07.05.2025
Справа № 607/25134/24
(заочне рішення)
07 травня 2025 року м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
-головуючої судді Черніцької І.М.
-за участю секретаря судового засідання Вітвіцької Х.Л.
-сторони в судове засідання не з'явились
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (далі ТОВ «Свеа Фінанс») звернулося в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 05 грудня 2018 року між Акціонерним Товариством «Ідея Банк» та відповідачем було укладено кредитний договір №Р29.13066.004625136.
Відповідно до умов кредитного договору, банк надав відповідачу кредит у розмірі 24 962 грн, строком на 36 місяців, а позичальник зобов'язався одержати кредит і повернути його разом з процентними у розмірі 15,5% річних. Позивач зазначає, що підписанням відповідного Кредитного договору позичальник також приєднався до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (у редакції, що діяла станом на дату укладення договору, і яка розміщена за посиланням https://ideabank.ua/uk/about/public-contracts) та підтвердив свою обізнаність про Умови та Тарифи Банку.
АТ «Ідея Банк» свої зобов'язання за кредитним договором виконало повністю.
25 липня 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Свеа Фінанс» (попередня назва - «РОСВЕН ІЕВЕСТ УКРАЇНА») було укладено Договір Факторингу № 01.02-31/23, відповідно до умов якого ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором кредиту №Р29.13066.004625136 від 05 грудня 2018 року.
Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на дату подачі позову становить 67 711,46 грн, з яких: 20 863,48 грн - заборгованість за тілом кредиту, 10 344,87 грн - заборгованість за процентами та 36 503,11 грн - заборгованість за іншими процентними платежами.
Посилаючись на наведене, позивач просить задовольнити позов.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 листопада 2024 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження із викликом сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився. У позові представник позивача просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримав та не заперечив проти заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений у встановленому законом порядку, зокрема шляхом направлення судової повістки за місцем реєстрації останнього та розміщення оголошення про виклик до суду на сайті Судова влада України. Попередньо не повідомив суд про причини своєї неявки, заяви про відкладення та відзив на позов не подавав.
На підставі вимог ст. ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін та проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що 05 грудня 2018 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит за №Р29.13066.004625136 (далі - Договір).
Відповідно до умов п. 1.1 Договору, банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 24 962 грн, включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а позичальник зобов'язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього договору.
Згідно з умовами п. 1.2 Договору, банк надає кредит у день підписання даного договору строком на 36 місяців. Датою видачі кредиту, є дата списання коштів з позичкового рахунку для зарахування на банківський поточний рахунок позичальника.
Пунктом 1.3. Договору передбачено, що за користування кредитом позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на 6% (маржу банку).
Відповідно до умов п. 1.4 Договору, станом на день укладення договору змінна частина ставки, визначена за рішенням правління банку, становить 9,5%, що разом з маржею банку складає змінювану процентну ставку в розмірі 15,5%.
Пунктом 2.1. Договору встановлено, що позичальник повертає кредит разом з процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості в 36 щомісячних внесках включно до 5 дня/числа кожного місяця, згідно Графіку щомісячних платежів. Платежі здійснюються на транзитний рахунок; 29098000552390 в Банку, МФО 336310, з якого проводиться погашення заборгованості за Договором у такій черговості: 1) для оплати простроченої заборгованості кредиту за Договором; 2) для погашення нарахованої заборгованості за Договором, строк сплати якої не минув; 3) для сплати штрафних санкцій (пені) згідно п. 3.3.1. цього Договору; 4) для погашення іншої заборгованості (в т.ч. дострокове погашення заборгованості за кредитом).
Крім того, 05 грудня 2019 року ОСОБА_1 підписав Паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), у якому сторони узгодили спосіб та строк кредитування, мету отримання кредиту, розміри процентної ставки, реальної річної процентної ставки та орієнтовну загальну вартість кредиту.
Згідно з ордером-розпорядженням № 1 про видачу кредиту, відповідач ОСОБА_1 на підставі кредитного договору №Р29.13066.004625136 від 05 грудня 2018 року отримав кредит в розмірі 20 001,6 грн.
Відповідно до ордеру-розпорядження № 2 про видачу кредиту, відповідач ОСОБА_1 на підставі кредитного договору №Р29.13066.004625136 від 05 грудня 2018 року отримав кредит в розмірі 4960,40 грн.
Згідно з виписки АТ «Ідея банк» від 25 липня 2023 року за період з 05 грудня 2018 року по 05 лютого 2020 року за кредитним договором №Р29.13066.004625136 від 05 грудня 2018 року встановлено, що відповідач регулярно користувалась кредитними коштами та частково сплачував кредит.
25 липня 2023 року між Акціонерним Товариством «Ідея Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (попередня назва «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», що стверджується нотаріально посвідченим рішенням єдиного учасника про зміну назви) було укладено Договір Факторингу № 01.02-31/23.
Відповідно до розділу 2 Договору Факторингу АТ «Ідея Банк» відступило свої Права Вимоги, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло Право Вимоги за Первинними Договорами, до боржників перед АТ «Ідея Банк», визначеними в Реєстрі Боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за договором №Р29.13066.004625136 від 05 грудня 2018 року.
Згідно з умовами п.2.1 Договору факторингу, Клієнт передає (відступає) Факторові свої Права Вимоги, а Фактор набуває Права вимоги Клієнта за Первинними договорами та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на та на умовах, визначених цим Договором.
Згідно з умовами п. п. 4.1. 4.2 Договору факторингу Фактор зобов'язується сплатити Клієнту Суму фінансування у розмірі 11 963 508,00 грн шляхом перерахунку 100% вказаної суми на рахунки Клієнта протягом 3 (трьох) робочих днів після отримання Реєстру Боржників засобами корпоративного зв'язку у захищеному паролем файлі, та підписання Сторонами Договору і Реєстру Боржників за допомогою сервісу електронного документообігу «Вчасно».
Сума фінансування перераховується Фактором на наступні рахунки Клієнта: НОМЕР_1 .
Як слідує з платіжного доручення АТ «ОТП БАНК» від 26 липня 2023 року, ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» перерахувало на рахунок АТ «Ідея Банк» грошові кошти в розмірі 11 963 508 грн, в якості оплати згідно договору факторингу №01.02-31/23 від 25 липня 2023 року.
Відповідно до умов п. 5.1 договору факторингу, права Вимоги вважаються такими, що перейшли від Клієнта до Фактора в день підписання відповідного Реєстру боржників, за умови виконання Фактором зобов'язання передбачених п. 4.1 цього Договору.
Згідно з реєстру боржників №2 до договору факторингу від 25 липня 2023 року №01.02-31/23, від АТ «Ідея Банк» до ТОВ «Свеа фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №Р29.13066.004625136 від 05 грудня 2018 року в сумі 67 711,46 грн з яких: 20 863,48 грн - заборгованість за тілом кредиту, 10 344,87 грн - заборгованість за процентами та 36 503,11 грн - заборгованість за іншими процентними платежами.
Відповідно до довідки - розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором за №Р29.13066.004625136 від 05 грудня 2018 встановлено, що заборгованість відповідач становить 67 711,46 грн, з яких: 20 863,48 грн - заборгованість за тілом кредиту, 10 344,87 грн - заборгованість за процентами та 36 503,11 грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Як вбачається із матеріалів справи між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 05 грудня 2018 року підписано кредитний договір №Р29.13066.004625136.
З кредитного договору №Р29.13066.004625136 від 05 грудня 2018 встановлено, що відповідач, підписавши цей кредитний договір, підтвердив, що оригінал договору отримав у день його укладення. З умовами та тарифами на послуги банку ознайомлений, згідний, вони йому зрозумілі та він приймає їх.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
В силу вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з вимогами ст. 1082 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що виконання боржником грошового зобов'язання фінансовому агенту (фактору) звільняє його від виконання зобов'язань перед клієнтом (первісним кредитором) лише у випадку, коли оплата здійснена з дотриманням правил цієї статті, визначених як частиною першою, так і частиною другою.
В силу вимог ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з вимогами ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
З матеріалів справи встановлено, за умовами кредитного договору від 05 грудня 2018 року №Р29.13066.004625136 відповідач отримав кредит у розмірі 24 962 грн, строком на 36 місяців, із сплатою процентів у розмірі 15,5% річних.
Від АТ «Ідея Банк» до позивача ТОВ «Свеа фінанс» (попередня назва «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА»), перейшло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 згідно кредитного договору за №Р29.13066.004625136 від 05 грудня 2018 року, на підставі договору факторингу № 01.02-31/23 від 25 липня 2023 року.
Докази про те, що такий договір визнаний недійсним чи його дійсність оспорюється в судовому провадженні суду не надані.
Відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконав умов кредитного договору за №Р29.13066.004625136 від 05 грудня 2018 року, допустив виникнення заборгованості та у встановлений строк коштів не повернув.
Вказані обставини підтверджуються наданою позивачем довідкою -розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором за №Р29.13066.004625136 від 05 грудня 2018 року, з якої вбачається, що загальна заборгованість відповідача становить 67 711,46 грн, з яких: 20 863,48 грн - заборгованість за тілом кредиту, 10 344,87 грн - заборгованість за процентами та 36 503,11 грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями.
Таким чином, позивач на праві нового кредитора вправі вимагати повернення суми кредиту та відсотків за користування кредитом від позичальника за кредитним договором за №Р29.13066.004625136 від 05 грудня 2018 року у розмірі 31 208,35 грн, з яких: 20 863,48 грн - заборгованість за тілом кредиту та 10 344,87 грн - заборгованість за процентами.
Оскільки доказів належного виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за вищевказаним кредитним договором матеріали справи не містять, а сума заборгованості останнього підтверджується довідкою - розрахунком, випискою по рахунку за кредитним договором, яка надана суду та відповідачем не спростована, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту та відсотками є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення комісії, суд зазначає наступне.
Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Відповідно до вимог частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з вимогою частини п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
У постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 06.11.2023 по справі №204/224/21 викладено правові висновки, що оскільки в кредитному договорі не зазначено та не надано доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг Кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які фінансовою установою встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
Також Верховний Суд України у постанові від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16 вказав, що відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).
Відповідно до умов п. 1.10 кредитного договору, позичальник сплачує банку плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах, визначених згідно графіку щомісячних платежів за кредитним договором.
Згідно умов паспорту споживчого кредитку, плата за обслуговування кредитної заборгованості становить 4,45 % щомісячно від початкової сум кредиту.
Із графіку щомісячних платежів, виписки по рахунку вбачається, що щомісячно нараховується комісія за обслуговування кредиту.
Разом із тим, у кредитному договорі позивач не зазначив та не надав доказів наявності переліку додаткових та супутніх послуг Кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням кредиту, які надаються відповідачу за які встановлена комісія за надання та обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), тому, суд вважає, що положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати комісію є нікчемними відповідно до частини першої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Тому, в задоволенні позовних вимог про стягнення комісії слід відмовити.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, те, що фактично отримані та використані відповідачем ОСОБА_1 кредитні кошти у добровільному порядку позивачу не повернуті, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 в користь ТОВ «Свеа фінанс» заборгованості за договором про надання кредиту за №Р29.13066.004625136 від 05 грудня 2018 у розмірі 31 208,35 грн, з яких: 20 863,48 - заборгованість за тілом кредиту та 10 344,87 грн - заборгованість за відсотками, оскільки позивач має право вимагати захисту своїх прав шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення суми кредитних коштів, відсотків. Вказана сума відповідачем не спростована.
Окрім того, враховуючи висновки суду про часткове задоволення позову, та вимоги ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 1117 грн (31 208,35* 2422,20 / 67 711,46), пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258, 259, 263, 265, 268, 280-283, 352-355 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» заборгованість за кредитним договором за № Р29.13066.004625136 від 05 грудня 2018 року у розмірі 31 208 (тридцять одна тисяча двісті вісім) гривень 35 коп, з яких: 20 863,48 грн - заборгованість за тілом кредиту та 10 344,87 грн - заборгованість за відсотками.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 1 117 (одна тисяча сто сімнадцять) грн судового збору.
Копію заочного рішення направити відповідачу протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем у загальному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс», бульвар Вацлава Гавела, 6, м. Київ, код ЄДРПОУ 37616221.
Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Повне рішення складено 12 травня 2025 року.
Головуюча суддя І.М. Черніцька