Справа №295/7644/25
Категорія 303
3/295/2005/25
10.06.2025 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Луньова Д.Ю., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,
за ч. 2 ст.172-19 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
У період часу з 07.05.2025 року по 13.05.2025 року капітан ОСОБА_1 , діючи в умовах особливого періоду, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , порушуючи правила поводження зі зброєю та боєприпасами, які встановлені ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, ст. 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, п. 14 розділу І, п. 2 розділу Х Інструкції про організацію обліку і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у ЗСУ, затвердженої наказом Міністра оборони України 29.06.2005 р. № 359, не тримав постійно при собі та залишив без нагляду, закріплену за ним зброю, а саме: пістолет НОМЕР_3 із 16 набоями до нього та допустив їх подальшу втрату, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-19 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину визнав, щиро каявся та просив суворо не карати.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-19 КУпАП підтверджується сукупністю доказів, а саме:
З протоколу про адміністративне правопорушення № 42 від 06.06.2025 вбачається, що у період часу з 07.05.2025 року по 13.05.2025 року капітан ОСОБА_1 , діючи в умовах особливого періоду, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , не тримав постійно при собі та залишив без нагляду, закріплену за ним зброю, а саме: пістолет ПМ № НОМЕР_4 із 16 набоями до нього та допустив їх подальшу втрату;
В своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначає, що 07.05.2025 близько о 18:30 год. він прибув зі служби до місця свого проживання, з адресою: АДРЕСА_1 та поклав пістолет ПМ № ИМ до сейфу та далі займався особистими справами. В подальшому у період часу з 07.05.2025 по 13.05.2025 вказаний вище пістолет зберігався в його особистому сейфі, брав пістолет лише тоді коли заступав на чергування до в/ч НОМЕР_1 . 13.05.2025 близько 17630 год. йому зателефонувала його дівчина ОСОБА_2 та повідомила, що у залі відсутній сейф у якому зберігалась його зброя: пістолет НОМЕР_3 та 3600 доларів, після чого він зателефонував на лінію «102».
Також, судом досліджено копії матеріалів службової перевірки за фактом втрати зброї та боєприпасів військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_1 .
Крім того, як вбачається з дослідженої судом копії матеріалів службового розслідування, 13.05.2025 року згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 514 було призначено, та, як вбачається з акту службового розслідування № 1249 від 21.05.2025 року, наказу командира в/ч НОМЕР_1 № 1441 від 22.05.2025 року було завершено службове розслідування та за порушення вимог ст.ст. 11 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, абзацу 8 пункту 14 розділу І, пункту Х Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у ЗСУ за недбале зберігання та залишення без нагляду особистої зброї, а також нездійснення доповіді про подію, на підставі ст. 26 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, ст.ст. 45, 48 Дисциплінарного Статуту ЗСУ, викладача циклової комісії радіоелектронної боротьби школи спеціалістів радіоелектронної боротьби в/ч НОМЕР_1 капітана ОСОБА_1 притягнуто дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення - сувора догана.
Судом встановлено, що згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02.02.2023 року № 28 ОСОБА_1 призначено на посаду командира взводу - викладача начального взводу радіоелектронної боротьби в/ч НОМЕР_1 .
Також, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.01.2025 року № 1 за ОСОБА_1 закріплено 9 мм пістолет ПМ, № ИМ5583. Оримання пістолету підтверджується накладною, в якій міститься підпис ОСОБА_1 та відміткою з підписом ОСОБА_1 у Книзі видачі зброї та боєприпасів школи спеціалістів РЕБ військової частини НОМЕР_1 .
Стаття 172-19 КУпАП є бланкетною нормою. Правила поводження зі зброєю, боєприпасами, вибуховими. іншими речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, а також з радіоактивними матеріалами, за порушення яких передбачена цією статтею відповідальність, містяться в низці законодавчих та підзаконних НПА.
Згідно ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обв'язки визначаються статутами ЗСУ, а також відповідними законами, посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Відповідно до ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог військових статутів, а також зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватись КУ та законів України.
Відповідно до ст. 11 Статуту внутрішньої служби ЗСУ кожен військовослужбовець, серед іншого, зобов'язаний знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.
Згідно п. 14 розділу І Інструкції про організацію обліку і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у ЗСУ, затвердженої наказом Міністра оборони України 19.06.2005 р. № 359, військовослужбовцю, серед іншого, заборонено зберігати поза розташуванням військової частини (удома, у гуртожитку, на робочому місті) стрілецьку зброю, у тому числі й спортивну та боєприпаси, а також залишати стрілецьку зброю та боєприпаси без нагляду. Крім того, у пукті 2 розділу Х Інструкції зазначено, що військовослужбовці отриману стрілецьку зброю та боєприпаси повинні постійно тримати при собі.
Пістолет ПМ 9 мм є вогнепальною зброєю, а 16 набоїв до нього - боєприпасами, тому є предметами вчиненого правопорушення.
ОСОБА_1 є суб'єктом правопорушення, передбаченого ст. 172-19 КУпАП, що підтверджується дослідженими судом доказами.
Частина 2 ст. 179 КУпАП є кваліфікуючи складом та передбачає відповідальність за вчинення передбаченого частиною 1 цієї статті правопорушення в умовах особливого періоду.
Уведення воєнного стану є підставою настання (чи продовження) особливого періоду. Згідно зі ст. 1 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в України або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози, відсіч збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» з 05:30 год. 24.02.2022 року на всій території України було введено воєнний стан, який до встановленого законодавством порядку наказами Президента України вже неодноразово продовжувався. Станом на вчинення правопорушення - з 07.05.2025 по 13.05.2025 року згідно Указу Президента України № 26/2025 від 14.01.2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб та згідно Указу Президента України № 235/2025 від 15.04.2025 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні 05 години 30 хвилин 9 травня 2025 року строком на 90 діб.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, та оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що дії ОСОБА_1 посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, кваліфіковані правильно та доведено допустимими, достовірними та достатніми доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, за яке передбачена відповідальність ч. 2 ст. 172-19 КУпАП, а тому суд вважає, що є всі підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 172-19 КУпАП.
Обставиною, яка пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 34 КУпАП суд визнає щире розкаяння винного; обставин, які б обтяжували відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 35 КУпАП, судом не встановлено.
Накладаючи адміністративне стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь і форму вини правопорушника - правопорушення вчинено з необережною формою вини, особу винного, який характеризується за місцем служби позитивно, обставину, яка, пом'якшує відповідальність - щире розкаяння, відсутність обставин, які б обтяжували відповідальність, та, ґрунтуючись на тому, що метою застосування адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами, вважає доцільним та достатнім застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі мінімальної межі, передбаченою санкцією ч. 2 ст. 172-19 КУпАП.
Відповідно до ст. 5 п. 12 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 звільняється від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 283, 284, п. 12 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», КУпАП, суд -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-19 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (тисяча сісмот) гривень.
Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів ГУК у Жит.обл/ТГ м. Житомир/21081100; Код отримувача: 37976485; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA228999980313090106000006797; Код класифікації доходів бюджету: 21081100; Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи та інші санкції.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Роз'яснити особі, щодо якої застосоване адміністративне стягнення, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Д.Ю.Луньова
Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.