Справа №345/1913/25
Провадження № 2/345/1026/2025
09.06.2025 м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Кулаєць Б.О.,
секретаря судового засідання Мельник І.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Калуш цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,
Стислий виклад позицій сторін:
ОСОБА_1 звернувся до суду вищевказаним позовом, в якому просить визнати за ним право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 2622885200:02:010:0078, площею 0,3585 га, розташовану за межами села Пійло, та земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 2622885200:03:001:0065, площею 0,0961 га, розташовану за межами села Пійло.
Свою позовну заяву мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся (мати його матері - ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ) ОСОБА_4 , якій на праві власності належали дві земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 2622885200:02:010:0078, площею 0,3585 га, та кадастровий номер 2622885200:03:001:0065, площею 0,0961 га, розташовані на території Пійлівської сільської ради (в даний час Пійлівський старостинський округ). Вказані земельні ділянки належали померлій ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія IV-ІФ №012679, виданого Пійлівською сільською радою 20.09.1999 на підставі рішення Пійлівської сільської ради від 10.09.1999 року. Бабусею на його ім?я було складено заповіт 13.07.2012, який було посвідчено секретарем Пійлівської сільської ради та зареєстровано в реєстрі за №66. Згідно даного заповіту все належне їй майно бабуся заповіла йому. Коли він звернувся в нотаріальні органи, то у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказані земельні ділянки було відмовлено, в зв?язку з тим, що є розбіжності в прізвищі спадкодавця, в Державному акті на право приватної власності на землю серія IV-I № 012679 вказано « ОСОБА_5 » замість вірного « ОСОБА_6 ». В Державному акті на право приватної власності на землю серія IV-ІФ №012679, допущено помилку в прізвищі бабці, а саме: зазначено « ОСОБА_5 », в той час як в паспорті і в свідоцтві про смерть прізвище бабці - « ОСОБА_6 ». Це викликано тим, що в різні періоди в погосподарських книгах села Пійло прізвище бабці значилося, і як « ОСОБА_5 », і як « ОСОБА_6 ». Оскільки Державний акт на право приватної власності на землю серія IV-Ф № 012679 був виданий Пійлівською сільською радою 20.09.1999 на підставі рішення Пійлівської сільської ради від 10.09.1999, дані в яке в свою чергу бралися з погосподарських книг, то в зв?язку з цим і було допущено помилку в прізвищі бабці - « ОСОБА_5 » замість « ОСОБА_6 ». Факт належності Державного акту на право приватної власності на землю серія IV-I № 012679 його померлій бабці ОСОБА_4 підтверджується довідкою Пійлівської сільської ради від 21.06.2018 № 262 та Випискою з погосподарської книги №60 від 22.04.2025. В довідці Пійлівської сільської ради від 21.06.2018 №262 зазначено, що згідно з погосподарським записом (особовий рахунок НОМЕР_1 ) за громадянкою ОСОБА_4 , яка постійно проживала і була зареєстрована в АДРЕСА_1 облікується житловий будинок та що на час смерті з нею за даною адресою були зареєстровані її онуки: він та ОСОБА_2 - відповідач по справі. У Виписці з погосподарської книги №60 від 22.04.2025 зазначено, що згідно з записом в погосподарській книзі № 6 за 2016-2025 роки (№ 02-0189 погосподарського обліку) житловий будинок по АДРЕСА_2 належав ОСОБА_7 , 1925 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , також зазначено що їй належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 0,44 га. З даних документів вбачається, що записи погосподарського обліку в с. Пійло по особовому рахунку № НОМЕР_1 здійснювалися як на ім?я ОСОБА_7 , 1925 р.н., так і на ім?я ОСОБА_4 , 1925 р.н., що також підтверджує що це одна і та сама особа.
Представник позивача подала до суду заяви, в яких, зокрема, просить задоволити позовні вимоги, а розгляд справи здійснювати за їх відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 подав до суду заяву, згідно з якою позов визнає, а розгляд справи просить проводити без його участі.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
ухвалою суду від 29.04.2025 відкрито провадження у справі, призначено відкрите підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження.
09.05.2025 відповідач ОСОБА_2 подав до суду заяву, згідно з якою позов визнає, а розгляд справи просить проводити без його участі (а.с. 30).
15.05.2025 та 21.05.2025 представник позивача подала до суду заяви, в яких, зокрема, просить задоволити позовні вимоги, а розгляд справи здійснювати за їх відсутності (а.с. 34, 41).
Ухвалою суду від 21.05.2025 підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, про що складено відповідну довідку.
Таким чином, виходячи з поданих заяв, судом розглядається справа за наявними доказами у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвами про смерть серії НОМЕР_2 від 12.03.2012 та № НОМЕР_3 від 22.05.2018 відповідно (а.с.7).
Згідно зі заповітом від 13.07.2012, посвідченим секретарем Пійлівської сільської ради, ОСОБА_4 на випадок смерті заповіла все своє майна, де б воно не було і з чого б воно не складалось і на що за законом буде мати право ОСОБА_1 (а.с. 4).
Листом приватного нотаріуса Гошовської С.В. № 39/02-14 від 19.02.2025 позивача повідомлено про те, що видати йому свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,44 га, розташовану на території Пійлівської сільської ради, неможливо, оскільки є розбіжності в прізвищі спадкодавця: « ОСОБА_6 », « ОСОБА_5 », зокрема, у свідоцтві про смерть спадкодавець зазначена, як « ОСОБА_4 », а в Державному акті на право приватної власності на землю серія IV-IФ № 012679 від 20.09.1999 зазначена, як « ОСОБА_7 » (а.с. 6).
Згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії ІV-ІФ №012679 від 20.09.1999 ОСОБА_7 на підставі рішення Пійлівської сільської Ради народних депутатів від 10.09.1999 передається у приватну власність земельна ділянка площею 0,44га, яка розташована на території Пійлівської сільської ради. Землю передано для товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 21).
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку встановлено, що земельній ділянці площею 0,3585 га, що розташована за межами села Пійло та яка належить ОСОБА_4 на підставі державного акту від 20.09.1999 серії ІV-ІФ №012679 присвоєно кадастровий номер 2622885200:02:010:0078 (а.с. 8-13).
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку встановлено, що земельній ділянці площею 0,0961 га, що розташована за межами села Пійло та яка належить ОСОБА_4 на підставі державного акту від 20.09.1999 серії ІV-ІФ №012679 присвоєно кадастровий номер 2622885200:03:001:0065 (а.с. 14-19).
Згідно з довідкою № 262 від 21.06.2018, виданою старостою Пійлівської сільської ради зазначено, що в погосподарській книзі виконкому Пійлівської сільської ради № 6 особового рахунку НОМЕР_1 за ОСОБА_4 , 1925 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка постійно проживала і була зареєстрована до дня смерті в АДРЕСА_1 облікується житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , що знаходиться на не приватизованій земельній ділянці. До дня смерті у господарстві з померлою проживали і були зареєстровані: онуки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Заповіт від імені ОСОБА_4 в Пійлівській сільській раді, який посвідчувався 13.07.2012 за № 66 не змінювався та не відмінявся (а.с. 20).
Відповідно до виписки з погосподарської книги від 22.04.2025 № 60 зазначено, що згідно з записом в погосподарській книзі № 6 за 2016-2023 роки Пійлівської сільської ради, яка знаходиться на зберіганні в Пійлівському старостинському окрузі Калуської міської територіальної громади (№ 02-0189 погосподарського обліку), житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_2 ) належав ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також належала земельна ділянка площею 0,44 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 23).
Таким чином між сторонами виник спір з приводу визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 .
Оцінка суду:
дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.
Згідно з правововим висновкомі Верховного Суду України, який міститься у постанові Судової палати у цивільних справах від 18 лютого 2015 року у справі № 6-244цс14, за правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилася спадщина на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,3585 га, кадастровий номер 2622885200:02:010:0078 та земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,0961 га, кадастровий номер 2622885200:03:001:0065, які розташовані за межами села Пійло.
Згідно зі ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Статтями 1217 та 1223 цього Кодексу встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1223 ЦК Кодексу право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину, або не прийняти її.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно з ч. 1 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Таким чином, позивач, будучи спадкоємцем першої черги за заповітом після смерті ОСОБА_4 , вважається таким, що прийняв спадщину на належні їй земельні ділянки, оскільки проживав спільно зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, протягом строку, передбаченого ст. 1270 ЦК України, не заявив про відмову від спадкового майна та звернувся до нотаріуса зі заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті останньої.
Крім позивача, інших спадкоємців, які б звернулись до нотаріуса зі заявою про прийняття спадщини та спадкоємців, передбачених ст. 1261 ЦК України, які претендують на обов'язкову частку в спадщині, передбачену ст. 1241 ЦК України, а також проживаючих із спадкодавцем однією сім'єю без укладення шлюбу, немає. Спадковий договір від імені спадкодавця не укладався.
За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом, який проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, від спадкового майна (земельних ділянок) не відмовлявся та звернувся зі заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті останньої, беручи до уваги, що відповідач позов визнав, суд приходить до висновку, що є достатні підстави для задоволення позовної заяви та визнання за ним в порядку спадкування за заповітом права власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,3585 га, кадастровий номер 2622885200:02:010:0078 та земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,0961 га, кадастровий номер 2622885200:03:001:0065, які розташовані за межами села Пійло.
На підставі викладеного ст.ст. 16, 392, 1217, 1220, 1223, 1225, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст.ст. 13, 81 ЦПК України, керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме:
- земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,3585 га, кадастровий номер 2622885200:02:010:0078, яка розташована за межами села Пійло Калуського району Івано-Франківської області;
- земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,0961 га, кадастровий номер 2622885200:03:001:0065, яка розташована за межами села Пійло Калуського району Івано-Франківської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , житель АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , житель АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Суддя: