Справа № 726/1848/25
Провадження №3/726/351/25
Категорія 225
10.06.2025 м. Чернівці
Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Асташев С. А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Державної служби України з безпеки на транспорті відділу Державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , українця за національністю, громадянина України, пенсіонера, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП,
Згідно із наданим на розгляд суду протоколом про адміністративне правопорушення № 0007652 від 23.05.2025, складеним щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 164 КУпАП: «23.05.2025 о 12:10 в м. Чернівці вул. Галицький Шлях, 62, гр. ОСОБА_1 проводив господарську діяльність з перевезення одного пасажира з м. Чернівці в м. Чернівці вул. Грибну, 5 на транспортному засобі марки Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_2 , без отримання ліцензії на проведення господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відповідно до п. 27 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності».
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 повідомив суду, що не займається перевезенням пасажирів, за гроші, а просто підвозив свою знайому. Підприємницьку діяльність не здійснює як і перевезення людей з метою отримання заробітку. Також пасажирка надавала пояснення, про що вказував у протоколі, однак їх не долучено до матеріалів справи.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, доходжу такого висновку.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин по справі.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 164 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), - що тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.
Так, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 164 КУпАП полягає у порушенні законодавства, що регулює здійснення провадження господарської діяльності. Базовим об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері державного регулювання господарської діяльності, що регулюються такими законодавчими актами, як: Господарський кодекс України, Закони України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» та іншими нормативно-правовими документами.
Відповідно до п.24 ч.1 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, зокрема: перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів річковим, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.
Частиною 3 статті 9 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що ліцензія видається на господарську діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів в тому числі на такий вид робіт як надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів на таксі.
Поряд із цим, під господарською діяльністю (згідно статті 3 Господарського кодексу України) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Положеннями ст.256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення, являє собою відповідним чином оформлений уповноваженою особою процесуальний документ про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення та має відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.
Так, в протоколі про адміністративне правопорушення мають відображатися всі істотні обставини справи та елементи складу правопорушення.
Щодо ч.1 ст.164 КУпАП у протоколі необхідно зазначати наступні обставини: протягом якого часу особа здійснювала відповідну діяльність (у даному випадку це має бути проміжок часу, а не конкретна дата й час, адже господарська діяльність обов'язково має тривалий, а не одноразовий характер); всі задокументовані окремі факти такої діяльності, які в своїй сукупності підтверджують самостійний, ініціативний і систематичний характер діяльності, яку здійснює особа, адже ці ознаки є обов'язковими для господарської діяльності; інші обставини, які мають істотне значення.
Більше того, окрім самого протоколу про адміністративне правопорушення, який лише містить виклад обставин правопорушення, вчинення якого має доводитися іншими доказами у справі. До матеріалів справи долучено направлення на рейдову перевірку від 19.05.2025; фото із місця події; витяг із реєстру виданих ліцензій, відповідно до якого у ОСОБА_2 записи відсутні; диск із відеозаписом з місця події.
На диску містяться дані оформлення матеріалів справи щодо ОСОБА_1 , зокрема як його було зупинено 23.05.2025 та у автомобілі виявлено пасажирку. Однак пасажирка вказує про те, що її підвозить додому знайомий. Сам ОСОБА_1 також вказує про те, що просто підвозить знайому і не здійснює це за гроші.
В матеріалах справи відсутні будь-які дані про осіб, яких перевозив ОСОБА_1 , їх наявність не встановлено та не допитано таких щодо обставин правопорушення.
Більше того у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 просив долучити пояснення знайомої Христини, яку він перевозив, а на відео остання вказує про те, що не користувалася платними послугами із перевезення.
Тобто до протоколу не додано пояснень осіб, свідків, які б підтверджували факт передачі ОСОБА_1 грошових доходів за здійснення ним конкретної господарської діяльності з перевезення пасажирів (надання послуг таксі), тобто не долучено доказів отримання прибутку особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. Також не зазначено за якою ціною ОСОБА_1 здійснював послуги з перевезення пасажирів чи існувала регулярність таких послуг та чи взагалі такі послуги надавалися.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 62 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися та припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не доведено згідно з законом.
Слід також врахувати, що у своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року ЄСПЛ повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», а така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається саме на особу, яка його складає (ч. 1 ст. 254 КУпАП та ч. 2 ст. 251 КУпАП), та не може бути перекладено на суд.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши усі обставини справи в їх сукупності, надавши оцінку зібраним у справі доказам, суддя вважає, що матеріалами справи не доведено поза розумним сумнівом наявність в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, події та складу інкримінованого адміністративного правопорушення, а викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини вчиненого діяння не підтверджені достатніми належними та допустимими доказами.
Виходячи з вищезазначеного, доходжу висновку про недоведеність наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, а тому провадження по справі слід закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 164, 245, 247, 251, 252, 256, 280, 283- 284, 287, 294 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.164 КУпАП щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити, на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернівецького апеляційного суду через Садгірський районний суд м. Чернівці.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
СуддяС. А. Асташев