Справа № 456/1859/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/528/25 Доповідач: ОСОБА_2
судового засідання
05 червня 2025 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові, в режимі відеоконференції з ДУ «Львівська УВП №19», в межах кримінального провадження № 22024140000000265, відносно ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченоїу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, заяву захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_7 про відвід складу суду,
за участю:
прокурора - ОСОБА_8
захисника - адвоката ОСОБА_9
обвинуваченої - ОСОБА_6 ,
законного представника неповнолітньої - ОСОБА_10 ,
встановила:
До початку розгляду справи по суті захисник обвинуваченої ОСОБА_6 подала заяву про відвід складу суду.
Свої вимоги мотивує тим, що її мали завчасно, за три дні, як передбачено КПК, повідомити про розгляд справи, оскільки прокурор оскаржує повернення обвинувального акту, що не входить до категорії термінових справ. Натомість клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченій суд апеляційної інстанції мав повернути, оскільки продовження запобіжного заходу не є повноваженням апеляційної інстанції за законодавчим визначенням. Згідно зі ст. 331 КПК України обрання, скасування, зміна або продовження запобіжного заходу здійснюється в ході судового розгляду справи, якої в даний час немає.
Захисник просила призначити розгляд даної заяви з повідомленням сторони захисту в належний спосіб, відповідно перенести судове засідання у зв'язку із зайнятістю захисника та необхідністю змінити не тільки сторону захисту але й склад суду.
Заслухавши суддю доповідача, думку обвинуваченої ОСОБА_6 , яка просила задовольнити заяву її захисника,; думку захисника-адвоката ОСОБА_9 та законного представника неповнолітньої - провідного спеціаліста-юрисконсульта відділу «Служби у справах дітей» Галицького району управління «Служби у справах дітей» департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради ОСОБА_10 , які, кожен окремо, залишили вирішення даної заяви на розсуд суду; міркування прокурора ОСОБА_8 , про відмову в задоволенні заяви про відвід складу суду, обговоривши доводи заяви, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Частиною 5 ст. 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно ч.1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
Відповідно до ст. 80 КПК України відвід судді та колегії суддів може бути заявлений з підстав, передбачених ст. ст. 75, 76 КПК України.
Статтею 75 КПК України регламентовано обставини, що виключають участь судді у кримінальному провадженні, зокрема: якщо суддя є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сімї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
Як визначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 9 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України», наявність безсторонності відповідно до п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.
У справі «Білуха проти України» (рішення від 9 листопада 2006 року, заява №33949/02) зазначено, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі «Кастільйо проти Іспанії» (Castillo Algar v. Spain) від 28 жовтня 1998 року).
Суд (судді) зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду.
Згідно п.12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: «Ніхто не може бути суддею у власній справі». Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Положеннями ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно ч.1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, в тому числі інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.
За положеннями п.24 ч.1 ст.3 КПК України судовим провадженням вважається кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення.
Так, у провадженні Стрийського міськрайонного суду на розгляді перебував обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22024140000000265, відносно ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченоїу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.
У підготовчому судовому засіданні, по даному провадженню, 20.05.2025 року Стрийським міськрайонним судом Львівської області винесено ухвалу про повернення обвинувального акту прокурору.
Колегія суддів звертає увагу на те, що 09.04.2025 року Стрийським міськрайонним судом Львівської області, також в підготовчому судовому засіданні, обвинуваченій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжено строк тримання під вартою на шістдесят днів - до 07 червня 2025 року включно (а.с.95).
Будь-яких обґрунтованих доводів щодо упередженості колегії суддів по відношенню до обвинуваченої ОСОБА_6 чи обставин справи зазначених в матеріалах кримінального провадження, клопотанні та апеляційній скарзі з доповненням поданих прокурором стороною захисту наведено не було.
Покликання захисника про неналежне її повідомлення про розгляд справи не відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, оскільки шляхом смс повідомлення на номер телефону 02.06.2025 було скеровано повідомлення про розгляд справ 04.06.2025 о 09:15 год, яке адресатом отримано 02.06.2025 о 17:19 год. на Viber (з 15.02.2023 такі повідомлення передбачені наказом ДСА України від 23.01.2023 №28).
Відтак у даному випадку, будь-яких обставин, які б викликали сумнів в упередженості та зацікавленості колегії суддів з матеріалів провадження не вбачається, як немає й інших підстав для відводу складу суду, передбачених ст. ст. 75, 76 КПК України.
Керуючись ст. 75, 81 КПК України, колегія суддів,
постановила:
Відмовити захиснику обвинуваченої ОСОБА_6 - адвокату ОСОБА_7 у задоволені заяви щодо відводу колегії суддів в складі: суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Головуючий :
Судді: