справа № 274/3860/25
провадження № 2-а/0274/56/25
10.06.2025 року Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Вдовиченко Т.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення -
04.0.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області з вищевказаним адміністративним позовом.
В позовній заяві посилається на те, що 23.05.2025 поштовим листом отримав постанову серії ДП18 №746155 від 18.05.2025, складену інспектором Бердичівського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області відносно нього за порушення вимог ст.ст. 121,126,121-3 КУПАП. З вказаною постановою не погоджується, так як йому не відомо за яких обставин і де вона була складена. Вказує, що не керував 18.05.2025 транспортним засобом, так як не отримував ще посвідчення водія. Зазначені в постанові відомості є безпідставними.
Враховуючи, що оскаржувану постанову він отримав 23.05.2025, позовну заяву планував подати до суду 02.06.2025, в межах 10 днів з моменту її отримання. Однак захворів, а тому зміг подати позовну заяву до суду лише 04.06.2025, після лікування, в зв'язку з чим просить поновити йому строк на оскарження вищезазначеної постанови.
Вирішуючи питання відкриття провадження у справі судом з'ясовано, що подана заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ст. 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Позивач просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №746155 від 18.05.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.ст.121,126,121-3,126,36 КУпАП.
Перевіривши матеріали поданої заяви судом встановлено, що оскаржувану постанову серії ДП18 №746155 відносно ОСОБА_1 винесено 18.05.2025, копію зазначеної постанови ОСОБА_1 отримав засобами поштового зв'язку - 22.05.2025 (згідно трекінгу вручення поштового відправлення "Укрпошта" №0601147888981), тобто, останнім днем подання позовної заяви до суду є - 01.06.2025.
Із позовною заявою до суду ОСОБА_1 звернувся лише 04.06.2025.
В якості поважності причин пропуску десятиденного строку на оскарження постанови серії ДП18 №746155 від 18.05.2025 надав довідку сімейного лікаря від 04.06.2025 про те, що він, ОСОБА_1 , знаходився на амбулаторному лікуванні з 02.06.2025 по 04.06.2025, тобто після закінчення строку на оскарження вищевказаної постанови.
Суд не визнає надану довідку належним доказом поважності пропуску строку звернення до суду, оскільки позивач проходив амбулаторне лікування після закінчення процесуального строку на подання заяви до суду.
Таким чином, позивач не надав належні докази на підтвердження факту наявності поважних причин пропуску строку та підстав для поновлення такого строку.
Вирішуючи та перевіряючи питання про наявність поважних причин пропущення строку звернення до суду з даним позовом, суд виходить з того, що поважними визнаються лише такі причини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, тобто, які об'єктивно та істотно перешкоджали б зверненню до суду та не залежали від волевиявлення особи.
Однак, з матеріалів справи таких підстав не вбачається. Доказів, які б підтверджували поважність пропуску строку звернення до суду не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Також, відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Суд звертає увагу, що безумовною вимогою до усіх документів є їх чіткість та читабельність.
З копії постанови про накладення адміністративного стягнення, доданої до позову, не можливо встановити її зміст, оскільки документ є зовсім нечитабельним, що унеможливлює прийняття такого документу як доказ у справі.
Таким чином позивачу необхідно долучити до позовної заяви оскаржувану постанову належної якості.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Вищевикладене є недоліками позовної заяви, які мають бути усунуті позивачем.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 122, 123, 294 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишити без руху.
Роз'яснити позивачу, що він має право протягом десяти днів з дня вручення ухвали вказати інші підстави для поновлення строку, надавши докази про наявність поважних причин пропущення строку звернення до суду, а також надати суду копію оскаржуваної постанови належної якості.
Якщо вказані ним підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.М.Вдовиченко