05.06.2025 Справа №607/24746/24 Провадження №3/607/474/2025
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Мостецька А.А., за участю захисника Хомяк О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, в приміщенні суду справу, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
09.11.2024 о 01 год 48 хв в м. Тернопіль по вул. Бережанська, 47, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Golf», номерний знак НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатора Alcotest 6810 ARBL 0894 (повірка дійсна до 02.07.2025), що підтверджується тестом № 6851 від 09.11.2024, результати огляду становлять 1.62 ‰ (проміле). З результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння згідний, чим порушив вимоги п. 2.9(а) Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, не повідомивши причин неявки, хоча про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, що відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП не перешкоджає розгляду справи у його відсутності.
У судовому засіданні захисник Хомяк О.М. просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 у зв'язку з відсутністю події та складу даного адміністративного правопорушення. Також зазначив, що працівниками поліції не належним чином проведена процедура огляду на стан сп'яніння, зокрема, на відеофіксації не зафіксовано показників приладу газоаналізатора «Драгер», а відтак проведений огляд на стан сп'яніння вважається недійсний. Крім того, вказав, що не доведено «поза розумним сумнівом» те, що ОСОБА_1 підписувалися всі відповідні документи долучені до матеріалів справи, зокрема, експерт за результатами почеркознавчої експертизи також не міг ідентифікувати чи це його підписи та не надано відеозаписів, де було б зафіксовано, що ОСОБА_1 підписує вказані документи. Також звернув увагу на недопустимість протоколу про адміністративне правопорушення як доказу, з огляду на порушення вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі щодо оформлення протоколу, а саме п. 1 Розділу ІІ вказаної Інструкції.
Заслухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, а також «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008, далі (Порядок) та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, (далі - Інструкція).
Згідно з п. 2 Порядку, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Згідно з п. 3 Інструкції, знаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п. 6 розділу І вказаної Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно з п. 7 Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
З огляду на вказане, суд відхиляє доводи захисника про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки вина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення доведена належними та допустимими доказами, які досліджені у судовому засіданні, а саме: даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 169451 від 09.11.2024, де викладені обставини вчинення ним адміністративного правопорушення; результатом тестування на алкоголь за допомогою газоаналізатора Alcotest 6810, Прилад № ARBL-0894, Принтер № ARBM-5195, Тест № 6851 від 09.11.2024 із показником 1.62 ‰; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що у графі «з результатами згоден» наявний підпис ОСОБА_1 ; свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки за № П 51 QM 0956 083 24 чинне до 02 липня 2025 року, згідно з якого за результатами повірки встановлено, що газоаналізатор для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі «Alcotest 6810» №ARBL-0894, відповідає вимогам ДСТУ 8950:2019 Метрологія. Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та видихуваному повітрі. Методика повірки; даними, які містяться в постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3439851 від 09.11.2024, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП; довідкою УПП в Тернопільській області ДПП від 09.11.2024 про те, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 .
Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена долученим до матеріалів справи аудіовізуальним диском із відеозаписами з автомобільного відеореєстратора та з нагрудних камер працівників поліції, відповідно до яких підтверджуються обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення. Так, з відеозаписів вбачається, що 09.11.2024 о 01 год 48 хв, під час комендантської години, в м. Тернопіль по вул. Бережанська, 47, автомобіль «Volkswagen Golf», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , був зупинений працівниками поліції. В подальшому під час спілкування у водія ОСОБА_1 працівниками поліції було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Відтак працівником поліції було запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу газоаналізатора Alcotest 6810 ARBL 0894 (повірка дійсна до 02.07.2025), на що останній погодився. За результатами проведеного огляду, газоаналізатор видав результат 1.62 ‰ (проміле), з яким ОСОБА_1 був згідний та від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі відмовився. За результатами проведеного огляду працівник поліції роз'яснив водію його права та обов'язки передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України та склав протокол про адміністративне правопорушення за порушення п. 2.9 а Правил дорожнього руху та вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При цьому, суд звертає увагу, що даним відеозаписом зафіксовано, як ОСОБА_1 періодично висловлює працівникам поліції пропозицію домовитись не складати протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП. Таку поведінку ОСОБА_1 суд оцінює як намагання уникнути відповідальності.
Крім того, з відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 не висловлював заперечень стосовно того, що він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а також стосовно результатів огляду, про що свідчить його згода із ними, при цьому попередньо підтверджував вживання напередодні алкогольних напоїв у зв'язку із святкуванням іменин.
Наданий відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому вони є належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.
Разом з тим суд зауважує, що не будучи на місці вчинення адміністративного правопорушення, а лише переглянувши відеодоказ, у громадянина ОСОБА_1 чітко вбачаються ознаки алкогольного сп'яніння.
За наведеного, суд не має жодних сумнівів, щодо обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , оскільки такі дійсно мали місце, що підтверджується доказами, що долучені суб'єктом владних повноважень до матеріалів адміністративної справи. При цьому наведені докази жодним чином не спростовуються іншими доказами чи матеріалами справи.
Твердження захисника щодо недійсності проведеного огляду на стан сп'яніння, оскільки на відеофіксації не зафіксовано показників приладу газоаналізатора «Драгер», суд до уваги не бере, оскільки такі доводи не мають істотного значення для вирішення питання про наявність складу правопорушення в діях водія транспортного засобу. Також, як зазначалося вище, відеозаписом підтверджено згоду ОСОБА_1 з результатами проведеного огляду - 1.62 ‰ (проміле).
З долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що працівниками поліції в даному випадку було дотримано процедури проведення огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 , встановлену відповідно до вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння. Таким чином, порушень норм законодавства працівниками поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , що могли б вплинути на належність та допустимість досліджених у судовому засіданні доказів, судом не встановлено, навпаки поліцейські виконали всі вимоги чинного законодавства і вжили всі можливі дії в межах закону, у свою чергу водій ОСОБА_1 не виконав свій обов'язок, передбачений п. 2.9 «а» ПДР України - не керувати транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Доводи сторони захисту про те, що долучений до матеріалів справи відеозапис не фіксує момент підписання долучених до матеріалів справи документів не може бути підставою для визнання відеозапису недопустимим, оскільки на такому зафіксовано в повному обсязі обставини, що підлягають з'ясуванню та дають можливість встановити в діях особи наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд зазначає, що відеозапис обставин події містить достовірні дані про дії ОСОБА_1 та поліцейських на момент зупинки транспортного засобу та складання протоколу про адміністративне правопорушення, має істотне значення для правильного вирішення даної справи та є допустимим доказом згідно положень ст. 251 КУпАП. Досліджений судом відеозапис інформативний, позбавлений упередженості та суб'єктивного ставлення, є послідовним, містить у хронологічній послідовності необхідні відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. З переглянутих судом відеозаписів прослідковується чітка послідовність подій, які відбувались 09.11.2024 під час складення стосовно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, які беззаперечно підтверджують відомості, викладені в протоколі та вину правопорушника.
Будь-яких фактичних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність вищевказаних відеозаписів стороною захисту не надано і не встановлено таких обставин і під час розгляду справи.
Крім того, суд зазначає, що при оцінці тверджень сторони захисту про те, що не доведено «поза розумним сумнівом», що ОСОБА_1 підписано відповідні документи, то суд такі відхиляє, оскільки такі спростовуються сукупністю наведених вище доказів, яким суд надає перевагу.
Разом з тим, суд не бере до уваги доводи захисника те, що протокол про адміністративне правопорушення було складено з порушенням вимог законодавства, оскільки зазначений протокол про адміністративне правопорушення складено за встановленою формою з урахуванням вимог, передбачених ст. 256 КУпАП.
Також суд бере до уваги приписи п. 1 Розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, відповідно до яких за наявності технічної можливості протокол про адміністративне правопорушення складається в електронній формі з автоматичним присвоєнням йому відповідної серії та номера, який роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв. Крім того, відповідно до Наказу Національної поліції України від 20.03.2024 № 295 «Про впровадження в органах (підрозділах) поліції інформаційної підсистеми «Протокол БДР» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» введено в експлуатацію інформаційну підсистему «Протокол БДР» на програмно технічному комплексі інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України».
Зазначеним спростовується позиція захисника про те, що протокол в електронній формі, складений з порушенням законодавства, а тому є недопустимим доказом у цій справі.
Всі інші доводи заперечень сторони захисту судом розцінюються критично, позаяк такі мають формальний характер та зводяться до власної оцінки сторони захисту щодо фактичних обставин справи та зібраних у справі доказів, оскільки наявними в матеріалах провадження доказами не підтверджуються, мають формальний характер та не впливають на висновки суду.
Також, суд зазначає, що в рішенні у справі «О Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, будь яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.
Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 керував транспортним засобом, що являється джерелом підвищеної небезпеки і це потенційно може завдати серйозної шкоди, а тому він, як водій, добровільно погодився взяти на себе додаткові зобов'язання та обмеження щодо своїх прав, в тому числі не керувати транспортним засобом в стані сп'яніння та виконувати вимоги працівників поліції у проходженні огляду на стан алкогольного чи іншого сп'яніння, а тому залишення працівниками поліції таких дій без реагування могло завдати серйозної шкоди.
За таких обставин, зазначені захисником мотиви щодо закриття провадження у справі стосовно ОСОБА_1 , суд розцінює як обрану тактику захисту останнього, задля доведення невинуватості його підзахисного у вчиненні адміністративного правопорушення та відповідно уникнення від адміністративної відповідальності.
Так, оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі, не вбачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам.
Таким чином сукупність досліджених доказів є переконливою, спростовує заперечення сторони захисту та в повній мірі свідчить про те, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
При накладенні стягнення, суд, враховує санкцію статті, характер вчиненого правопорушення, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, а тому, суд дійшов висновку, що до порушника слід застосувати стягнення у виді штрафу, з позбавленням права керування транспортними засобами, передбаченого санкцією статті, за якою він притягується до відповідальності, оскільки саме таке стягнення буде відповідати рівню суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, а також, буде достатнім для запобігання вчиненню ним нових правопорушень в майбутньому і необхідним для досягнення мети адміністративного стягнення.
Також відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись статтями 9, 23, 33, 34, 40-1, ч. 1 ст. 130, 245, 251, 252, 280, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок), який стягнути в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000,00 грн (тридцять чотири тисячі гривень 00 копійок) в дохід держави та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Головуючий суддяА. А. Мостецька