Справа № 159/3651/25
Провадження № 3/159/1817/25
10 червня 2025 року м. Ковель
Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Лесик В.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від Ковельського РУП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП,
ОСОБА_1 у провину ставиться те, що він 30 квітня 2025 року близько 09 год. в с.Білашів Ковельського району по вул.Шевченка біля магазину «Продукт» , заподіяв психологічну шкоду троюрідній сестрі ОСОБА_2 , яка полягало у образах нецензурною лайкою.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився.
Дослідивши матеріали справи приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адмінправопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП виходячи з наступного.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Згідно ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачає самостійні конкретні дії особи, які утворюють об'єктивну сторону такого правопорушення, як вчинення домашнього насильства в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, визначені ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".
Пунктом 3 ч.1 ст.1 Закону України Про запобігання та протидію домашньому насильству визначено, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Тобто, формами насильства в сім'ї, за які передбачено адміністративну відповідальність за ч.1 ст.173-2 КУпАП, виступають: психологічне насильство в сім'ї, фізичне насильство в сім'ї та економічне насильство в сім'ї.
Відповідно до частин другої та четвертої статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах,
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 та потерпіла ОСОБА_2 є особами, які складають сім'ю. Оскільки у протоколі та в письмових пояснення самої ОСОБА_2 вказано вчинив насильство в сім'ї троюрідний брат.
Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року N 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна "член сім'ї" членами сім'ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім'ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки осіб, які об'єдналися для спільного проживання.
Згідно ч.2 ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Однак, будь-яких доказів, що ОСОБА_1 є членом сімї потерпілої ОСОБА_3 має з ним спільний побут і взаємні права й обов'язки спільного проживання, матеріали справи не містять, тому дії ОСОБА_1 не можуть бути кваліфіковані, як адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Таким чином з врахуванням наведеного, приходжу до висновку про недоведеність факту скоєння особою, яка притягується до адміністративної відповідальності передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір стягується виключно у разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю, судовий збір з нього стягненню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 245, 247 ч.1 п.1,280, 283, 284 КУпАП, суддя,
постановив :
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 про притягнення до адімінстративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.173-2 КУпАП, закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В. О. Лесик