Справа №: 398/1927/25
провадження №: 3/398/746/25
Іменем України
"05" червня 2025 р. м.Олександрія
Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Подоляк Яна Миколаївна, розглянувши матеріали, які надійшли від Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградської області, про притягнення неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1, ч.2 ст.126 КУпАП,
02.04.2025 року о 21год 49хв в м.Олександрія Кіровоградської області, по вул.Шевченка, біля будинку №61А, неповнолітній ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом ВАЗ 2109, днз. НОМЕР_1 , на вимогу працівника поліції не пред'явив посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги п.2.4а ПДР України та вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.5 ст.121 КУпАП.
Крім того, 02.04.2025 року о 21год 49хв в м.Олександрія Кіровоградської області, по вул.Шевченка, біля будинку №61А, неповнолітній ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2109, днз. НОМЕР_1 , не маючи посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керування таким видом транспортного засобу, чим порушив вимоги п.2.1а ПДР України та вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.126 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні, в присутності свого захисника - адвоката Пороло М.М., вину визнав.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Пороло М.М. повністю підтримав пояснення останнього.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Пороло М.М., дослідивши адміністративний матеріал, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбаченні цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху України вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до п.1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з п.2.4а ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1;
Відповідно до п.2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:
а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;
б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони - технічний талон);
в) у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків та (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв - дозвіл, виданий уповноваженим органом МВС, а у разі встановлення проблискового маячка оранжевого кольору на великогабаритних та великовагових транспортних засобах - дозвіл, виданий уповноваженим підрозділом Національної поліції, крім випадків встановлення проблискових маячків оранжевого кольору на сільськогосподарській техніці, ширина якої перевищує 2,6 м, на механічних транспортних засобах дорожньо-експлуатаційної служби, на транспортних засобах спеціального, спеціалізованого призначення та на транспортних засобах із розпізнавальним знаком “Діти»;
г) на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, - документацію відповідно до вимог, встановлених Законами України “Про автомобільний транспорт», “Про дорожній рух» та “Про перевезення небезпечних вантажів» (далі - спеціальні правила);
ґ) чинний страховий поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат “Зелена картка» (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування “Зелена картка»;
д) у разі встановлення на транспортному засобі розпізнавального знака “Водій з інвалідністю» - документ, що підтверджує інвалідність водія або пасажира (крім водіїв з явними ознаками інвалідності або водіїв, які перевозять пасажирів з явними ознаками інвалідності).
Частиною 1 стаття 126 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність, за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Згідно з п.2.1а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною 2 статті 126 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Факт вчинення неповнолітнім ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.126, ч.2 ст.126 КУпАП, крім визнання ним своєї вини, підтверджується: протоколами про адміністративні правопорушення від 02.04.2025 року серії ЕПР1 №№ 289026 та 289030, які складено відповідно до вимог ст.256 КУпАП та в яких розкрито суть адміністративних правопорушень; письмовими поясненнями ОСОБА_2 , який є батьком неповнолітнього ОСОБА_1 , від 02.04.2025 року, згідно яких 02.04.2025 року о 22год 35хв працівники поліції привезли його сімнадцятирічного сина ОСОБА_1 додому, оскільки останній був зупинений під час керування транспортним засобом ВАЗ 2109, днз. НОМЕР_1 , та передали йому. Він особисто не знав про те, що син керує транспортним засобом; довідкою Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області від 04.04.2025 року, згідно з якою за даними Інформаційно-телекомунікаційної системи «ІПНПУ» підсистеми НАІС «Посвідчення» відомості про отримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія, відсутні; записами на DVD-диску, який є додатком до протоколів про адміністративні правопорушення.
Дослідивши всебічно, повно, та об'єктивно матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що неповнолітній ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені:
ч.1 ст.126 КУпАП - керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"),
ч.2 ст.126 КУпАП, - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.
За змістом ст. 13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 121 127, 130, статтею 139, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190 195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Згідно ст. 24-1 КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу: 1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; 2) попередження; 3) догана або сувора догана; 4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення судом враховується характер вчинених правопорушень, особа правопорушника, ступінь його вини, а також, зважаючи на те, що ОСОБА_1 є неповнолітнім, вперше притягується до адміністративної відповідальності, визнав свою провину, запевнив суд, що більше не буде допускати порушення правил дорожнього руху, суд, у відповідності до ст. 24-1 КУпАП, застосовує до нього захід впливу у вигляді попередження.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП не є адміністративними стягненнями в розумінні ст. 23 КУпАП, а є альтернативними заходами впливу, які можуть бути застосовані тоді, коли виховання неповнолітнього правопорушника є можливим без накладення адміністративного стягнення у загальному порядку. Тому, при застосуванні до неповнолітнього правопорушника заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП, стягнення судового збору не допускається.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 24-1, 40-1, ч.1 ст.126, ч.2 ст.126, ст. ст. 283,284 КУпАП, суд,
Неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним в вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.126, ч.2 ст.126 КУпАП, та застосувати до нього захід впливу у вигляді попередження.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом 3-х місяців.
Суддя Яна Миколаївна ПОДОЛЯК