Справа 758/3603/25
№ 2/688/905/25
Рішення
Іменем України
06 червня 2025 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючої судді Березюк Н.П.,
за участю секретаря судових засідань Кулеші Л.М.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія КЕШ ТУ ГОУ» (далі - ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ») звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості за договором №1931711 від 19.05.2021 року у розмірі 14490 грн, яка складається з простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 5000 грн та простроченої заборгованості за процентами у розмірі 9490 грн. Також позивач просить стягнути судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 10500 грн.
Позов обґрунтовано тим, що 19.05.2021 року ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачка ОСОБА_1 уклали кредитний договір №1931711. Договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідачки. Підписуючи договір, відповідачка підтвердила, що ознайомилася з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися. Відповідно до умов договору, товариство надало відповідачці фінансований кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідачка зобов'язалася повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
24.12.2021 року ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» уклали договір факторингу №02-24122001, за яким ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» прийняло належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Згідно витягу з реєстру боржників, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 14490 грн, яка складається з простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 5000 грн та простроченої заборгованості за процентами у розмірі 9490 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений в установленому порядку. У позовній заяві просив розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження, без виклику сторін.
Доводи та заперечення відповідача.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце судового розгляду повідомлена належним чином,подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги визнала частково, просила відмовити у задоволенні стягнення витрат на правову допомогу.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
29.04.2025 до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області надійшла справа за позовною заявою ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 19.03.2025 року про направлення матеріалів за територіальною юрисдикцією (підсудністю).
29.04.2025 суд відкрив спрощене позовне провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 28.05.2025 року. Розгляд справи відкладено на 06.06.2025 року.
27.05.2025 року від представника позивача до суду надійшла заява про розподіл судових витрат та долучив акт про отримання правової допомоги від 26.05.2025 з копією платіжної інструкції №39071 від 26.05.2025.
06.06.2025 відповідачка в судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позов визнала частково.
06.06.2025 сторони у судове засідання не з'явилися.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Між сторонами виникли правовідносини щодо заборгованості за кредитним договором, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
Суд встановив, що 19.05.2021 року ТОВ «ЛінеураУкраїна» та відповідачка уклали кредитний договір № 1931711 відповідно до умов якого ТОВ «ЛінеураУкраїна» надало відповідачці кредит в сумі 5000 грн, а відповідачка зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.
Відповідно до п. 1.1 кредитного договору № 1931711, укладення цього договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Веб-сайт www.credit7.ua або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому Клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Товариства.
Товариство на виконання п. 1 Договору №1931711 від 19.05.2021 року, виконало свої зобов'язання, зокрема передало відповідачці у власність грошові кошти в розмірі 5000 грн, строк кредитування - на 10 днів, фіксована процентна ставка за день користування кредитом 1,90%.
Відповідно до п. 2.1. договору Кредит надається Товариством в безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 вказаної клієнтом.
На виконання вимог договору 19.05.2021 року на картковий рахунок відповідачки було перераховано кредитні кошти в сумі 5000 грн за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , що підтверджується листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» №28879-0403 від 04.03.2024 року.
Кредитодавець виконав своє зобов'язання за договором та надав відповідачці грошові кошті згідно умов договору, однак відповідачка свої зобов'язання за договором не виконала та не повернула, отримані в борг грошові кошти, внаслідок чого в неї виникла заборгованість за вказаним договором.
Позивачем на адресу ОСОБА_1 була направлена вимога про дострокове погашення заборгованості за Кредитним договором № 1931711 від 19.05.2021 року, проте станом на дату подачі позову зазначена вимога була залишена відповідачем без виконання.
24 грудня 2021 р. між ТОВ «ЛінеураУкраїна» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 02-24122001, відповідно до умов якого ТОВ «ЛінеураУкраїна» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за оплату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» приймає належні ТОВ «ЛінеураУкраїна» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1931711.
Відповідно до п. 1 договору факторингу фактор передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу, в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові права вимоги до боржників, зазначених в реєстрі боржників. Сторони погодили, що до фактора переходять всі права грошової вимоги, які належали клієнту за кредитними договорами (право вимоги).
Згідно виписки з особового рахунка за кредитним договором № 1931711 прострочена заборгованість за кредитом за 19.05.2021 - 10.01.2025 року становить 14490 грн, з яких прострочена заборгованість за тілом кредиту 5000 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 9490 грн.
Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами: копією кредитного договору №1931711 від 19.05.2021; випискою з особового рахунка за кредитним договором №1931711; копією договору факторингу № 02-24122001 від 24.12.2021; витягом з реєстрів боржників до договору факторингу № 02-24122001 від 24.12.2021; довідкою про ідентифікацію; копією листа ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» №28879-0403 від 04.03.2024 року, іншими матеріалами справи.
Застосовані норми права.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 цього Кодексу встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли сааме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до ч.2ст.1048 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.1054та ч.2 ст.1050Цивільного кодексу України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Відповідно дост.526ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч.1 ст.599 ЦК України).
Відповідно до змісту ст. ст.610, 611, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
За змістом ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Мотиви та висновки суду.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
ОСОБА_1 уклала кредитний договір з ТОВ «Лінеура Україна». Даний договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем та підписаний накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що надісланий на номер мобільного телефону відповідачки. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» вказаний договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі. Уклавши договір, сторони дійшли згоди щодо усіх істотних умов, домовилися щодо розміру кредитних коштів отриманих відповідачкою, щодо строку повернення кредитних коштів, щодо розміру процентної ставки за користування кредитними коштами, а також щодо розміру процентної ставки, яка підлягає сплаті за користування кредитними коштами у разі прострочення зобов'язань.
Після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема у відповідачки виникло зобов'язання по поверненню суми отриманого кредиту та сплати відповідної плати за користування кредитом.
ТОВ «Лінеура Україна» виконало свої зобов'язання - надало відповідачці кредитні кошти у розмірі 5000 грн, відповідачка не виконала зобов'язань по поверненню грошових коштів, чим порушила умови кредитного договору та має заборгованість.
Отримання відповідачкою кредитних коштів в розмірі 5000 грн. підтверджено інформаційною довідкою ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ»про перерахування відповідачці 19.05.2021 року о 17:08:11 суми кредиту 5000 грн, маска картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPlay.ua -90265223, призначення платежу: зарахування 5000 грн на карту НОМЕР_2 .
Суд зауважує, що кредитні кошти надані позичальнику у безготівковій формі на банківську картку, вказану нею при укладенні договору. Відповідачка не надала доказів, що кредитні кошти на її картку, зазначену нею у договорі, не надходили.
За умовами цього договору відповідачка зобов'язалася повернути отримані грошові кошти у визначений договором строк.
Відповідно до виписки з особового рахунку, заборгованість відповідачки становить 14490 грн, з яких 5000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 0 грн - заборгованість за комісією; 9490 грн - заборгованість за процентами
13.01.2025 відповідачці направлено письмову вимогу щодо погашення заборгованості по кредитному договору в загальному розмірі 14490 грн.
Як слідує з досліджених доказів, умови договору відповідачкою належним чином не виконані, передбачена договором кредиту заборгованість не погашена.
Враховуючи, що відповідачкою не виконано грошове зобов'язання в строк, передбачений умовами кредитного договору, вимоги позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №1931711від 19.05.2021 за основною сумою боргу в розмірі 5000 грн є обґрунтованими.
Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення відсотків за договором позики суд виходить з такого.
Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Відповідно до ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно до цього договору.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та від 31 жовтня 2018року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contraproferentem (лат. verbachartarumfortiusaccipiunturcontraproferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
За умовами договору про надання фінансового кредиту сторони встановили строк кредитування 10 днів. Позивач просить стягнути з відповідачки проценти за користування кредитними коштами як за період строку кредитування, так і після закінчення цього строку. Проте, позивач не надав суду доказів, що відбулася пролонгація такого строку відповідно до умов договору..
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 року в справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04.07.2018 року в справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154 цс 18) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, а також обумовлену в договорі неустойку за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. При цьому суд зазначив, що кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання, відповідно до частини другої статті 625 ЦК, а не у вигляді стягнення процентів та неустойки.
Отже, з урахуванням суми неповернутого кредиту, процентної ставки за кредитом і строку кредитування розмір заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №1931711 від 19.05.2021 року становить 5950 грн (5000+(5000:100х1,9х10)).
Виходячи з принципу диспозитивності,з відповідачки підлягає стягненню заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №1931711 від 19.05.2021 у розмірі 5950 грн, з яких: 5000 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 950 гривень - сума заборгованості за відсотками
В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити за безпідставністю.
Відповідно до договору факторингу та реєстру прав вимоги, права вимоги за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 перейшли до ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ».
Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Отже з відповідачки підлягає стягненню заборгованість у розмірі 5950 грн., яка складається заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5000 грн та заборгованості за відсотками в межах строку кредитування (10 днів) у розмірі 950 грн, що узгоджується з Додатком 1 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1931711 від 19.05.2021 рокеу.В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити за безпідставністю.
Розподіл судових витрат.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн, позов задоволено частково на 41,06% (5950:14490х100%), а тому з відповідачки на користь позивача слід стягнути 994,63 грн судового збору.
Суд зауважує, що попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Частиною 2 ст. 137 ЦПК встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч.4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як встановлено ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
За приписами ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
29 грудня 2023 року ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» та адвокат Пархомчук С.В. уклали договір про надання правової допомоги.
Відповідно до п. 3.1 даного договору, вартість правової допомоги адвоката (гонорар) обчислюється, виходячи із фактично затрачених годин роботи адвоката (погодинна оплата), та розраховується виходячи з вартості години роботи адвоката, яка встановлюється сторонами у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень за одну годину фактично витраченого часу на надання правової допомоги.
Згідно п. 3.2 договору, витрати адвоката пов'язані з наданням правової допомоги за цим договором (такі як, але не виключно: отримання документів, збирання доказів, надсилання документів, технічне забезпечення та інші) за умови надання документів, що підтверджують ці витрати, сплачуються клієнтом адвокату понад узгоджену суму гонорару додатково.
Пунктом 3.3. договору передбачено, що факт надання адвокатом правової допомоги клієнту підтверджується актом приймання передачі виконаних робіт (наданих послуг), який містить детальний опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та здійснених ним витрат.
Згідно поданого Акту про отримання правової допомоги від 36.05.2025 року адвокатом надані послуги тривалістю 5 годин загальною вартістю 10500 гривень, а саме: зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості, яка виникла між ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» та ОСОБА_1 в рамках кредитного договору №1931711 від 19.05.2021 року адвокатом витрачено 1 год. часу, вартість якої складає 2000 грн.; складання та подання до суду позовної заяви (підготовка доказів/додатків до позовної заяви), моніторинг аналіз судової практики адвокатом витрачено 2,5 год. часу, вартість якої складає 5000 грн.; інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг «Єдиного державного реєстру судових рішень» щодо процесуального статусу судової справи адвокатом витрачено 1,5 год. часу, вартість якої складає 3000 грн.; канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції вартість якої складає 500 грн.
На підтвердження сплати зазначеної суми надано копію платіжної інструкції №39071 від 26.05.2025 року, згідно якої ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» сплатило адвокату Пархомчуку С.В. кошти згідно договору про надання правової допомоги від 26.05.2025року в сумі 10500 грн.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позивачем, дійсно, були понесені витрати на правничу допомогу у цій справі.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності та реальності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
У постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17) та від 06.11.2020 у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд зазначає, що ця справа не є складною, позовна заява не є значною за обсягом та складною за своїм змістом. Справа є типовою для позивача у відносинах із боржниками, розгляд справи у суді здійснювався в спрощеному порядку, адвокат участі у судовому засіданні не приймав, обсяг наданих послуг у вигляді професійної правничої допомоги не є значним.
Враховуючи вищевикладене, характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, а також враховуючи значення даної справи для відповідача, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу мають становити 2000 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 176, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 289, 352, 354 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за кредитним договором № 1931711 від 19.052021 року по тілу кредиту в розмірі 5000 гривень, по процентах в розмірі 950 гривень, а всього 5950 (п'яти тисяч дев'ятсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» судовий збір в розмірі 994 (дев'ятсот дев'яносто чотири) гривні 63 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» витрати на професійну правову допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.
В решті позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ», адреса місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 82, офіс 7, код ЄДРПОУ 42228158;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована в АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Повний текст рішення складено 09.06.2025 року.
Суддя Неоніла БЕРЕЗЮК