до уваги, що 10.07.2020 між ТОВ «Діджи Фінанс» (фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «Мілоан» (клієнт) було укладено Договір факторингу №01/07, у відповідності до умов якого, кредитор передав (відступив) новому кредиторові за плату, а новий кредитор прийняв належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (портфель заборгованості).
5.6. Також встановлено, 24.01.2022 між ТОВ «Діджи Фінанс» (клієнт) та ТОВ «ФК «Пінг-Понг» (фактор) було укладено Договір факторингу № 1/15 (надалі - Договір факторингу № 1/15), відповідно до п. 1.1 якого фактор зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов'язався відступити факторові свої права грошової вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги.
5.7. З матеріалів справи встановлено, що представником позивача на адресу відповідача направлялась досудова вимога від 02.09.2024 щодо сплати вказаної заборгованості в строк до 01.10.2024, однак заборгованість в добровільному порядку досі не погашена.
5.8. Слід дійти висновку, що, відповідач добровільно виразила свою волю на укладання договору споживчого кредиту №1251859, відповідно до законодавчо встановленого механізму, шляхом використання електронного цифрового підпису, отримавши у подальшому кредитні кошти на свій рахунок.
5.9. Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачеві кредитні кошти в сумі 12 000 гривень.
5.10 Судом установлено, що ТОВ «Мілоан», ТОВ «Діджи - Фінанс» відступило ТОВ «ФК «Пінг - Понг» право вимоги до ряду боржників, в тому числі і до відповідача, зокрема, за Кредитним договором №1251859.
5.11. Вищевказані договори факторингу є дійсними та чинними, відомостей про те, що вони оскаржувались в судовому порядку відсутні.
5.12 Відтак, суд погоджується з доводами позивача щодо переходу до ТОВ «ФК «Пінг - Понг», як до нового кредитора, права вимоги до відповідача ОСОБА_2 за Кредитним договором. Отже, враховуючи вищевикладене, позивачем доведено достатніми доказами те, що він є кредитором відносно відповідача ОСОБА_2 за вищевказаним кредитним договором.
5.13. Відповідно до наданих позивачем розрахунків ОСОБА_2 має непогашену заборгованість за Кредитним договором у розмірі 35840 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 12 000 грн.; заборгованість за відсотками 18 000 грн., заборгованість за комісією 3 600 грн.
5.14. Оскільки судом встановлено, що відповідач уклала кредитний договір, та, взявши на себе зобов'язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів за їхнє використання, належним чином їх не виконала що призвело до виникнення заборгованості, право вимоги на які набув позивач за укладеним між ним та правонаступником позикодавця (кредитодавця) відповідача договором факторингу, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 12 000 грн. підлягають до задоволення.
5.15. Вирішуючи питання щодо стягнення заборгованості за відсотками в сумі 18 000 гривень, суд виходить з наступного.
5.16. Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
5.17. Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
5.18. Отже, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов'язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов'язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством.
5.19. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
5.20. Як зазначено вище, відповідно до положень п. 1.3, 1.4 Кредитного договору та графіка розрахунків, який є додатком №1 до вказаного договору, кредит надавався строком на 15 днів, дата укладення: 08.04.2020, термін (дата) повернення кредиту: 23.04.2020.
5.21. Відповідно до п. 2.3.1, 2.3.2 кредитного договору позичальник за наявності відповідної пропозиції позикодавця має право на продовження строку користування /повернення кредиту на таких самих умовах, на певну кількість днів доступну у пропозиції, відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження строку користування кредитом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у тому числі сплатити комісію за продовження кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Волевиявлення позичальника продовжити строк користування /повернення кредиту та укладення угоди, згідно п.6.14 Правил, підтверджується здійсненням ним відповідного платежу у спосіб, визначений п.2.5.договору.
5.22. З відомостей про щоденні нарахування та погашення, складених ТОВ «Мілоан», за період з 08.04.2020 по 22.06.2020 вбачається, що вказаним товариством, право вимоги після якого набув позивач, здійснювалося нарахування відсотків після закінчення строку користування кредитним коштами.
5.23. Письмові документи, які надані на підтвердження позовних вимог, не містять відомостей про продовження (пролонгацію) строку користування відповідачем кредитними коштами. При цьому, договір не передбачає можливості автопролонгації строку користування кредитом.
5.24. Згідно викладеного Великою Палатою у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 правового висновку, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
5.25. Оскільки кредитним договором визначений строк кредиту 15 днів, а доказів пролонгації строку користування кредитом позивачем не надано, саме протягом даного строку ТОВ «Мілоан» мало право нараховувати відповідачу передбачені цим договором відсотки.
5.26. Таким чином, виходячи із суми кредиту у розмірі 12 000 грн., строку кредиту: 15 днів, узгодженої процентної ставки у розмірі 2,00% (п. 1.5.2 Кредитного договору) заборгованість відповідача за відсотками за вищевказаним договором становить 3 600 грн. (12 000 грн х 2,00 % х 15), що відповідає кредитному договору та графіку розрахунків, який є додатком №1 до вказаного Кредитного договору.
5.25. Отже, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача відсотків за користування кредитними коштами підлягають частковому задоволенню в сумі 3 600 гривень, які нараховані в межах строку користування кредитними коштами.
5.26. Щодо стягнення комісії за користування кредитом у розмірі 3 600 грн, слід зазначити наступне.
5.27. Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
5.28. У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».
5.29. Окрім того, Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 06.11.2023 по справі №204/224/21 виклала висновок щодо застосування норми права, а саме якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
5.30. Враховуючи, що в кредитному договорі не зазначено конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з обслуговуванням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія, також позивач не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, а тому положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», в зв'язку з чим суд вважає відсутніми підстави для стягнення нарахованої позивачем заборгованість по комісії у розмірі 3 600 грн.
5.31. За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
VІ. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ
(а) щодо стягнення витрат зі сплати судового збору
6.1. Ураховуючи, що позов задоволено частково, при його подачі в електронній формі, відповідно до частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір» застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, суд вважає за необхідне стягнути витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 124,68 грн (2422, 40 грн (сплачений судовий збір) х (15 600 грн / 33 600 грн).
(б) Щодо витрат на професійну правничу допомогу
6.2. За правилами частини другої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
6.3. У позовній заяві зазначено про понесення позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 6 000 грн, які представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача, на підтвердження чого надав договір про надання правової допомоги № 43657029 від 07.08.2024, додаткову угоду №1251859 до договору про надання правової допомоги № 43657029 від 07.08.2024, акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 11.11.2024 року, у якому здійснено детальний опис робіт, виконаних для надання правничої допомоги.
6.4. Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
6.5. Пунктом 3 частини другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
6.6. Системний аналіз норм статей 137, 141 Цивільного процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат.
6.7. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15 зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
6.8. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт; час, витрачений на їх виконання; обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.
6.9. Враховуючи часткове задоволення позову, обґрунтованість та пропорційність розміру заявлених витрат на правничу допомогу, які позивач поніс, до предмета спору, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2 785 грн (6000 грн х (15 600 грн / 33 600 грн).
Керуючись статтями 76-80, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, Корольовський районний суд міста Житомира,
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Пінг-Понг", задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Пінг-Понг" заборгованість за кредитним договором №1251859 від 08.04.2020 у розмірі 15 600 (п'ятнадцять тисяч шістсот) гривень витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 124,68 (тисяча сто двадцять чотири) гривні 68 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 785 (дві тисячі сімсот вісімдесят п'ять) гривень.
3. У задоволенні решти позовних вимог, відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач:
Товариство з обмеженою відповідальністю
"Фінансова компанія "Пінг-Понг"
01011, м. Київ, вул. Рибальська,22
ЄДРПОУ 43657029
Відповідач:
ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
АДРЕСА_1
РНОКПП НОМЕР_1
Головуючий суддя Олена РОЖКОВА