Справа №345/2141/25
Провадження № 2/345/1104/2025
10.06.2025 року м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючого-судді Онушканича В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін і без проведення судового засідання справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітнього сина,
Позивачка звернулася до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивує наступним. З відповідачем по справі перебували у зареєстрованому шлюбі, рішенням суду 04.10.2010 року шлюб між сторонами було розірвано. Від спільного проживання у шлюбі в сторін народився син ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивачка зазначає, що після розірвання шлюбу син залишався проживати разом із нею. На даний час син повнолітній, але продовжує навчатися. Так, син навчається на денній формі навчання у відокремленому структурному підрозділі «Калуського фахового коледжу економіки, права та інформаційний технологій Івано-Франківського національного університету нафти і газу». Це не дає змоги йому влаштуватися на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток. Позивачка сама повністю оплачує витрати, пов'язані із навчанням сина в коледжі, а саме: побутові витрати, на придбання літератури, методичного матеріалу, щоденного виділення коштів на харчування, проживання.
Позивачка не працює, є особою з інвалідністю ІІ групи. Тому позивачці самій важко утримувати сина. Відповідач фізично здоровий, має на утриманні дитину від іншого шлюбу, працює на ТОВ «Даноша», а тому має можливість допомагати синові. Тому позивачка змушена звернутися до суду та просить стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, на період навчання, а також стягнути з відповідача на її користь витрати за надання правничої допомоги.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву. Вважає, що позовні вимоги підлягають тільки до часткового задоволення. Просить врахувати, що він має на утриманні дитину від іншого шлюбу - дочку ОСОБА_4 , 2017 року народження, яка є інвалідом з дитинства і має фізичні вади розвитку, що потребує більших витрат на її розвиток.
Відповідач вказує, що сторона позивача викладає у позові недостовірну інформацію щодо того, що він є фізично здоровою, працездатною особою, хоча знає, що в нього були і є хвороби опорно-рухового апарату, а також невиліковна хвороба шкіри. Крім того у відповідача наявна мати ОСОБА_5 , яка сама проживає в с.Пуків Рогатинського району, яка є пенсіонером, а діти зобов'язані утримувати та допомагати своїм батькам. Таким чином, всі вищенаведені обставини суттєво впливають на його спроможність сплачувати аліменти на утримання повнолітнього сина від першого шлюбу. Також на даний час відповідач працює з мінімальною зарплатою, не є підприємцем.
Щоб не обмежувати права другої дитини з інвалідністю та не ставити відповідача у скрутне матеріальне становище, відповідач просить присудити стягнення із нього аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час його навчання у розмірі 1/10 частини його доходів, щомісячно, до закінчення навчання.
Позивачка своїм правом подати відповідь на відзив не скористалася.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04.10.2010 року шлюб між ними було розірвано (а.с.3).
Зі свідоцтва про народження ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4) вбачається, що його батьком є відповідач ОСОБА_2 . Син ОСОБА_3 проживає із позивачкою.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).
Статтею 199 СК України передбачено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Відповідно до довідки №118 від 06.05.2025 року, виданої Відокремленим структурним підрозділом «Калуського фахового коледжу економіки, права та інформаційний технологій Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу», ОСОБА_6 навчається на ІІІ курсі денної форми навчання за спеціальністю «Комп'ютерна інженерія» Відокремленого структурного підрозділу «Калуський фаховий коледж економіки, права та інформаційний технологій Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу» на бюджетній формі навчання, термін закінчення навчання - 30.06.2026 року (а.с.6).
Отже, ОСОБА_6 навчається на денній формі навчання та, відповідно, потребує матеріальної допомоги обох батьків, так як необхідні кошти на придбання підручників, одягу, харчування.
Відповідно до ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошові сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 СК України.
Стаття 182 СК України встановлює, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином (ч.2 ст. 200 СК України)
При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов'язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
Як вказує ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ч.7 ст.81 ЦПК України).
Суд враховує, що відповідач офіційно працевлаштований, отримує стабільний дохід, а тому має можливість сплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_3 . Також суд враховує, що відповідач має на утриманні дочку ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка має статус особи з інвалідністю.
Водночас суд відхиляє покликання відповідача щодо перебування на його утриманні матері, оскільки його мати є пенсіонером. За таких обставин мати відповідача отримує відповідне пенсійне забезпечення, а отже не може вважатися такою, що повністю перебуває на утриманні відповідача. До того ж відповідачем не надано відповідних належних доказів щодо надання матері такого матеріального утримання.
Водночас вимоги позивача про стягнення з відповідача аліментів в розмірі по 1/4 частини всіх видів доходів є завищеними. Позивачем, в порушення вимог ст. 81 ЦПК України, не доведено належними та допустимими доказами можливість сплати відповідачем аліментів у заявленому розмірі.
Також суд бере до уваги, що син ОСОБА_3 - молода, здорова особа і зобов'язана на власний розсуд піклуватись про своє утримання та матеріальне забезпечення.
Виходячи з вищенаведеного, враховуючи матеріальне становище, стан здоров'я сторін та обставини, визначені в ст.182 СК України, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити частково та стягувати з відповідача аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 в розмірі 1/7 частини заробітку (доходу), щомісячно.
Згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», зважаючи на те, що позивач була звільнена від сплати судового збору при поданні даного позову до суду, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
При цьому, відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. А тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 568,00 грн. витрат за надання правничої допомоги (а.с. 7, 8, 9), пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.cт. 182, 199, 200 СК України, ст.ст. 19, 137,141, 259, 263-265 ЦПК України,
Позов задоволити частково.
Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , працюючого в ПП «Крафт МП», аліменти на користь повнолітнього сина ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/7 частини заробітку (доходу), щомісячно, шляхом їх виплати в інтересах сина на ім'я стягувача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Стягнення аліментів розпочати з 07.05.2025 року і проводити до 30.06.2026 року на час навчання ОСОБА_6 у Відокремленому структурному підрозділі «Калуський фаховий коледж економіки, права та інформаційний технологій Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу», але не більше як до досягнення ним 23-річного віку.
Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , 568,00 витрат за надання правничої допомоги.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 688,00 грн. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 10.06.2025 року.
Суддя Володимир ОНУШКАНИЧ