Справа №155/854/25
Провадження №3/155/475/25
10.06.2025 м. Горохів
Суддя Горохівського районного суду Волинської області Санакоєв Д.Т., за участю ОСОБА_1 , розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , з середньою освітою, непрацюючої, незаміжньої, яка має на утриманні п'ять неповнолітніх дітей, за вчинення нею адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №597819 від 21 травня 2025 року, 21 травня 2025 року о 10 годині 20 хвилин в місті Горохів по вулиці Грушевського 5А, в приміщенні Горохівського ліцею №2 виявлено факт ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків передбачених ст.150 СК України ОСОБА_1 щодо виховання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: допустила вчинення сином суміші, яку син кинув в учнівський клас школи та яка розірвалася та спричинила вчителю ОСОБА_3 опіки ніг через алергічну реакцію речовини, яка знаходилась у вказаній пляшці.
Дії ОСОБА_1 працівником поліції кваліфіковано, як адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 визнала причетність сина до подій викладених у протоколі, просила суворо не карати.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: а) об'єкту; б) об'єктивної сторони; в) суб'єкту; г) суб'єктивної сторони.
Частиною 1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Так, диспозиція ч.1 ст.184 КУпАП є бланкетною і лише описує безпосередньо саме правопорушення, але для повного визначення ознак цього правопорушення відсилає до інших галузей права, тобто відсилає до інших нормативних актів чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки осіб щодо виховання дітей. Зокрема, така норма має загальний і конкретизований зміст.
Загальний зміст бланкетної диспозиції передається словесно-документною формою відповідної статті КУпАП і в обов'язковому порядку включає положення інших нормативно-правових актів. Із загальним змістом бланкетної диспозиції пов'язане визначення діяння як правопорушення певного виду та встановлення за нього адміністративної відповідальності, а конкретизований зміст цієї диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює адміністративно-правову норму більш конкретним змістом.
При формулюванні у протоколі сутності вчиненого правопорушення поліцейським не було зазначено, якою нормою права передбачені порушенні батьківські обов'язки, якими доказами підтверджуються обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Наведене дає підстави стверджувати, що поліцейськими не було сформульоване належне фактичне обвинувачення про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, чим було грубо порушене її право на захист.
Зазначена ст.150 СК України у фабулі протоколу не розкриває сутності вчиненого правопорушення, оскільки не містить посилання на інші нормативно правові акти, зокрема, Закон України «Про охорону дитинства».
Окрім того, об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
З долучених до матеріалів справи доказів не можливо встановити, які саме покладені батьківські обов'язки ОСОБА_1 не виконала.
Сама по собі обставина, вказана в протоколі, не може бути достатньою підставою для висновку про те, що ОСОБА_1 ухиляється чи не виконує покладені на неї обов'язки щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання сина.
За змістом статей 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має розглядатись суддею у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення.
Виходячи з положень ст.8, 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Доказування, зокрема, має випливати з сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом (п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України»)
Однак, докази, що зібрані в даній справі про адміністративне правопорушення за своєю суттю залишають місце сумнівам та, як наслідок, не узгоджуються зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення та долучені матеріали не містять беззаперечних доказів, які поза розумним сумнівом підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 ознак об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, а тому суд вважає, що провадження в адміністративній справі стосовно останньої слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в її діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП в зв'язку із відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Горохівський районний суд Волинської області.
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області Д.Т.Санакоєв