22.05.2025
Справа №951/13015/24
22 травня 2025 року м.Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
- головуючої судді Черніцької І.М.
- за участю секретаря судового засідання Демборинського М.Р.
- з участю ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі заяву адвоката Буць Олега Омеляновича, який діє в інтересах ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 травня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 0686517017/1 від 07 травня 2021 року у розмірі 4705 грн з яких: 3779 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 926 грн - заборгованість за відсотками.
Стягнуто з ОСОБА_2 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 16559-04/2021 від 26 квітня 2021 року у розмірі 3924 грн з яких: 3000 грн - заборгованість за тілом кредиту та 924 грн - заборгованість за відсотками.У задоволені решти вимог відмовити.
Стягнуто з ОСОБА_2 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 272.35 грн в рахунок сплаченого судового збору .
12 травня 2025 року адвокат Буць О.Є. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу та долучив докази на підтвердження понесених вказаних витрат
Розгляд заяви призначено на 22 травня 2025 року, про що повідомлено сторін спору.
У судовому засідання адвокат Буць О.Є. заяву підтримав та просив задовольнити.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце був повідомлений у встановленому законом порядку.
В силу вимог ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд, вивчивши матеріали справи та долучені докази, вважає, що підстав для ухвалення додаткового рішення не має, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
В силу вимог ч. ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з вимогами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
В силу вимог ч. 1 ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Враховуючи викладене та принцип розумності, суд вважає, що у випадку, якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі. У разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові КЦС ВС від 10.01.2024 у справі №285/5547/2.1.
Як вбачається з матеріалів справи, у відзиві відповідач зазначав, що очікує понести витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 5000 грн. Однак, доказів на підтвердження понесення таких витрат до завершення розгляду справи суд не подавав.
Рішення у справі ухвалене 08 травня 2025 року.
12 травня 2025 року адвокат Буць О.Є. подав до суду клопотання про доручення доказів на підтвердження понесення витрат на правову допомогу адвоката, а саме: договір про надання правової (професійної правничої) допомоги від 19 червня 2024 року, додаток №1 до договору від 19 червня 2024 року щодо визначення розміру гонорару адвоката, акт виконаних робіт №01 від 08 травня 2025 року, квитанцію про оплату послуг адвокат №001 від 08 травня 2025 року.
Обґрунтувань поважності причин не подання таких доказів суду до завершення розгляду справи представник відповідача не подав, хоча вказані докази були у представника станом на 08 травня 2025 року, зокрема договір про надання правничої допомоги від 19 червня 2024 року, додаток до договору №1 від 19 червня 20024 року, в якому сторони погодили розмір гонорару адвоката 5000 грн.
Адвокат Буць О.О. був присутній на кожному судовому засіданні, та ні в судових засідання, ні у поданій заяві не обґрунтував поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення розгляду справи.
При цьому, згідно положень ст. 141 ЦПК, суд вирішує питання про стягнення судових витрат не лише тих, які сторона сплатила, а і тих, які має сплатити у майбутньому у зв'язку з розглядом справи.
Враховуючи наведене, суд вважає, що заяву адвоката Буць О.О. про ухвалення додаткового рішення слід залишити без задоволення. Відмовити адвокату Буць О.О. у стягненні витрат на професійну правничу допомогу у даній справі.
Керуючись ст. ст. 13, 133, 141, 246, 260, 263, 270, 353-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Відмовити ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , у стягненні витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуюча І.М. Черніцька