Справа № 344/22644/24
Провадження № 11-кп/4808/258/25
Категорія ст. 331 КПК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
04 червня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю:
секретаря с/з - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисників - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 15.04.2025 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави щодо ОСОБА_7 (Обвинувачений), який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186 та ч. 4 ст. 189 КК України (КК) та,
1. Зміст ухвали суду першої інстанції.
1.1. Суд продовжив Обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 13.06.2025.
1.2. Рішення мотивовано тим, що прокурор довів наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (КПК), а застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить запобіганню вказаним ризикам.
2. Доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_8 .
2.1. Дії обвинуваченого кваліфіковані за ст. 189 та ст. 186 КК неправильно, його дії належить кваліфікувати за ст. 355 КК.
2.2. Обвинувачений визнає свою вину у примушуванні потерпілої до виконання цивільно-правових зобов'язань.
2.3. Обвинувачений в іншому кримінальному провадженні є потерпілим, тримання під вартою перешкоджатиме реалізації його прав як потерпілого.
2.4. Ризики передбачені ст. 177 КПК, вважає необґрунтованими та недоведеними. Посилається на порушення місцевим судом ст. ст. 132, 177, 178 КПК.
2.5. Обвинувачений дійшов до порозуміння з потерпілою щодо нажитого ними майна. Потерпіла не має претензій до Обвинуваченого, не заперечує щодо скасування запобіжного заходу, в них є спільна дитина, яка потребує батька.
2.6. В обвинуваченого є нова сім'я та вагітна дружина, а відтак міцні соціальні зв'язки, наявність постійного місця проживання у м. Бурштин.
2.7. Обвинувачений перебуває під вартою тривалий час.
2.8. Перебування Обвинуваченого під домашнім арештом із застосуванням електронного засобу контролю цілком забезпечить умови кримінального провадження.
2.9. Зазначає, що кожен день перебування під вартою загрожує життю Обвинуваченого.
Просить оскаржену ухвалу скасувати та постановити нову, якою обрати Обвинуваченому запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою та покласти на нього обов'язки, визначені ст. 194 КПК України.
3. Провадження в апеляційному суді.
3.1. В засіданні апеляційного суду обвинувачений та його захисники підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.
3.2. Прокурор заперечив доводи апеляційної скарги захисника та просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.
4. Мотиви апеляційного суду.
4.1. Нормою ч. 1 ст. 194 КПК України при вирішенні питання законних підстав для утримання особи під вартою на суд покладено обов'язок установити: 1) обґрунтованість підозри (ст. 177 КПК України); 2) наявність ризиків (ст. 177 КПК України); 3) можливість застосування більш м'яких запобіжних заходів (ч.1. ст. 183 КПК України).
4.2. Обґрунтованість обвинувачення.
Оцінка обгрунтованості обвинувачення та кваліфікації дій обвинуваченого (ч. 2 ст. 422-1 КПК) поза компетенцією апеляційного суду. З цих мотивів відповідні доводи сторони захисту апеляційний суд до уваги брати не може.
4.3. Щодо ризиків і можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Обвинуваченому поставлено в вину вчинення тяжкого (ч. 4 ст. 186 КК України) та особливо тяжкого (ч. 4 ст. 189 КК України) злочинів, покарання за які - позбавлення волі від семи до десяти років та від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна відповідно.
Ймовірність такого тяжкого покарання може сприяти виникненню намірів переховуватися від суду.
Наведені обставини свідчать про наявність реальних ризиків переховування від суду та незаконного впливу на потерпілого та свідків.
Обвинувачений раніше неодноразово судимий, як слідує з судових рішень, щодо нього в іншому кримінальному провадженні вже обирався запобіжний захід у виді застави, 17.04.2024 він був звільнений з-під варти під заставу в 605600 грн, однак уже 19.04.2024 вчинив інкриміновані йому дії. Рішення суду не визначати заставу має обгрунтування в матеріалах провадження.
Крім того, на розгляді Галицького районного суду перебуває інше кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України.
Це свідчить про високу ймовірність вчинення іншого кримінального правопорушення (п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК) і про те, що більш м'які запобіжні заходи результату не дають.
Заява про загрозу життю обвинуваченого з боку інших осіб не має підтвердження в матеріалах провадження.
Продовження тримання під вартою обвинуваченого ще не вийшло за межі розумних строків за умов оперативного завершення розгляду.
5. Висновки
Суд першої інстанції врахував усі необхідні обставини цього провадження, дані про особу обвинуваченого і прийняв законне, обгрунтоване та належно вмотивоване рішення.
Тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу - без змін.
Керуючись статтями 376, 404, 405, 419, 422-1 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 15.04.2025 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала не оскаржується.
Головуючий ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4