Справа № 161/11049/25
Провадження № 2/161/4045/25
про залишення позовної заяви без руху
09 червня 2025 року місто Луцьк
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Смокович М.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності,
05.06.2025 року, позивач ОСОБА_1 , звернулася до Луцького міськрайонного суду Волинської області з позовною заявою до, відповідачів, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якій просить суд: припинити ОСОБА_1 режим спільної часткової власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 ; виділити ОСОБА_1 в натурі та визнати особистою приватною власністю ОСОБА_1 відокремлене житлове приміщення з самостійним виходом - житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якої входять: коридор 2-1 площею 3.5 кв.м, кухня 22 площею 14.7 кв.м, коридор 2-4 площею 5.3 кв.м, кімната площею 2-5 кв.м, кімната 26 площею 12.0 кв.м, кімната 2-7 площею 10.2 кв.м, погріб, огорожа.
Дана позовна заява подана без додержання вимог, передбачених ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається із позовної заяви, позивачем заявлено дві вимоги майнового характеру, однак не спачено судовий збір та не додано квитанції до матеріалів позовної заяви.
Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
При цьому, за подання фізичною особою позову майнового характеру , яка подана фізичною особою складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості. Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності» № 20 від 22.12.1995 р. визначено, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору.
Відповідно до вимог п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України та роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму ВСУ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 р., розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно визначається з урахуванням дійсної вартості спірного майна.
Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Тобто, ціна позову повинна бути визначена на момент пред'явлення позову з урахуванням грошової оцінки - об'єктивної ринкової вартості об'єкта.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не вказано ціну позову і відповідних документів, які б підтверджували вартість спірного нерухомого майна до позовної заяви не додано, що унеможливлює визначити ціну позову та суму судового збору у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».
За вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою встановлено ставку судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на викладене, вважаю, що заява не є належним чином оформленою та подана до суду не у відповідності до вимог цивільного процесуального закону.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, вважаю необхідним надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, який відповідно до частини 2 статті 185 ЦПК України не може перевищувати десяти днів із дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, позивачу необхідно подати звіт про оцінку вартості житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами та виходячи з ціни позову, сплатити судовий збір, подавши відповідний документ до суду про його сплату.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 175, 185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків 10 днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог даної ухвали, позовна заява вважатиметься не поданою та буде йому повернута.
Копію ухвали направити для відома та виконання позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області М.В. Смокович