Справа № 352/1189/25
Провадження № 2-а/352/41/25
10 червня 2025 рокум. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючої Гриньків Д.В.,
секретар судового засідання Івасів В.В.,
за участю: представника позивача Рубцової К.В.,
представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 - Бірюкова Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа: Богородчанський відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
І. Короткий зміст позовних вимог.
22.05.2025 року представник позивача звернулася до Тисменицького районного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа: Богородчанський відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовної заяви представник позивача зазначила, що 14.05.2025 року позивач поштою отримав від Богородчанського відділу ДВС в Івано Франківському районі Івано-Франківської області постанову про відкриття виконавчого провадження від 06.05.2025 року про стягнення з ОСОБА_1 34000 грн штрафу на користь держави згідно постанови №260, винесеної 28.03.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 . В мотивах постанови зазначено, що 25.03.2025 року позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою оформлення довідки про відстрочку від призову по мобілізації та проходження ВЛК. В ході перевірки даних в ЄДР було встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в розшуку як порушник законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, оскільки не з'явився вчасно за електронною повісткою №891624 від 30.10.2024 року, виписаною на 11.11.2024 року на 14:00 год. Позивач не погоджуючись із даною постановою зазначив, що така винесена 28.03.2025 року, тобто поза межами строку накладення адміністративного стягнення, встановленого ч.7 ст. 38 КУпАП, та підлягає скасуванню, а провадження в справі про адміністративне правопорушення - закриттю, оскільки позивач повістку не отримував, а остання повернулася до відповідача 18.11.2024 року, що є датою, яку представник позивача вважає датою відліку строку для накладення адміністративного стягнення.
Окрім цього вказала, що посилання на порушення позивачем норми Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яка вказана в постанові, не відповідає викладу суті правопорушення та фактичним обставин справи. Тому просила постанову скасувати, а провадження по справі щодо нього закрити.
ІІ. Стислий виклад позиції учасників справи.
Представник відповідача скористався правом на подання відзиву, у якому зазначив, що із позовними вимогами не погоджується, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, а доводи, наведені в позовній заяви такими, що не можуть слугувати підставою для висновку про протиправність винесеної ІНФОРМАЦІЯ_4 постанови про накладання адміністративного стягнення. Окрім цього вважає, що заявлений розмір витрат на професійну правову допомогу не відповідає складеності справи, затраченим зусиллям та є явно завищеним.
Щодо твердження представника позивача про неналежне оповіщення позивача вказав, що таке не відповідає доказам, наявним в матеріалах справи та нормативному регулюванні спірних правовідносин, оскільки у матеріалах справи наявна копія повістки з описом вкладення рекомендованого листа №0610201637247, відповідно до відстеження відправлення якої у зв'язку з відміткою про невдалу спробу вручення 16.11.2024, за відсутності одержувача 18.11.2024, повернулася ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Щодо твердження позивача про те, що строк притягнення до адміністративної відповідальності сплив, представник відповідача зазначив, що момент виявлення адміністративного правопорушення щодо позивача відбувся 25.03.2025 року, що підтверджується рапортом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому вважає, що строк притягнення до адміністративної відповідальності не минув.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд в задоволенні позову відмовити.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи через підсистему «Електронний суд».
ІІІ. Відомості про рух справи. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді від 27.05.2025 року відкрито провадження за адміністративним позовом в порядку спрощеного провадження та призначено справу до судового розгляду, витребувано докази.
05.06.2025 року судом постановлено ухвалу про витребування доказів.
Ухвалою суду від 10.06.2025 року задоволено клопотання представника позивача про поновлення строку звернення з позовом до суду.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що згідно електронної повістки №891624 сформованої ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який проживає в АДРЕСА_1 , належало з'явитися 11.11.2024 року о 14:00 годині за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 для уточнення даних (а.с.84).
Вказана повістка була направлена ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , 30.10.2024 року рекомендованим поштовим відправленням за №0610201637247, що підтверджується копією опису вкладення (а.с.85).
Остання позивачу не була вручена, згідно трекінгу відстеження №0610201637247 16.11.2024 року та повернута відправнику, так як одержувач відсутній за вказаною адресою. (а.с.75).
В матеріалах справи міститься рапорт начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 начальнику ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що 25.03.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з метою оформлення довідки про відстрочку від призову по мобілізації та проходження ВЛК
В ході перевірки даних В ЄДР призовників, військовозобов'язаних та резервістів було встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в розшуку як порушник законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, оскільки, не з'явився вчасно за електронною повісткою №891624 від 30.10.2024 року , виписаною на 11.11.2024 року о 14:00 год. Зазначена повістка повернулась до ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку із відсутністю одержувача за адресою. Документів, які підтверджують поважні причини неявки по повістці ОСОБА_1 не подав. Натомість надав усні пояснення, в яких зазначив, що про наявність повістки не знав (а.с.87).
В письмових поясненнях начальнику ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.03.2025 року ОСОБА_1 вказав, що не отримував жодних повісток протягом 2022-2025 років, оскільки перебував за кордоном та не з'являвся за місцем приписки тривалий час. Зазначив, що став на «Резерв» вчасно та мав відстрочку до 07.2026 року. У зв'язку із передчасною смертю батька повернувся до України, поновив дані на «Резерві» для перетину кордону на законних підставах, виявив порушення правил військового обліку. При першій можливості явився до ТЦК для вирішення даного питання. Жодних повісток на руку не отримував та ніхто його не повідомляв про них. (а.с.86).
Постановою ІНФОРМАЦІЯ_1 №260 від 28.03.2025 року на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17000 грн, оскільки останній скоїв адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до оскарженої постанови громадянин ОСОБА_1 25.03.2025 року прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою оформлення довідки про відстрочку від призову по мобілізації та проходження ВЛК.
В ході перевірки даних в ЄДР призовників, військовозобов'язаних та резервістів було встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в розшуку як порушник законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, оскільки не з'явився вчасно за електронною повісткою №891624 від 30.10.2024 року, виписаною на 11.11.2024 року на 14:00 год. 18.11.2024 року зазначена повістка повернулась до ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку із відсутністю одержувача за адресою. Документів, які підтверджують поважність причин неявки по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 не подав. Натомість надав усні пояснення, в яких зазначив, що про наявність повістки не знав. Працівника АТ «Укрпошта» зазначену повістку до нього не приносили та про неї не повідомляли, порушивши вимоги абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", тобто вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП, про що був складений рапорт №1836 від 25.03.2025 року. Розгляд справи призначено на 10:00 год 28.03.2025 року.
Громадянин ОСОБА_1 на розгляд справи прибув, та надав пояснення, де зазначив, що не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 по повістці №891624 від 30.10.2024 року, у зв'язку із довготривалим перебуванням за кордоном з 22.01.2020 по 01.02.2024 року, при поновленні даних у додатку «Резерв+» висвітлило повідомлення про порушення правил військового обліку та при першій можливості прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також громадянин ОСОБА_1 заявив, жодних повісток на руки не отримував та ніхто про повістку не повідомляв. Громадянин ОСОБА_1 як доказ надав копію сторінок закордонного паспорту, де зазначено дати перетину кордону. Проте, згідно вимог абз.7 ч.3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" тривале перебування за кордоном не є поважною причиною неявки до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку. Окрім цього, громадянин ОСОБА_1 не повідомляв ІНФОРМАЦІЯ_1 про своє перебування за кордоном, в порядку ч.11 ст. 38 Закону України «про військовий обов'язок та військову службу» в частині, що стосується обов'язку громадян України повідомляти відповідний ТЦК та СП про місце фактичного перебування. Згідно вимог п.34 та пп.2 п.41 Постанови №560 від 16.05.2024 року «Про затвердження порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період» громадянин ОСОБА_1 вважається належно оповіщеним. Згідно ч.7 ст. 38 КУпАП строки притягнення до адміністративної відповідальності не закінчились, так як рік з моменту вчинення адміністративного правопорушення не пройшов. Вчинене громадянином ОСОБА_1 відбулося в період дії особливого періоду згідно Указу Президента України №303/2014 від 17.03.2014 року. Враховуючи вище викладене, громадянин ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" в у мовах особливого періоду, тобто вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (а.с.78-80).
Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження №77978334 від 06.05.2025 року відкрито виконавче провадження з виконання постанови №260 від 28.03.2025 року про стягнення з ОСОБА_1 34000 грн штрафу в користь держави (а.с.14).
V. Мотиви з яких виходить суд та норми права.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку».
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до абз. 1 ч.1 ст.22 цього Закону громадяни зобов'язаніз'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Абзацом 2 ч.1 ст.22 вищевказаного Закону громадяни зобов'язані надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;
Згідно ч.3 ст.22 вищевказаного Закону під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;
резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;
військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;
особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан. Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено та проводиться загальна мобілізація на території України. Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України.
Згідно з п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Частинами 1, 3 ст. 210-1 КУпАП України передбачено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
VІ. Висновки суду.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.
Проаналізувавши положення п. 41 Порядку № 560 в контексті обставин цієї справи, суд зазначає, що оскільки повістку надіслано позивачу засобами поштового зв'язку, належним підтвердженням оповіщення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку.
Із трекінгу відстеження поштового відправлення №0610201637247 встановлено, що таке прийнято 04.11.2024 року у м. Києві, прибуло до Відділення 77743 - 12.11.2024; повернення відправнику - Відсутність адресата за вказаною адресою 16.11.2024 року, вручено за довіреністю 77701 - 18.11.2024 року.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що днем проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання є 16.11.2024 року, оскільки саме у цей день поштове відправлення було повернуто відправнику у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.
Натомість, повісткою №891624, сформованою за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, здійснено виклик позивача на 11.11.2024 року о 14:00 год.
Відтак, в розумінні п. 41 Порядку № 560 позивач вважається належно оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 лише 16.11.2024 року, тому не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи зазначення у оскаржуваній постанові про те, що ОСОБА_1 , будучи належним чином оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 11.11.2024 року не з'явився.
Крім того, суд зазначає, що в оскарженій постанові про адміністративне правопорушення зазначено про порушення ОСОБА_1 абз.2 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», в той час як зі змісту постанови вбачається, що суть адніністративного правопорушення полягає у не з'явлені вчасно за електронною повісткою, що передбачено абз.1 ч.1 ст.22 вищевказаного Закону.
Суд звертає увагу на те, що цими нормами передбачені два різні обов'язки громадян, а саме: абз.1 ч.1 ст.22 Закону - з'являтися за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці, абз.2 ч.1 ст.22 Закону - надавати в установленому порядку під час мобілізації майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту.
При цьому суд зазначає, що правова норма частини 3 статті 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про: 1) оборону 2) мобілізаційну підготовку 3) мобілізацію в особливий період.
Вказана норма є бланкетною та відсилає до інших норм законодавства, якими встановлено певні обов'язки для військовозобов'язаних.
Однак, у оскарженій постанові про адміністративне правопорушення відповідач зазначив не ту норму законодавства, яку вважає, що порушив позивач, так як зміст зазначеного порушення відрізняється від змісту норми, що встановлює відповідний обов'язок.
Отже, суд дійшов висновку, що постанова в справі про адміністративне правопорушення № 260 від 28.03.2025 є протиправною, а тому її необхідно скасувати.
Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
З огляду на зазначене, позов слід задовольнити в повному обсязі.
VІ. Судові витрати.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Документально підтвердженими судовими витратами в даній справі є витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 605,60 грн.
Таким чином відповідно до положень частини 1 статті 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 605,60 грн.
На підставі ст. 22 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», ст. 38, ч.3 ст.210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись статтями 18, 19, 241-246, 286 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа: Богородчанський відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.
Постанову №260 від 28.03.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;
Представник позивача: адвокат Рубцова Камілія В'ячеславівна, вул. В.Чорновола, 7, м. Івано-Франківськ, РНОКПП: НОМЕР_2 ;
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ;
Третя особа: Богородчанський відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, вул. Шевченка, 69, смт. Богородчани, Івано-Франківська область, 77701, ЄДРПОУ: 35037846.
Рішення складене в повному обсязі 10.06.2025 року.
Суддя Тисменицького районного суду
Івано-Франківської області Гриньків Д.В.