Справа № 344/9912/25
Провадження № 1-кс/344/4164/25
06 червня 2025 року місто Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , представника заявника - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі міста Івано-Франківськ заяву ОСОБА_4 про відвід дізнавача,-
05 червня 2025 року заявник ОСОБА_4 звернулася до суду зі скаргою про відвід дізнавача Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області капітана поліції ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №42014090010000041 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.358, ч. 1 ст. 172 Кримінального кодексу України.
В обґрунтування скарги заявник зазначає, що у провадженні дізнавача Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_5 знаходиться кримінальне провадження 42014090010000041 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 172 Кримінального кодексу України, за заявою ОСОБА_4
21.06.2024 старшим дізнавачем Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківські області, капітаном поліції ОСОБА_5 винесено постанову про закриття кримінального провадження на підставі відсутності події кримінальних правопорушень. Свою постанову дізнавач мотивує тим, що не виявлено події кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358 та ч. 1 ст. 172 Кримінального кодексу України.
Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08.08.2024 у справі № 344/13928/24 відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_4 на постанову про закриття кримінального провадження.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 04.09.2024 у справі №344/13928/24 апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково та скасовано постанову дізнавача про закриття кримінального провадження.
12.11.2024 дізнавач знову винесла постанову про закриття кримінального провадження на підставі відсутності події кримінальних правопорушень.
22.11.2024 постановою Окружної прокуратури міста Івано-Франківська скасовано постанову дізнавача про закриття кримінального провадження у зв'язку із тим, що ознаки події було вирішено в апеляційному провадженні.
09.04.2025 дізнавачем повторно винесено постанову про закриття кримінального провадження на підставі відсутності складу кримінальних правопорушень.
26.05.2025 ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області у справі № 344/7156/25 задоволено скаргу ОСОБА_4 та скасовано постанову дізнавача про закриття кримінального провадження.
Заявник ОСОБА_4 вважає, що дізнавач діє упереджено у цьому кримінальному провадженні та наявні обставини, що викликають обґрунтовані сумніви неупередженості дізнавача.
Так, дізнавач у 2022 році, посилаючись на рішення цивільних судів, закривала кримінальне провадження у зв'язку із відсутністю ознак складу кримінального правопорушення. Також дізнавачем оцінювалися окремі ознаки складів злочинів, певні правові документи, внаслідок чого зроблено висновок про відсутність події злочинів.
Заявник вважає, що з огляду на позицію дізнавача, яка виразилась у формальному підході до проведення досудового розслідування, упереджене ставлення до проведення досудового розслідування та умисне небажання проведення всіх необхідних слідчих (розшукових) дій, зокрема особистих мотивів директора школи, є наявні інші обставин, які викликають сумнів у неупередженості дізнавача, в тому числі:
1) дізнавач всебічно, повно і неупереджено не дослідив обставини кримінального провадження, не виявив як ті обставини, що викривають чи обтяжують його покарання, не надав їм належну правову оцінку та не забезпечив прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Це в свою чергу призводить до того, що дізнавач неефективно проводить досудове розслідування, штучно затягує проведення необхідних слідчих дій для встановлення всіх обставин справи, а також має на меті за будь-яких обставин закрити дане кримінальне провадження.
2) дізнавач не вжив всіх необхідних заходів для збирання доказів і забезпечення повного та всебічного досудового розслідування, дізнавач зробив необґрунтовані висновки, які містяться в постановах про закриття кримінального провадження, щодо обставин, які повинні бути встановлені дізнавачем.
3) дізнавачем не було досліджено усіх обставин даного кримінального провадження, зокрема: не вжито вичерпних заходів для проведення досудового розслідування: не проведено слідчі (розшукові) дії щодо ставлення директора школи до ОСОБА_4 та чи були в директора школи особисті мотиви звільнення ОСОБА_4 зі школи;
4) дізнавач проявив формальний підхід до перевірки доводів ОСОБА_4 та не взяв їх до уваги.
Враховуючи викладене, з урахуванням обставин, які свідчать про обґрунтовані сумніви, з метою дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів сторін і цілями, для досягнення яких спрямоване кримінальне провадження, з метою уникнення в подальшому будь-яких сумнівів у неупередженості дізнавача сектору дізнання Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області капітана поліції ОСОБА_5 при здійсненні досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014090010000041, заявник просить відсторонити дізнавача сектору дізнання Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області, капітана поліції ОСОБА_5 від здійснення досудового розслідування в кримінальному провадженні № 42014090010000041 (а.с.1-6).
На підставі протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 05 червня 2025 року, дану справу переданому слідчому судді ОСОБА_1 (а.с.43)
У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 вимоги скарги підтримав, просив скаргу задовольнити у повному обсязі.
Дізнавач ОСОБА_5 у судове засідання не прибула, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, просила суд у задоволенні заяви відмовити (а.с.44-45).
Слідчим суддею з урахуванням положень частини третьої статті 81 Кримінального процесуального кодексу України, згідно якої при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, визнано можливим проводити розгляд заяви про відвід за відсутності особи, якій заявлено відвід.
Також, враховуючи те, що заявником викладені обставини по суті даної заяви безпосередньо у скарзі та у судовому засіданні, а також те, що дізнавач до суду не прибула, при цьому відсутність дізнавача не є перешкодою для розгляду заяви, тому слідчий суддя вважає за можливе розглянути справу по суті з постановленням ухвали на підставі положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо розгляду справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Вислухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали судового провадження за заявою, матеріали кримінального провадження № 42014090010000041 від 13 травня 2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 172 Кримінального кодексу України, слідчий суддя виходить з наступного.
Положеннями пункту 18 частини першої статті 3 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотримання прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Статтею 77 Кримінального процесуального кодексу України передбачені підстави для відводу прокурора, слідчого, дізнавача.
Так, згідно частини першої статті 77 Кримінального процесуального кодексу України, прокурор, слідчий, дізнавач не має права брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Наведений перелік підстав для відводу дізнавача є вичерпним.
Частина п'ята статті 80 Кримінального процесуального кодексу України встановлює, що відвід повинен бути вмотивованим.
Кримінальне процесуальне законодавство висуває загальні вимоги до вмотивованості відводу, а тому при вирішенні питання про наявність підстав для відводу дізнавача, доцільним буде звернутись також до інших джерел права, які визнані в Україні, а саме практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності має визначатися для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.
Так, згідно правових позицій, висловлених у рішеннях Європейського суду з прав людини, який констатує в аналогічних випадках порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР, де зазначено, що кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
При цьому така інституція як «Суд» в розумінні практики Європейського суду з прав людини має відноситися не тільки саме до суду, а і до інших державних органів.
Відповідно до змісту положень частин першої-другої статті 81 Кримінального процесуального кодексу України, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду. Усі інші відводи під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження - суд, який його здійснює.
У відповідності до положень частини першої статті 401 Кримінального процесуального кодексу України, дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого. Дізнавач несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення дізнання.
Згідно частини п'ятої статті 40 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
Як зазначав Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Тимошенко проти України», «Ходорковський проти Росії», структура Конвенції ґрунтується на презумпції добросовісності дій органів державної влади країн - учасниць. Дійсно, будь-яка державна політика чи окремий захід може мати «прихований мотив», а презумпція добросовісності є спростованою. Однак, заявник, який стверджує, що його права і свободи були обмежені з неналежних підстав, повинен переконливо довести, що справжня мета державних органів була не такою, як її було проголошено (або яка може обґрунтовано припускатись, виходячи з контексту). Простої підозри про те, що державні органи користувались своєю владою для іншої мети, ніж та, що передбачена Конвенцією, недостатньо, щоб довести порушення статті 18 Конвенції.
У своїй заяві про відвід дізнавача заявник фактично посилається на положення пункту 3 частини першої статті 77 Кримінального процесуального кодексу України, що передбачає наявність інших обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості дізнавача під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження.
Проте обставини, на які посилається суб'єкт звернення у своїй заяві, все ж таки не доводять упередженості дізнавача.
Для відведення дізнавача за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості, необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу його упередженість чи заінтересованість у результаті кримінального провадження.
При цьому відводу підлягає дізнавач не лише у разі існування фактів, що свідчать про його упередженість, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути обґрунтовані сумніви в їх неупередженості.
Разом з тим обставин, за наявності яких дізнавач ОСОБА_5 підлягала би відводу від здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42014090010000041, слідчим суддею не встановлено.
Фактів допущення дізнавачем ОСОБА_5 , яка наразі проводить досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, умисної службової недбалості при розслідуванні кримінального провадження, ігнорування виконання процесуальних доручень прокурорів, невиконання ухвал слідчих суддів, у судовому засіданні не встановлено.
При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що вимог щодо неупередженості не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об'єктивно виправданим (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клейн та інші проти Нідерландів»).
Доводи скаржника носять суб'єктивний характер, а мотиви, зазначені нею у скарзі, не підтверджені у судовому засіданні, тому слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги про відвід дізнавача Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області капітана поліції ОСОБА_5 у повному обсязі.
Разом з тим, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити заявнику те, що питання відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування відповідно до пункту 8 частини другої статті 36 та пункту 2 частини другої статті 39 Кримінального процесуального кодексу України вправі ініціювати прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, перед керівником органу досудового розслідування, а також керівник органу досудового розслідування вмотивованою постановою за ініціативою прокурора або з власної ініціативи з наступним повідомленням прокурора та призначати іншого слідчого за наявності підстав, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, для його відводу або у разі неефективного досудового розслідування.
Керуючись ст.ст. 3, 77, 80, 81, 309, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -
У задоволенні скарги ОСОБА_4 про відвід дізнавача Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області капітана поліції ОСОБА_5 від здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 42014090010000041 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 172 Кримінального кодексу України, - відмовити у повному обсязі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та підписано 10 червня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1