Новоархангельський районний суд Кіровоградської області
26100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави 26
10.06.2025 394/128/25
2/394/119/25
Новоархангельський районний суд Кіровоградської області в складі
головуючого судді Краснопольської Л.П.
за участю секретаря судового засідання Довгої С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощенного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Орджонікідзевський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, про зміну способу стягнення аліментів,-
Представник позивача звернулась до Новоархангельського районного суду Кіровоградської області із позовом про зміну способу стягнення аліментів, пояснивши, що ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 . Від шлюбу народилася дочка, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 30.05.2014 року шлюб було розірвано та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання малолітньої дитини, ОСОБА_3 , в розмірі 300 грн. щомісячно починаючи з 25.04.2014 року і до повноліття дитини. Постановою Орджонікідзівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 02.10.2015 року було відкрито виконавче провадження №48884787. На сьогоднішній день присуджений розмір аліментів є надто мізерною сумою для забезпечення фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку дитини, її утримання та розвитку її здібностей, оскільки прожитковий мінімум на дитину відповідного віку значно збільшився, дочка росте і потребує більших грошових витрат на неї. Відповідач фізично здоровий, працює, займаючись виготовленням меблів, має стабільних дохід, будь-яких інших утриманців не має. ОСОБА_1 є матір'ю двох дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та перебувають повністю на її утриманні.
Просила змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 30.05.2014 року та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дочки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти у розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, її представник подала до канцелярії суду заяву, в якій просила, розгляд справи проводити за відсутності її та позивача, позовні вимоги підтримала, на задоволенні позову наполягала.
Відповідач в судове засідання не з'явився, був повідомлений в порядку ст. 128 ЦПК України. Згідно зворотнього поштового повідомлення від 05.04.2025 року, 11.05.2025 року «адресат відсутній за вказаною адресою», в подальшому повідомлявся, шляхом розміщення 07.05.2025 року оголошення про виклик особи, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого не відоме. Відзив від відповідача не надходив.
Третя особа, представник Орджонікідзівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції в судове засідання не з'явився, був повідомлений в порядку, передбаченому ст. 128 ЦПК України, згідно зворотнього поштового повідомлення від 21.03.2025 року, 30.04.2025 року, 15.05.2025 року «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав:
Судом встановлено, що предметом спору в даному провадженні є сімейні правовідносини, які регулюються нормами Сімейного кодексу України.
У судовому засіданні встановлено, що від шлюбу позивача з ОСОБА_2 народилася їх спільна дочка, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 11.05.2012 року (а.с. 10).
Відповідно до копії рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 30.05.2014 року, шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 було розірвано та стягнено аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дочки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 300 (триста) гривень щомісячно (а.с. 16-17).
Згідно постанови ВП №48884787 від 02.10.2015 року було відкрито виконавче провадження, за яким підлягали стягненню аліменти з боржника ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дочки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 300 (триста) гривень щомісячно (а.с. 21-22).
Відповідно до Довідки №151705 від 02.10.2024 року, виданої Індустріальним відділом державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 має заборгованість по аліментам в розмірі 9736,14 грн. (а.с. 18).
Згідно із копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 26.11.2016 року, виданим Ленінським районним у м. Харкові відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, позивач вдруге одружилася 26.11.2016 року із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 19), від шлюбу з яким мають спільного сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 14). Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 17.10.2023 року, ОСОБА_8 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Куп'янськ Харківської області (а.с. 20).
Відповідно до довідки №2096 від 27.09.2024 року, до складу сім'ї ОСОБА_1 , 1995 року народження входять: дочка - ОСОБА_3 , 2012 року народження, син - ОСОБА_5 , 2017 року народження (а.с. 8,10,14).
Вимоги ст.264 ЦПК України зобов'язують суд під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Згідно з ч.1, 2 ст.141 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Ст.150 цього Кодексу зобов'язує батьків піклуватися про виховання дитини, про її здоров'я, фізичний, духовний розвиток, готувати до самостійного життя.
За змістом ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно із ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
У ч.1 ст.192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.27 Конвенції про права дитини (від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789XII (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року), держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно з ч.1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Відповідно до ст.12 цього Закону на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання та розвиток дитини,
Ст.1 Закону України"Про прожитковий мінімум" визначає прожитковий мінімум як вартісну величину достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Таким чином, підстави визначення розміру аліментів у частках від заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст.182 СК України, так і положень ст.183, 184 СК України. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч.3 ст.181 СК України). Ст. 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду. (Постанова Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13).
Виходячи з рівності прав та обов'язків батьків щодо дитини позивач зобов'язаний разом із відповідачем забезпечити їй рівень життя, необхідний та достатній для її нормального фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, суд приходить до висновку про необхідність зміни щомісячних аліментів у визначеному судом розмірі, який при взаємному обов'язку батьків утримувати дитину є обґрунтованим в нинішніх умовах проживання, з урахуванням віку неповнолітньої дитини та її потреб, відповідає засадам розумності і справедливості та є таким, що не створює відповідачу додаткові труднощі матеріального характеру. Будь-яких інших доказів, заслуговуючих на увагу і спростовуючих показання позивача, відповідач не надав, а судом їх не здобуто, що вказує на обгрунтованість позову.
Щодо порядку і строку виконання рішення, то відповідно до законодавства у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить із положень ч.1 ст.141 ЦПК України, де зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з п.3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину чи зміну способу їх стягнення, у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, ст. ст. 144, 181, 182, 183, 184, 192 СК України, ч.1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст.1 Закону України"Про прожитковий мінімум", ст. 27 Конвенції про права дитини (від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789XII, Постанова Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Орджонікідзевський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, про зміну способу стягнення аліментів - задовольнити.
Змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються за рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 30.05.2014 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дочки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 300 (триста) гривень щомісячно на стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дочки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 28.01.2025 року і до досягнення дитиною повноліття тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 ( одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Роз'яснити відповідачу, що у відповідності до ст. 287 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою згодою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів, з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Копію даного рішення направити учасникам справи.
Ідентифікаційні дані учасників справи:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженка м. Харкова Харківської області, ID-паспорт громадянки України серії № НОМЕР_4 , виданий 6355 від 26.12.2016 року, реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_5 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_6 , фактично проживаючого: АДРЕСА_3 .
Орджонікідзевський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, код ЄДРПОУ 34952498, місцезнаходження: вул. Другої П'ятирічки, буд. 18 м. Харків Харківська область.
Суддя: